Левоча

містечко громада Словаччини|зображення_розмір= |ref-площа= |місцева назва= |веб-сторінка= |залізниця к= |відстань= |ремарки= |mapy= |фізична к= |адреса= |день населеного пункту= |міста-побратими= |mapx= |округ= |залізниця с= |код= |тип= |розташування= |marksize= |староста= |ref-автошлях к= |автошлях к= |ref-залізниця к= |автошлях с= |зображення_підпис= |етнікон= |засноване= |край= |водойма= |ref-фізична к= |станція= |опис розташування= |фізична с= |координати= |поділ= Левоча Левоцька ратуша та Собор св. Якуба Герб Координати 49°01′16″ пн. ш. 20°35′28″ сх. д. Країна СловаччинаСловаччина Перша згадка 1249 Площа 64,04 км² Висота центру 570 м Населення 14 716   Телефонний код 053 Поштовий індекс 054 01 Автомобільний код LE Офіційний сайт levoca.sk Левоча Левоча (Словаччина)  Левоча на Вікісховищі

Левоча, Списький Град і пов'язані з ними культурні пам'ятки
Levoča, Spišský Hrad and the Associated Cultural Monuments *
* Назва в офіційному англомовному списку
Світова спадщина
49°01′22″ пн. ш. 20°35′26″ сх. д.
Країна	Словаччина
Тип	Культурний
Критерії	iv
Об'єкт №	620
Регіон ЮНЕСКО	Європа і Північна Америка
Історія реєстрації
Зареєстровано:	1993 (17 сесія)
Левоча на Вікісховищі

Головний вівтар у соборі св. Якуба

«Клітка ганьби»

Левоча (словац. Levoča) — місто в Словаччині, Левоцькому окрузі Пряшівського краю. Розташоване в східній частині Словаччини, на південних схилах Левоцьких гір, на лівому березі Левоцького потоку, на автошляху Пряшів—Попрад—Жиліна. У 2009-му році історичний центр міста разом з Спішським Градом та асоційованими об'єктами було занесено до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Історія

Вперше згадується у 1249-му році.

Освіта

У місті працює 6 дитячих садків, 6 початкових шкіл, 6 середніх шкіл, в тому числі 2 гімназії.

Пам'ятки культури

Історичний центр міста завдяки залишкам фортеці та багатьом збереженим культурним пам'яткам має середньовічний характер. Найвизначнішою пам'яткою міста є Собор св. Якуба з кінця 14 століття з 11 готичними та ренесансними вівтарями, в тому числі головним вівтарем святого Якова з 1507—1518 рр. — найвищий готичний дерев'яний вівтар (висота 18,62 м)- твір майстра Павла з Левочі. Інші пам'ятки:

• Площа майстра Павла з більш ніж 60 будинками з 14-15 ст. (у тому числі Будинок майстра Павла, Будинок Турзо, Будинок Маріаші).
• Левочська ратуша з 15 століття, частина якої служить як експозиція Списького музею,
• «Клітка ганьби» з 16 століття на карання деліктів,
• «Великий жупний дім» з 1806-1826 рр.,
• міський театр з половини 19 століття,
• міська фортеця (збереглися 4/5 з 2,5 км),
• залишки старої фортеці на місці над Мар'янською горою — т. зв. «Бург» або «Град».

Храми

• гімназіяльний — «чорний» костел з першої половини 14 століття, тзв. «старий костел міноритів» перебудований в 1671 році,
• собор св. Якуба з кінця 14 століття,
• протестантська кірха з 1825-1837 рр.,
• костел св. Духа в стилі бароко з 1748-1755 рр. з монастирем міноритів збудований після пожежі на місці найстарішого костелу в місті,
• базиліка Діви Марії на Мар'янській горі, де відбуваються відомі прощі, у 1995 році тут побував Папа римський (зафіксовано приблизно 650 000 прочан).

Події

У місті щорічно відбуваються

• «Дні майстра Павла» — культурно-фольклорні свята у липні-серпні
• «Левоцька проща» на Мар'янській горі — у червні-липні.

Населення

У місті проживає 14 830 осіб (за даними останнього перепису населення  2011 року).

Національний склад населення (за даними перепису населення — 2001 року):

• словаки — 87,07 %
• цигани (роми) — 11,20 %
• чехи — 0,33 %
• русини — 0,31 %
• угорці — 0,10 %
• українці — 0,07 %
• німці — 0,06 %
• поляки — 0,04 %

Склад населення за належністю до релігії станом на 2001 рік:

• римо-католики — 79,54 %,
• греко-католики — 3,87 %,
• протестанти (еванєлики) — 1,61 %,
• православні — 0,63 %,
• не вважають себе вірянами або не належать до жодної вищезгаданої конфесії — 13,58 %

Видатні постаті

• майстер Павол з Левочі (*c. 1465/1470-1480 — 1537—1542) — скульптор, різбяр, автор найвищого вівтаря у світі. Після 1500 року осів у Левочі і заснував тут майстерню, його твори знаходяться не лише на Спиші, але і в історичному Шариші, Ліптові та Гемері
• Даніель Горчічка (1640—1648) — словацько-чеський письменник, поет, драматург.
• в місті побували або вчилися у Левоцькому ліцеї словацькі народні будителі та письменники Ян Ботто, Янко Краль, Людовіт Кубані, Вавро Шробар та інші
• Янош Ромбауер, (Йоганн Ромбауер) (1782—1849) — словацький художник, котрий тривалий час працював і мешкав у Російській імперії.

Міста-побратими

• Літомишль, Чехія
• Старий Сонч, Польща
• Кальварія-Зебжидовська, Польща
• Ланьцут, Польща
• Keszthely, Угорщина

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Левоча

• Сайт міста словац.
• дані про місто на сайті www.e-obce.sk
• дані про національний та конфесійний склад населення на сайті Статистичного уряду Словаччини

{[authority control}}