Відкрите програмне забезпечення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Логотип Open Source Initiative (OSI)

Відкрите програмне забезпечення (англ. open-source software) — програмне забезпечення з відкритим сирцевим кодом.

Сирцевий код таких програм доступний

  • для перегляду і вивчення,
  • за наявності дозволу ліцензії — зміни, що дозволяє користувачеві прийняти участь у доопрацюванні відкритої програми,
  • використовувати код для створення нових програм — через запозичення сирцевого коду, якщо це дозволяє сумісність ліцензій
  • виправляти в ній помилки,
  • вивчення використаних алгоритмів, структур даних, технологій, методик та інтерфейсів (оскільки сирцевий код може істотно доповнювати документацію, а за відсутності такої сам служить документацією).

Відкрите і вільне програмне забезпечення[ред.ред. код]

Термін відкрите програмне забезпечення (англ. open source) був створений разом з визначенням в 1998 році Еріком Реймондом і Брюсом Перенсом, які стверджували, що термін free software ( вільне програмне забезпечення ) в англійській мові неоднозначний і бентежить багатьох комерційних підприємців[1].

Переважна більшість відкритих програм є одночасно вільними. Визначення відкритого і вільного програмного забезпечення не цілком збігаються один з одним, але близькі, і більшість ліцензій відповідають обом.[2]

Відмінність між рухами відкритого ПЗ і вільного ПЗ полягає в основному в пріоритетах. Прихильники терміна «open source» наголошують на ефективності відкритих сирців як методу розробки, модернізації та супроводу програм. Прихильники терміна «free software» вважають, що саме права людини на вільне поширення, модифікацію і вивчення використовуваних ним програм є головною перевагою вільного відкритого ПЗ.

На думку Річарда Столлмана, розрекламованість "Open Source" дещо шкодить вільному програмному забезпеченню, бо деякі розробники і користувачі відкритого ПЗ зовсім не проти власницького програмного забезпечення, і люди зупиняються на Open Source, не доходячи до понять про свободу[3]. Він зазначає, що деякі ворожі до вільного програмного забезпечення компанії — наприклад, Microsoft — використовують тільки вираз «open source», при цьому, ймовірно, навмисно уникаючи виразу «free software»[4].

За словами Брюса Перенса, відкрите програмне забезпечення завжди було лише способом пояснити підприємцям ідею вільного програмне забезпечення, і це йому вдалося[5].

Незважаючи на прагнення авторів визначення позбутися неоднозначності слова free[6], вираз open source теж дуже часто використовується для позначення сутностей, що суперечать визначенню Open Source Initiative або не мають до нього ніякого відношення, але здатних призвести до плутанини. Наприклад, спецслужби США використовують open source у значенні «відкрите джерело» (див.: OSINT , Open Source Intelligence )[7], що згадано в оголошенні на сайті Реймонда[1].

Існують також програми, що мають на думку деяких відкритий сирцевий код, але не є вільними, наприклад, UnRAR, розпакувальник RAR-архівів. Його сирцевий код перебуває у відкритому доступі, але ліцензія забороняє використовувати його для створення RAR-сумісних архіваторів[8]. Так само існує цілий клас програм, званих комерційним ПЗ з відкритим сирцевим кодом або Open Core, які використовують термін «Open Source» стосовно до невільного програмного забезпечення.

Визначення відкритого програмного забезпечення в розумінні Open Source Initiative[ред.ред. код]

Термін Open Source не є торговою маркою організації Open Source Initiative. Однак для тих, хто хоче використовувати логотип цієї організації, існує вимога, яка зобов'язує використовувати термін Open Source тільки стосовно до ліцензій, схваленим OSI[9].

Існує спеціальний комітет, котрий вирішує, чи може ліцензія використовувати торгову марку Open Source Initiative. Визначення, яким він при цьому керується, наведено в The Open Source Definition[10].

Винесене OSI визначення визнається за настанову багатьма іншими організаціями — наприклад, порталом SourceForge.net.

OSI накладає на публічну ліцензію десять вимог, які спочатку були засновані на Debian Free Software Guidelines.

Ліцензії[ред.ред. код]

Сирцеві коди відкритих програм випускаються або як суспільне надбання, або на умовах «вільних» ліцензій — як, наприклад, GNU General Public License або BSD License. Вільна ліцензія дозволяє використовувати сирцевий код програми для своїх потреб з мінімальними обмеженнями, що не суперечать визначенню OpenSource.org. Таким обмеженням може бути вимога посилатися на попередніх творців або вимога зберігати властивість відкритості при подальшому поширенні тієї ж самої або модифікованої відкритої програми (копілефт). У деяких випадках (наприклад, Apache або FreeBSD) ці обмеження дуже малі, в інших (наприклад, GNU General Public License) досить поширювати програмне забезпечення разом з сирцевим кодом і текстом ліцензії, не змінюючи її.

Якість[ред.ред. код]

З 2006 року тестингове підприємство Coverity спільно з американським Відділом національної безпеки проводили дослідження як у відкритому, так і закритому секторі розробки програмного забезпечення, за результатами року вони публікували звіт. За результатами 2011 року, виявилося, що відкритий сирцевий код не поступається за якістю власницькому[11]. Найякіснішими проектами були визнані ядро Linux 2.6, PHP 5.3, і PostgreSQL 9.1, якість яких визначалося за щільностю дефектів (числа дефектів на тисячу рядків коду), які були рівні 0.62, 0.20, і 0.21 відповідно.

Виноски[ред.ред. код]

  1. а б Эрик Реймонд. (1998). «Goodbye, «free software»; hello, «open source»» (en). Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2008-03-31. 
  2. «What is "free software" and is it the same as "open source"?». Frequently Answered Questions (en). Open Source Initiative. Архів оригіналу за 2013-01-05. Процитовано 2013-01-01. 
  3. Bruce Byfield. «Richard Stallman looks back at 25 years of the GNU project». Linux.com. Архів оригіналу за 2011-08-22. 
  4. Ричард Столлман. (5 октября 2009). «Lest CodePlex perplex». FSF Blogs (en). Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 24 октября 2009. 
  5. Брюс Перенс. (8 февраля 2008). «State of Open Source Message: A New Decade For Open Source» (en). Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 30 сентября 2008. «My intent has always been for Open Source to simply be another way of talking about Free Software, tailored to the ears of business people, and that it would eventually lead them to a greater appreciation of Richard Stallman's arguments. This has come to pass, and…» 
  6. В англійській мові слово free означає і «вільний», і «безплатний»
  7. Noah Shachtman. (17 сентября 2008). «Open Source Intel Rocks — Sorry, It’s Classified». Блоги Wired.com (en). Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 17 сентября 2008. 
  8. «Portable UnRAR source code». Євген Рошал. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 24-5-2009. «Distribution of modified UnRAR sources in separate form or as a part of other software is permitted, provided that it is clearly stated in the documentation and source comments that the code may not be used to develop a RAR (WinRAR) compatible archiver» 
  9. Trademarks of OSI
  10. [http://www.opensource.org/docs/definition.php The Open Source Definition (Annotated) | Open Source Initiative
  11. Открытый код не уступает по качеству проприетарному | High Load Web

Дивись також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Комп'ютер Це незавершена стаття про комп'ютери.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.