Дліла (ракета)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (березень 2024)
Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (березень 2024)
Ця стаття використовує голі URL-посилання для посилань на джерела, що може призвести до мертвих посилань[en]. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, замінивши голі посилання на повноцінні джерела-примітки, що використовують {{cite web}} (і обов'язково заповніть параметри archive-url, archive-date та deadurl), аби упевнитися, що всі АД продовжуватимуть бути перевірними і в майбутньому, та допомогти дотримуватися послідовності у стилі джерел-приміток. Ви можете скористатися вікі-інструментом reFill 2.0, аби допомогти вам автоматизувати форматування джерел-приміток. (березень 2024)
ТипКрилата ракета повітряного базування / Дрон-камікадзе
Історія використання
ВійниГромадянська війна в Сирії
Історія виробництва
ВиробникIsrael Military Industries
Характеристики
Вага178 кг
Діаметр0,33 м
Вага боєголовки30 кг
Розмах крил1,15 м
ШвидкістьМах 0.3-0.7 (Піке: Мах 0.85)
Точність1 м Кругове імовірне відхилення
Пускова
платформа
літак, вертоліт, наземна пускова установка, морська пускова установка
Дліла (ракета) у Вікісховищі

Дліла(івр. דלילה‎) — крилата керована ракета або дрон-камікадзе розроблена в Ізраїлі компанією Israel Military Industries[1]. Призначена для ураження рухомих цілей з ймовірним круговим відхиленням близько 1 метра. На відміну від типових крилатих ракет, що спрямовуються на запрограмовану перед запуском ціль, унікальна особливість ракет «Дліла», полягає в тому, що вона здатна баражувати та спостерігати за територією та управлятися офіцером систем озброєння. Ракету зазвичай запускає літак-винищувач, який визначає конкретну ціль атаки[2][3].

Огляд

[ред. | ред. код]

Вона надійшла на озброєння ВПС Ізраїлю в середині 1980-х років. Ракета «Дліла» спочатку створювався як повітряна приманка, сконструйованого за схемою американською повітряної цілі Northrop BQM-74 Chukar. В подальшому ракета «Дліла» була модернізована для використання як проти радарного ударного безпілотника. Сімейство ракет «Дліла» в 1990-х роках було розвинуте як багатоплатформенна та багатоцільова наступальна ударна зброя, яку можуть використовувати винищувачі F-16 і модернізовані штурмовики F-4E . Використання включає в себе повітря-поверхня (AS) і поверхня-поверхня (SS), знищення наземних цілей, транспортних засобів, морських суден, як нерухомих, так і рухомих. За класифікацією - універсальна багатоцільова керована ракета середньої дальності (MRMPGM).

Дальність роботи ракети - до 250 км. Має турбореактивний двигун, який здатний барражувати, що дозволяє довго націлюватися на добре приховані чи рухомі рухомих мішені. Може бути оснащена різноманітними боєголовками, які можна націлювати як на наземні, так і на морські цілі. Маневреність робить ракету ідеальною для знищення ракет класу «земля-повітря». Бортовий автопілот і система Інерційної навігаціх та навігації глобального позиціонування (INS/GPS) дозволяють ракеті виконувати свою місію автономно. Зв’язок даних дозволяє втручання та перевірку цілі офіцером систем озброєння. Ракета «Дліла» була вперше використана в боях Ізраїлем над Ліваном у липні та серпні 2006 року та запущена винищувачем F-16D. Ракета може бути випущена з більшості сучасних літаків, вертольотів або наземних пускових установок. Її компактні розміри дозволяють перевозити її вертольотами Sikorsky UH-60 Black Hawk і SH-60B .

Ракета Дліла-GL

[ред. | ред. код]

Дліла-GL — наземна версія крилатої ракети «Дліла» із дальністю 250 км. Оснащена 30 кг боєзапасом. Може бути модифікована для перенесення інших корисних навантажень, таких як інфрачервоні пристрої пошуку цілей і наведення. Керується за допомогою GPS і має можливість перебувати в зоні цілі, перш ніж підтвердити ціль за допомогою візуальної розвідки в реальному часі (баражуючий боєприпас)

Історія використання

[ред. | ред. код]

10 травня 2018 року ракети «Дліла» були випущені по сирійських та іранських цілях, включаючи численні зенітні системи, такі як SA-5, SA-22 і SA-2 . [4]

Поточні оператори

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Delilah – The IAF Loitering Missile, Defense Update, June 2009
  2. ↑ 5 More Incredible Technologies Used by the IDF. idfblog.com. 19 January 2012. Архів оригіналу за 2 July 2017. Процитовано 29 April 2017.
  3. ↑ The Secrets of Delialah, IAF bulletin, issue 184, December 2008
  4. ↑ Israel just released footage of one of its missiles hitting an air-defense system in Syria. Business Insider. 10 травня 2018. Процитовано 15 травня 2018.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дліла_(ракета)&oldid=42194832