Деген Йон Лазаревич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Деген Йон Лазаревич
Народився 4 липня 1925(1925-07-04) (90 років)
Могилів-Подільський
Громадянство Flag of Ukrainian SSR.svg УРСРІзраїль Ізраїль
Національність єврей
Alma mater Чернівецький медичний інститут
Галузь наукових інтересів травматологія
Посада перша успішна реплантація передпліччя
Вчене звання доктор медичних наук
Нагороди
Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня
Медаль «За відвагу»
Virtuti Militari (Срібний Хрест)
Орден «Хрест Грюнвальда» 3 ступеня

Деген Йон Лазаревич (нар. 4 липня 1925, Могилів-Подільський) — вчений-медик, педагог, поет, учасник Другої світової війни.

Друга світова війна[ред.ред. код]

25 червня 1941 року призваний до лав РСЧА Могилів-Подільським МВК. Учасник німецько-радянської війни з червня того ж року. Воював командиром танку Т-34 2-го танкового батальйону 2-ї гвардійської окремої танкової бригади. Тричі був поранений, у тому числі двічі — важко.

Медичний шлях[ред.ред. код]

1951 року з відзнакою закінчує Чернівецький медичний інститут.

Працював в Київському ортопедичному інституті лікарем-травматологом, згодом в міській лікарні № 13.

18 травня 1959 року першим в медичній практиці здійснює успішну реплантацію передпліччя.

В Москві захистив кандидатську, згодом докторську дисертації.

Його зараховують до родоначальників наукової магнітотерапії.

Написав більше 90 наукових праць.

Як педагог підготував захист 2 докторських та 8 кандидатських дисертацій.

Нагороди[ред.ред. код]

Нагороджений радянськими орденами Червоного Прапора (22.02.1945), Вітчизняної війни 1-го (11.03.1985) та двічі 2-го (02.08.1944, 17.12.1944) ступенів, медаллю «За відвагу» (17.08.1944), ще багатьма медалями, вищим польським орденом «Virtuti Militari», польськими орденами «Хрест Грюнвальда» і «Reconcilanionis».

Літературна творчість[ред.ред. код]

1977 року з родиною репатріювався до Ізраїлю, до виходу на пенсію в 1997 році працював лікарем-ортопедом.

В Ізраїлі та Росії вийшли друком його книги:

  • «З будинку рабства»,
  • «Емануїл Великовський»,
  • «Вірші з планшету»,
  • «Портрети вчителів»,
  • «Війна ніколи не закінчується»,
  • «Голограми»,
  • «Непридумані історії про неймовірне»,
  • «Чотири роки»,
  • «Вірші».

Його оповіді, нариси та статті виходили друком в Ізраїлі та за його межами.

Джерело[ред.ред. код]