Джиммі Картер

Джиммі Картер Jimmy Carter
39-й Президент Сполучених Штатів Америки
20 січня 1977 — 20 січня 1981
Попередник:	Джеральд Форд
Наступник:	Рональд Рейган
76-й Губернатор Джорджії
12 січня 1971 — 14 січня 1975
Попередник:	Лестер Меддокс
Наступник:	Джордж Басбі
Ім'я при народженні:	англ. James Earl Carter Jr.
Народження:	1 жовтня 1924(1924-10-01) (98 років) Плейнс, Джорджія
Країна:	США
Релігія:	Баптизм
Освіта:	Georgia Southwestern State Universityd, Технологічний інститут Джорджії, Військово-морська Академія США (1946) і Юніон Коледж
Партія:	Демократична партія США
Батько:	James Earl Carter Sr.d
Мати:	Bessie Lillian Carterd
Шлюб:	Розалін Картер
Діти:	Jack Carterd, Amy Carterd, James Earl Carter IIId і Jeff Carterd
Військова служба
Роки служби:	1943–1953
Приналежність:	Армія США
Рід військ:	Військово-морські сили США
Звання:	Лейтенант
Битви:	Друга світова війна
Автограф:
Нагороди:	Нобелівська премія миру (2002) премія ООН в галузі захисту прав людиниd (1998) Премія миру Фелікса Уфуе-Буаньїd (1994) премія Індіри Гандіd (1997) премія Чотирьох свобод — Медаль свободиd Філадельфійська медаль Свободиd American Peace Awardd (2009) Delta Prize for Global Understandingd International Mediation medald (1979) Ansel Adams Awardd (1982) Міжнародна премія Каталоніїd (2010) Fulbright Prized (1994) Медаль Гувера (1998) Albert Schweitzer Prize for Humanitarianismd (1987) медаль Одюбонаd (1994) 49th Annual Grammy Awardsd 58th Annual Grammy Awardsd почесний доктор Нанкінського університетуd (2012) honorary doctorate from the University of Albertad почесний доктор Університету Хайфиd Людина року (Financial Times) (1976)
Медіафайли у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Джеймс Ерл «Джиммі» Картер-молодший (англ. James Earl "Jimmy" Carter, Jr.; нар. 1 жовтня 1924) — колишній американський політик, 39-й президент Сполучених Штатів Америки з 1977 до 1981 року, лауреат Нобелівської премії миру 2002 р. Член Демократичної партії США. Упродовж двох термінів обіймав посаду губернатора штату Джорджія — з 1971 до 1975 р.

Народився та виріс у Плейнсі, Джорджія. Закінчив Технологічний інститут Джорджії й Військово-морську академію, протягом семи років служив офіцером-підводником на Тихоокеанському і Атлантичному флотах ВМС США. Після смерті свого батька в 1953, залишив війському кар'єру.

Президентство Картера було відмічене покращенням системи соціального захисту США, але це також привело до значного підвищення податків. На міжнародній арені його заслугою було укладання Кемп-Девідської угоди між Ізраїлем та Єгиптом, та угоди щодо використання Панамського каналу. Правління Картера ознаменувалося закінченням політики розрядки у відносинах з СРСР після введення радянських військ до Афганістану 1979 року. Радянсько-американські відносини різко погіршилися, США бойкотували Літні Олімпійські ігри 1980 р. в Москві і продовжували нарощування свого ядерного потенціалу та гонитви озброєнь. Під час каденції Картера відбулася Ісламська революція в Ірані; аятола Хомейні оголосив США «Великим сатаною», і 1980 року були взяті в заручники співробітники американського посольства в Тегерані. Переговори та спроби силового звільнення заручників виявилися невдалими (за тихої протидії табору республіканців). На президентських виборах у листопаді 1980 року Картер балотувався на другий термін, але зазнав поразки від республіканця Рональда Рейгана.

	Не Америка вигадала права людини, а права людини — Америку
— Джиммі Картер [1]

Картеру належить рекорд перебування в статусі експрезидента — після відходу з Білого дому він живе 40 років. 2012 року Картер перевершив Герберта Гувера, президента США, який найдовше в історії цієї країни, перебував у відставці. 2017 року Джиммі Картер став першим президентом, який дожив до 40-ї річниці його інавгурації, а 2019 року став президентом, що живе найдовше; Наразі він є найстарішим службовцем серед усіх живих президентів США. 1982 року він створив Центр Картера для просування та розширення прав людини. Він багато подорожував для проведення мирних переговорів, моніторингу виборів, а також просування попередження та ліквідації захворювань у країнах, що розвиваються. Картер вважається ключовою фігурою благодійної організації «Дім для людства». Він написав понад 30 книг, починаючи від політичних спогадів до поезії, закінчуючи коментуванням стану поточних американських та глобальних справ, таких як ізраїльсько-палестинський конфлікт.

Останніми роками Картер неодноразово виступав з критикою на адресу Ізраїлю у зв'язку з агресивними діями в Лівані та секторі Газа.

