Даніель Горчічка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Даніель Горчічка
чеськ. Daniel Sinapius-Horčička
Народився 3 серпня 1640(1640-08-03)
Сучани[d], Мартін, Жилінський край
Помер 27 січня 1688(1688-01-27) (47 років)
Левоча, Спішска Нова Вес, Словаччина
Громадянство Королівство Угорщина
Діяльність письменник, поет, драматург, композитор духовної музики бароко, протестантський священик
Alma mater Університет Мартіна Лютера
Знання мов словацька
Конфесія лютеранство
Діти Johannes Sinapius[d]

Даніель Горчічка відомий як Сінапіус-Горчічка (чеськ. Daniel Sinapius-Horčička; 3 серпня 1640, Сучани, Королівство Угорщина — 27 грудня 1688, Левоча, Сучани, Королівство Угорщина) — словацько-чеський письменник, поет, драматург, композитор духовної музики бароко, протестантський священик.

Біографія[ред. | ред. код]

Син проповідника. Навчався в Левочі і Університеті Мартіна Лютера (Німеччина), служив проповідником і директором (ректором) шкіл в кількох словацьких містах.

У 1673, під час гонінь на протестантів, Горчічка був вигнаний з Угорського королівства. Відправився зі своєю сім'єю в Сілезію. Після повернення на батьківщину в 1683, оселився в Левочі. Служив настоятелем євангельської церкви, шкільним інспектором, коректором книг, виданих на словацькій мові.

У XVII столітті Горчічка, євангелічний проповідник і письменник, вперше підняв голос на захист самобутності словацької культури. У 1678 він видав свою працю «Новий базар латино-словацький» («Neoforum latino-slovenicum»), в якому є збірник (30 декурій) словацьких народних прислів'їв. У передмові до збірки прислів'їв і афоризмів Горчічка висловлює думку, що словацька мова — давня мова, споріднена і рівноправна іншим слов'янським мовам.

Горчічка рішуче засуджував тих, хто відрікався від рідної мови і народу.

Книга Горчічки Cithara Sanctorum, видання 1828

Вибрані твори[ред. | ред. код]

  • Plesanie neba a zeme (лат. Plausus poli et soli) (1660)
  • Zahradka dušičky pobožné (Hлат. ortulus animae piae) (1676)
  • Nový trh latinsko-slovenský (лат. Neo-forum Latino-Slavonicum) (1678)
  • Osud verný vo svete duše (лат. Sors fidelis in mundo animae) (1679)
  • Nestálosť vidiečanovej forúny (лат. Fortunae inconstantia in rustico) (1681)
  • Trojnásobný bič božieho hnevu (Flagellum irae divinae triplex) (1681)
  • Pocta Bojanovu (Coelum Bojanoviense) (1682)
  • Perlička dítek božích (1683)
  • Cithara sanctorum (1684)
    • Těžká búrka již povstává
    • Smrt jest nestydatá obluda
    • O milá nevinnosť, jak si potupená
  • Orbis pictus (1685)
  • Hainov dom — zarmútený Nain (Domus Hain — moesta Nain) (1686)
  • Jádro všech modliteb v nemnohých slovích obsažené… (1703)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Bábik Ján: Mesto Majstra Pavla, w: «Krásy Slovenska» R. LXXXVII, nr 1-2/2010, s. 32.