Даркнет
Даркнет (від англ. dark net) — оверлейна мережа, доступ до якої можливий лише через певне програмне забезпечення, налаштування чи авторизацію, часто з використанням нестандартних комунікаційних протоколів та портів. Типовими мережами такого типу є friend-to-friend[1] мережі (зазвичай використовуються для спільного користування файлами та peer-to-peer з'єднання)[2] та приватних мереж на кшталт Tor.
Якщо розглядати це явище в контексті індексованості контенту пошуковими системами[3], то терміном, протилежним до зашифрованого даркнету, є чиста мережа[4][5][6] (або клірнет, з англ. clearnet) або поверхнева мережа.
Зміст
Походження[ред. | ред. код]
Початково термін було утворено у 1970-х роках для позначення мереж, ізольованих від ARPANET (що переросла в Інтернет) з метою безпеки[7]. На той час даркнети могли отримувати дані з ARPANET, проте їхні адреси не з'являлись у списку мереж, та не відповідали на пінгування чи інші запити.
Термін став загальноприйнятним після публікації «Даркнет та майбутнє цифрової дистрибуції»[8], роботи 2002 року Пітера Біддла, Пола Інґланда, Маркуса Пейнадо та Браяна Віллмана, чотирьох працівників Microsoft, які стверджували, що наявність даркнету було основною перешкодою розвитку робочих DRM технологій та невідворотністю порушень авторських прав.
Субкультури[ред. | ред. код]
Журналіст Дж. Д. Ласіка у своїй книзі «Даркнет: війна Голівуду проти цифрового покоління» описує спробу даркнету охопити мережі спільного користування файлами[9]. Згодом, у 2014 році, журналіст Джеймі Бартлет у своїй книзу «Даркнет» використовує його як термін для опису ряду підпільних та нових субкультур, включно з:
- расистами соціальних медіа
- «дівчатами з веб-камер»
- спільнотами зі самоушкодження
- ринками наркотиків даркнету
- криптоанархістами
- трансгуманістами[10]
Станом на 2015 рік, «Даркнет» часто використовують як термін, взаємозамінний темній мережі через кількість прихованих сервісів у даркнеті Tor'у. Термін часто використовують неточно та взаємозамінно до глибинної мережі через те, що Tor був відомий своєю стійкістю до індексації. Змішування цих двох термінів вважають неточним[11], деякі коментарі рекомендують використовувати їх для чітко відмінних понять[12][13].
Застосування[ред. | ред. код]
Загалом даркнети може бути використано з багатьох причин на кшталт:
- для кращого захисту права громадян на приватне життя від точкового та масового спостереження
- для захисту дисидентів від політичної розправи
- написання доносів та витік новин
- інформаційні злочини (хакерство, пошкодження файлів тощо)
- Продаж заборонених товарів на ринках даркнетів
- Спільне користування файлами (Варез, особисті та конфіденційні файли, порнографія, нелегальне та контрабандне програмне забезпечення тощо).
Програмне забезпечення[ред. | ред. код]
Усі даркнети вимагають для доступу встановлення певного програмного забезпечення або певних мережевих налаштувань. Це може бути Tor, до якого можна дістатись через спеціальний браузер від Vidalia, відомий ще як пакет браузера Tor; альтернативою може бути налаштований схожим чином проксі-сервер.
Активне[ред. | ред. код]
- Tor (The onion router) це анонімна мережа, що серед своїх прихованих послуг також має і даркнет. Найпопулярніша одиниця даркнету.
- I2P (Invisible Internet Project) – ще одна оверлейна мережа, що пропонує даркнет, веб-сторінки якого називаються «іпсайтами» (англ. «Eepsites»).
- Freenet — популярний даркнет (friend-to-friend) за замовчуванням; починаючи від версії 0.7 його можна запускати як анонімну мережу (вузли peer'ів знаходяться автоматично).
- GNUnet є даркнетом, якщо увімкнути опцію «F2F топологія мереж».
- Zeronet — відкрите програмне забезпечення, створене з метою побудови інтернетоподібної комп'ютерної мережі P2P користувачів Tor'у.
- Syndie — програма для розміщення розподілених форумів на анонімних мережах i2P, Tor та Freenet.
- OneSwarm може працювати як даркнет для спільного користування файлами через протокол F2F.
- RetroShare може працювати як даркнет (F2F) за замовчуванням для анонімного передавання файлів, якщо вимкнено функції DHT та Discovery.
- Tribler може працювати як даркнет для спільного користування файлами.
Вимерлі[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
- Криптоанархізм
- Приватна P2P
- Флоппінет
- Інтернет-приватність
- Віртуальна приватна мережа (VPN)
- Темна мережа
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Wood, Jessica (2010). The Darknet: A Digital Copyright Revolution. Richmond Journal of Law and Technology 16 (4): 15–17. Процитовано 25 October 2011.
- ↑ Mansfield-Devine, Steve (December 2009). Darknets. Computer Fraud & Security 2009 (12): 4–6. doi:10.1016/S1361-3723(09)70150-2.
- ↑ Barratt, Monica (15 January 2015). A Discussion About Dark Net Terminology. Drugs, Internet, Society. Процитовано 14 June 2015.
- ↑ Miller, Tessa (10 January 2014). How Can I Stay Anonymous with Tor?. Life Hacker. Процитовано 7 June 2015.
- ↑ Torpey, Kyle (2 December 2014). Blockchain.info Launches Tor Hidden Service. Inside Bitcoins. Процитовано 9 June 2015.
- ↑ Roger, Jolly. Clearnet vs Hidden Services—Why You Should Be Careful. Jolly Roger’s Security Guide for Beginners. DeepDotWeb. Процитовано 4 June 2015.
- ↑ Om Darknet. Архів оригіналу за 25 March 2015. Процитовано 2012-03-11.11.2018.
- ↑ Biddle, Peter; England, Paul; Peinado, Marcus; Willman, Bryan (18 November 2002). The Darknet and the Future of Content Distribution (PDF) ACM Workshop on Digital Rights Management. Washington, D.C.: Microsoft Corporation. Процитовано 10 October 2012.
- ↑ Lasica, J. D. (2005). Darknets: Hollywood's War Against the Digital Generation. Hoboken, NJ: J. Wiley & Sons. ISBN 0-471-68334-5.
- ↑ Ian, Burrell (28 August 2014). The Dark Net:Inside the Digital Underworld by Jamie Bartlett, book review. Процитовано 3 June 2015.
- ↑ Clearing Up Confusion – Deep Web vs. Dark Web. BrightPlanet.
- ↑ NPR Staff (25 May 2014). Going Dark: The Internet Behind The Internet. Процитовано 29 May 2015.
- ↑ Greenberg, Andy (19 November 2014). Hacker Lexicon: What Is the Dark Web?. Процитовано 6 June 2015.
