Джигурда Микита Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джигурда Микита Борисович
Джигурда Никита.jpg
Народився 27 березня 1961(1961-03-27) (55 років)
УССР, Київ
Громадянство СРСР і Україна
Національність Українець
Діяльність актор та бард
Alma mater Вище театральне училище імені Б. В. Щукіна

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Джигурда Микита Борисович — російський та український актор, бард. Заслужений артист Кабардино-Балкарської АРСР (1987).

Народився 27 березня 1961 р. в Києві. Закінчив Театральне училище імені Б. В. Щукіна (1987). Працював у різних театрах Москви.

Знімався у стрічках «Швидкість», «Єрмак» тощо. Грав Карла XII у фільмі «Молитва за гетьмана Мазепу» (2002). Брат — Джигурда Сергій Борисович (1956).

Біографія[ред.ред. код]

Микита і його брати Сергій (київський актор і бард[1]), Руслан[2] (шансоньє артист естради) — походять з роду запорізьких козаків. «Джигурда» означає «той, хто володіє двосічною сокирою»[3]. Мати Сергія та Микити  — Ядвіга Кравчук, та батько трьох братів Джигурда Борис Іванович.

Зірвав голос ще в підлітковому віці, виконуючи пісні Висоцького. Після школи вступив до Київського інституту фізичної культури. Був членом збірної України з веслування на каное, кандидат у майстри спорту.

Після першого курсу пішов з інституту і вступив до Щукінського театрального училища, яке закінчив 1987 р.

Працював у Новому драматичному театрі, Театрі Рубена Симонова, театрі «Коло Никитських воріт» Марка Розовського.

Відомий як автор і виконавець власних пісень. Випустив кілька пісенних альбомів.

З 1990 року знімається в кіно.

У 2008 році взяв участь у реаліті-шоу Останній герой, де відмовившись стрибати в море з борту судна в перший же день, вибув зі скандалом.

Сім'я[ред.ред. код]

Першою дружиною Микити була киянка Марина Єсипенко, у якої від нього вже зовсім дорослий син. Другою дружиною була Яна Павелковська, від якої Микита має двох синів.

З лютого 2008 року одружений з Мариною Анисиною, від якої також має двох дітей — сина Мика-Анжеля-Криста та дочку Еву-Владу.

Театральна діяльність[ред.ред. код]

Закінчивши 1987 року театральне училище, Микита Джигурда став актором Московського Нового драматичного театру. В 1989 він перейшов до театру Рубена Симонова, а з 1991 грає на сцені театру «Коло Никитських воріт».

Політичні погляди[ред.ред. код]

Політичні погляди Микити Джигурди доволі суперечливі: він підтримував як і Майдан так і сепаратистiв «ДНР».

Фільмографія[ред.ред. код]

  • 1987 — Поранені камені — Аскер, народний месник
  • 1991 — За останньою межею — шашличник
  • 1991 — Одкровення Іоанна Першодрукаря — Андрій Курбський
  • 1991 — Щасливого Різдва в Парижі! або Банда лесбіянок — Едгар
  • 1993 — Гвинт — Микита, співак у казино
  • 1993 — Супермен мимоволі, або Еротичний мутант — Анатолій
  • 1995 — Любити по-російськи — Віктор Іванович Курлигін
  • 1995 — Під знаком Скорпіона — священик
  • 1996 — Єрмак — Іван Кільце
  • 1996 — Любити по-російськи-2 — Віктор Іванович Курлигін
  • 1999 — Любити по-російськи-3. Губернатор — Курлигін Віктор Іванович
  • 1999 — Тонка штучка — Гіві, бандит
  • 2001 — Молитва за гетьмана Мазепу — Карл XII
  • 2002 — Той, хто дивиться вниз — Руслан Татарин
  • 2004 — «Тридцятий» повертається — Жиган
  • 2005 — Божевілля: виклик і боротьба — кореспондент
  • 2005 — Володимирський централ
  • 2006 — Коли боги заснули — Руслан Нємцов
  • 2007 — Розіпнуті
  • 2012 — Інспектор Купер — Гарік Бессонов
  • 2015 — 30 побачень — власник боулінгу
  • 2015 — Що творять чоловіки-2
  • 2016 — П'ятниця — камео

Озвучування[ред.ред. код]

  • 1990 — Коміно (анімаційний) — Сайгелде
  • 2008 — Ніко: Шлях до зірок (анімаційний) — чорний Вовк
  • 2009 — Тарас Бульба — отаман Бородатий — роль Бориса Хмельницького
  • 2010 — Круті кекси
  • 2011 — Ронал-Варвар (анімаційний) — Вольказар

Режисер, сценарист[ред.ред. код]

  • 1993 — Супермен мимоволі, або Еротичний мутант

Література[ред.ред. код]

  • Кинословарь. Т.1. СПб., 2001. — С.359.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Сергій Джигурда
  2. Руслан Джигурда
  3. Передача «Ти не повіриш» каналу НТВ від 26 вересня 2009

Посилання[ред.ред. код]

Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.