2002 року Картер отримав Нобелівську премію миру за свою гуманітарну діяльність. Колишній президент є автором низки книг, зокрема спогадів і книг про своє бачення майбутнього Америки. Окрема праця Картера присвячена Палестині.

11 жовтня 2009 р. в США з'явився аеропорт імені Джиммі Картера. Ім'я 39-го президента отримав регіональний аеропорт за 30 км від міста Плейнз, де народився Картер.

Раннє життя

Картер у 12-річному віці зі своїм собакою Бозо. 1937 рік

Джеймс Ерл Картер-молодший народився 1 жовтня 1924 року в санаторії (нині медсестринський центр Лілліани Г. Картер) у Плейнсі, штат Джорджія, у лікарні, де його мати працювала медсестрою. Картер став першим президентом США, який народився в лікарні. Він був старшим сином Бессі Лілліан (у дівоцтві Горді) та Джеймса Ерла Картера-старшого — нащадка англійського іммігранта Томаса Картера, який оселився у Вірджинії 1635 року. Численні покоління Картерів жили як фермери в Джорджії. Картер також є нащадком Томаса Корнелла, родоначальника Корнелльського університету, і пов'язаний з Річардом Ніксоном та Біллом Гейтсом.

Батько Картера був успішним місцевим бізнесменом, який керував загальним магазином і був інвестором у сільськогосподарські угіддя. Раніше він служив в Корпусі штабних кадрів армії США під час Першої світової війни.

Сім'я переїжджала кілька разів під час того, як Картер-молодший був немовлям. Картери осіли в сусідньому Арчері, штат Джорджія, майже повністю заселеному бідними афроамериканськими родинами. Зрештою вони народили ще трьох дітей: Глорію, Рут та Біллі. Картер добре ладнав з батьками, хоча мати працювала довгі години і часто була відсутня в дитинстві. Незважаючи на те, що Ерл рішуче підтримував сегрегацію, він дозволив синові дружити з дітьми темношкірих. Картер був заповзятливим підлітком, який отримав власний акр сільськогосподарських угідь Ерла, де вирощував, пакував та продавав арахіс.

Освіта

Картер відвідував середню школу Плейнза з 1937 до 1941 р. У підлітковому віці Картер грав у баскетбольній команді Plains High School; він також приєднався до «Майбутніх фермерів Америки» і протягом усього життя цікавився обробкою дерева.

Рання політична кар'єра (1962—1971)

Картер був за расову толерантність та інтеграцію, але часто тримав ці почуття при собі, щоб уникнути ворогів. У 1961 році він почав більш помітно говорити про інтеграцію, будучи видатним членом баптистської церкви та головою шкільної ради округу Самтер. У 1962 році місце в Сенаті штату було відкрито внаслідок розпуску системи округів Джорджії; Картер оголосив про свою кампанію за місце за 15 днів до виборів. Розалін, яка мала політичний та організаційний інстинкт, відіграла важливу роль у його кампанії. Ранній підрахунок виборчих бюлетенів показав, що Картер відстає від свого опонента Гомера Мура, але це було результатом фальсифікованого голосування, організованого Джо Херстом, головою Демократичної партії в окрузі Кітман. Картер оскаржив результати виборів, які підтвердили шахрайство в ході розслідування. Після цього відбулися чергові вибори, на яких Картер переміг Мура як єдиного кандидата від Демократичної партії з перевагою в 3013 голосів до 2182.

Рух за громадянські права активно розвивався, коли Картер вступив на посаду. Він і його сім'я стали відданими прихильниками Джона Ф. Кеннеді. Картер виступав проти тестів на грамотність та проти поправки до Конституції Джорджії, яка, на його думку, передбачала примус до релігії. За два роки Картер увійшов до складу Демократичного виконавчого комітету штату, де допоміг переписати правила партії штату. Він став головою Комісії планування та розвитку Західно-центральної Джорджії, яка керувала виплатою федеральних і державних грантів на такі проекти, як реставрація історичних місць.

Проросійські висловлювання

Джиммі Картер упевнений, що анексія Криму з боку Росії була неминучою, тому що «цього хотіли і жителі півострова, і росіяни». «Я не вірю, що є якась безпосередня перспектива розриву відносин між Росією і Кримом. Я думаю, що це було неминучим кроком, згодні з цим українці чи ні. Думаю, те, що я сказав раніше, є точним: .. Цього хотіли кримчани і хотіли росіяни, як я вважаю», — заявив експрезидент США.

Що стосується конфлікту на сході України, то 39-й президент США висловився, що колишній американський президент не стане поставляти Києву летальне озброєння. «Я б дуже хотів, щоб постачання зброї в Україну було припинене. — Як Києву, так і Сходу України. Я сподіваюся, що президент Обама не посилатиме зброю», — заявив Картер.

Див. також

• Захоплення американських заручників у Тегерані

Література

• В. І. Головченко. Картер Джеймс Ерл // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
• М. Рижков. Картер Джеймс Ерл // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.319 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання

• Джіммі Картер: Нагорода для сміливих (рос.)

Див. також

• Центр Картера