Дашко Ігор Тарасович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Дашко
UA-OF4-LTCOL-GSB-H(2015).png Підполковник
Дашко Ігор Тарасович.png
Загальна інформація
Народження 18 червня 1977(1977-06-18)
Самбір, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 10 квітня 2022(2022-04-10) (44 роки) або 9 квітня 2022(2022-04-09) (44 роки)
Маріуполь, Донецька область, Україна
(смертельне поранення)
Національність українець
Alma Mater Академія Державної прикордонної служби України
Військова служба
Роки служби 1995—2022
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Геральдичний знак - емблема МВС України.svg МВС України
Рід військ Emblem of the State Border Guard Service of Ukraine.svg Прикордонна служба
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Герой України

Ігор Тарасович Дашко (18 червня 1977, м. Самбір, Львівська область — 9 квітня 2022, м. Маріуполь, Донецька область) — український військовик, підполковник прикордонник Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни. Герой України (17 квітня 2022, посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Ігор Дашко народився 18 червня 1977 року в місті Самборі на Львівщині.

Навчався у Середній школі №1 ім. Т.Г.Шевченка м. Самбора, яку закінчив в 1994 році.

Після закінчення Академії Державної прикордонної служби України у 1999 році, розпочав службу в місті Маріуполь, в управлінні ДПСУ.

Від літа 2012 року по січень 2022 проходив службу в Західному регіональному управлінні ДПСУ.

За місяць до російського вторгнення в Україну, знову перевівся до міста Маріуполя.

Обставини загибелі[ред. | ред. код]

9 квітня 2022 року, підірвав себе на радіостанції в Маріуполі, щоб вона не дісталася російським загарбникам. Останніми словами в радіоефірі були слова «Слава Україні!»[1][2].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (17 квітня 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу[3].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]