Даріуш Мехрджуї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Даріуш Мехрджуї
داریوش مهرجویی
Dariush Mehrjoei.jpg
Народився 8 грудня 1939(1939-12-08)[1] (78 років)
Тегеран, Central District[d], Tehran County[d], Тегеран, Іран
Громадянство (підданство) Flag of Iran.svg Іран
Діяльність режисер, сценарист, продюсер
Alma mater Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі
Дружина Вагідея Мохаммаді
Фаріар Джавагеріан
Нагороди Берлінський кінофестиваль (1972, 1999)
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Даріуш Мехрджуї (перс: داریوش مهرجویی ‎, 8 грудня 1939, Тегеран[2])іранський режисер, продюсер, сценарист і монтажер[3].

Мехрджуї був одним із засновників іранської руху нової хвилі на початку 1970-х років. Його другий фільм, Корова, вважається першим фільмом цього руху. Більшість його фільмів натхненні літературою та адаптовано з іранських та іноземних романів і п'єс.

Біографія[ред.ред. код]

Ранні роки[ред.ред. код]

Даріуш Мехрджуї народився в сім'ї середнього класу в Тегерані, Іран. Він виявляв інтерес до живопису, мініатюри, музики, гри на сантурі і фортепіано. Даріуш провів багато часу в кінотеатрах, зокрема, дивлячись американські фільми. У цей час Мехрджуї почав вивчати англійську мову для того, щоб краще насолоджуватися фільмами. Фільм, який справив найбільший вплив на нього в дитинстві був Викрадачі велосипедів (1948, реж. Вітторіо де Сіка). Хоча Мехрджуї виріс в релігійній сім'ї у віці 15 років, він сказав, що втратив свою віру в Бога[4].

В 1959 році Мехрджуї переїхав до Сполучених Штатів, щоб навчитися в каліфорнійському університеті, Лос-Анджелес. В 1964 році Мехрджуї почав свій власний літературний журнал Pars Review. Метою журналу була в тому, щоб принести сучасну перську літературу західним читачам. За цей час він написав свій перший сценарій. Мехрджуї повернувся до Тегерана в 1965 році[4].

Повернувшись в Тегеран, Мехрджуї знайшов роботу як журналіст і сценарист. З 1966 по 1968 він був учителем у центрі вивчення іноземних мов, де викладав літературу та англійську мову[4].

Рання кінокар'єра (1966-1972)[ред.ред. код]

Мехрджуї на зйомках фільму Листоноша

Даріуш Мехрджуї дебютував в 1966 році з фільмом Діамант 33, пародія на фільм з серії про Джеймса Бонда. Фільм не був успішним у фінансовому відношенні[4]. Але його другий фільм, Корова, принесла йому національну і міжнародну популярність[5]. Фільм Корова, символічна драма, яка розповідає про простого селянина і його майже міфічну прихильність до своєї корови. Фільм був завершений в 1969[4].

Фільм Корова був заборонений протягом року з боку Міністерства культури і мистецтв, будучи одним з перших фільмів, які отримати державне фінансування в Ірані. Коли фільм був нарешті випущений в 1970 році, він був високо оцінений і отримав премію Міністерства культури. У 1971 році фільм був контрабандним шляхом вивезений з Ірану і представлений на Венеціанському кінофестивалі, де став найбільшою подією фестивалю цього року[6]. Він виграв міжнародну премію критиків у Венеції, а пізніше в тому ж році, Ентезамі виграв премію, як найкращий актор на Міжнародному кінофестивалі в Чикаго[4].

Під час випуску Корови Мехрджуї був зайнятий створенням ще двох фільмів. В 1970 році він почав знімати Містер Наївність (Agha-ye Hallou), комедію в якому знімалися такі актори, як Алі Нассіріян та Еззатола Ентезамі. У фільмі Нассіріян грає простого, наївного сільського жителя, який їде в Тегеран, щоб знайти собі дружину[4].

В 1971 році Містер Наївність був показаний на кінофестивалі в Тегерані, де виграв дві нагороди: за найкращий фільм і найкращу режисуру. Пізніше в тому ж році він був показаний на 7-му Московському міжнародному кінофестивалі[4].

Цикл (1973-1979)[ред.ред. код]

В 1973 році Мехрджуї почав знімати один з його найбільш відомий фільм «Цикл», про чорний ринок переливання крові в Ірані. Щоб почати знімати фільм Даріуш повинен був отримати дозвіл у Міністерстві культури. Але через тиск з боку іранської медичної спільноти, зйомки були відкладені на рік[4].

Після закінчення зйомок фільм ще протягом трьох років був заборонений Міністерством культури. В 1977 році він був, нарешті, випущений, з допомогою адміністрації президента Картера, який домігся розширенню прав інтелектуальної власності в Ірані. Прем'єра фільму відбулася в Парижі, де він отримав схвальні відгуки і був порівняний з фільмами Луїса Бунюеля «Забуті» і П'єра Паоло Пазоліні «Аккатоне»[4].

Кінокар'єра після іранської революції (1979-теперішній час)[ред.ред. код]

В 1981 році Мехрджуї і його сім'я переїхали в Париж і залишалися там протягом декількох років, разом з кількома іншими іранськими біженцями. За цей час він зняв повнометражний документальний фільм про поета Артура Рембо для французького телебачення, який в 1983 році був показаний на Венеціанському та Лондонському кінофестивалі. У 1985 році Мехрджуї і його родина повернулися в Іран і Даріуш відновив свою кінокар'єру в рамках нового режиму[4].

Кінематографічний стиль і спадщина[ред.ред. код]

Іранський кінематограф починається з Даріуша Мехрджуї, який представив реалізм, символізм, і чутливість художнього кіно. Його фільми мають деяку схожість з фільмами Роберто Росселліні, Вітторіо де Сіка та Сатьяджита Рая, але він також додав дещо притаманне лише Ірану.

З моменту виходу на екрани фільму Корова, Мехрджуї, поряд з Насером Таджваєм і Масудом Кіміаї, зіграв важливу роль у створенні іранського кінематографічного ренесансу, так званої «Іранської Нової хвилі».

Нагороди[ред.ред. код]

Мехрджуї отримав 49 національних та міжнародних нагород, включаючи:

Література[ред.ред. код]

  • Hamid Dabashi, Masters & Masterpieces of Iranian Cinema, 451 p. (Mage Publishers, Washington, DC, 2007); Chapter IV, pp. 107–134: Dariush Mehrjui; The Cow.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. داریوش مهرجویی
  3. Дарьюш Мехрджуи на сайті Кинопоиск.ru (рос.)
  4. а б в г д е ж и к л м Wakeman, John. World Film Directors, Volume 2. The H. W. Wilson Company. 1988. 663-669. (англ.)
  5. Dariush Mehrjui. Filmmaker, producer, and scriptwriter (англ.)
  6. 'The Cow', Dariush Mehrjui | openDemocracy (англ.)

Посилання[ред.ред. код]