Джигурда Микита Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джигурда Микита Борисович

Микита Борисович Джигурда

Джигурда Никита.jpg
Народився 27 березня 1961(1961-03-27) (56 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність Українець
Діяльність актор та бард
Alma mater Вище театральне училище імені Б. В. Щукіна

q: Висловлювання у Вікіцитатах

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Джигурда Микита Борисович (* 27 березня 1961, Київ, Українська РСР, СРСР) — актор, бард. Заслужений артист Кабардино-Балкарської АРСР (1987). Громадянин псевдореспубліки ДНР, розташованої в ОРДЛО.[1]

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 27 березня 1961 в Києві.

Закінчив Театральне училище імені Б. В. Щукіна (1987). Працював у різних театрах Москви.

Знімався у стрічках «Швидкість», «Єрмак» тощо. Грав Карла XII у фільмі «Молитва за гетьмана Мазепу» (2002). Брат — Джигурда Сергій Борисович (1956).

Микита і його брати Сергій (київський актор і бард[2]), Руслан[3] (шансоньє артист естради) — походять з роду запорізьких козаків. «Джигурда» означає «той, хто володіє двосічною сокирою»[4]. Мати Сергія та Микити  — Ядвіга Кравчук, та батько трьох братів Джигурда Борис Іванович.

Зірвав голос ще в підлітковому віці, виконуючи пісні Висоцького. Після школи вступив до Київського інституту фізичної культури. Був членом збірної України з веслування на каное, кандидат у майстри спорту.

Після першого курсу пішов з інституту і вступив до Щукінського театрального училища, яке закінчив 1987 р.

Працював у Новому драматичному театрі, Театрі Рубена Симонова, театрі «Коло Никитських воріт» Марка Розовського.

Відомий як автор і виконавець власних пісень. Випустив кілька пісенних альбомів.

З 1990 року знімається в кіно.

У 2008 році взяв участь у реаліті-шоу Останній герой, де відмовившись стрибати в море з борту судна в перший же день, вибув зі скандалом.

Сім'я[ред.ред. код]

Першою дружиною була киянка Марина Єсипенко, у якої від нього вже зовсім дорослий син. Другою дружиною була Яна Павелковська, від якої Микита має двох синів.

З лютого 2008 одружений з Мариною Анисиною, від якої також має двох дітей — сина Мика-Анжеля-Криста та дочку Еву-Владу.

Театральна діяльність[ред.ред. код]

Закінчивши в 1987 театральне училище, став актором Московського Нового драматичного театру.

У 1989 він перейшов до театру Рубена Симонова, а з 1991 грає на сцені театру «Коло Никитських воріт».

Політичні погляди[ред.ред. код]

Політичні погляди Микити Джигурди доволі суперечливі: він підтримував як і Майдан так і сепаратистiв «ДНР». 9 березня 2017 р. отримав «громадянство» «ДНР»[5][6]. Під час церемонії вручення паспорта Джигурда заявив: «Я пишаюся тим, що став громадянином «ДНР»»[7]. 13 березня він заявив в своєму Instagram, що має намір представляти «ДНР» на конкурсі «Євробачення»[8] і що голова «народної ради» «ДНР» Денис Пушилін схвалив цю ідею[8]. 14 березня указом ватажка «ДНР» Олександра Захарченка, Джигурда був позбавлений громадянства, через п'ять днів після його отримання[9]. За словами Захарченко, паспорт «ДНР» був виданий Джигурда помилково[10]. Сам Джигурда розповів в інтерв'ю, що його позбавили громадянства за те, що він запропонував провести в «ДНР» референдум з приводу перейменування республіки на Донецьку Народну Республіку України[11]. 23 березня 2017 року Секретаріат правління Національної спілки кінематографістів України прийняв рішення про виключення Джигурди із лав НСКУ «за антидержавні висловлювання по відношенню до Держави Україна, одержання паспорта так званої „ДНР“ та порушення статутних положень Спілки та етичних вимог»[12].

Фільмографія[ред.ред. код]

  • 1987 — Поранені камені — Аскер, народний месник
  • 1991 — За останньою межею — шашличник
  • 1991 — Одкровення Іоанна Першодрукаря — Андрій Курбський
  • 1991 — Щасливого Різдва в Парижі! або Банда лесбіянок — Едгар
  • 1993 — Гвинт — Микита, співак у казино
  • 1993 — Супермен мимоволі, або Еротичний мутант — Анатолій
  • 1995 — Любити по-російськи — Віктор Іванович Курлигін
  • 1995 — Під знаком Скорпіона — священик
  • 1996 — Єрмак — Іван Кільце
  • 1996 — Любити по-російськи-2 — Віктор Іванович Курлигін
  • 1999 — Любити по-російськи-3. Губернатор — Курлигін Віктор Іванович
  • 1999 — Тонка штучка — Гіві, бандит
  • 2001 — Молитва за гетьмана Мазепу — Карл XII
  • 2002 — Той, хто дивиться вниз — Руслан Татарин
  • 2004 — «Тридцятий» повертається — Жиган
  • 2005 — Божевілля: виклик і боротьба — кореспондент
  • 2005 — Володимирський централ
  • 2006 — Коли боги заснули — Руслан Нємцов
  • 2007 — Розіпнуті
  • 2012 — Інспектор Купер — Гарік Бессонов
  • 2015 — 30 побачень — власник боулінгу
  • 2015 — Що творять чоловіки-2
  • 2016 — П'ятниця — камео

Озвучування[ред.ред. код]

  • 1990 — Коміно (анімаційний) — Сайгелде
  • 2008 — Ніко: Шлях до зірок (анімаційний) — чорний Вовк
  • 2009 — Тарас Бульба — отаман Бородатий — роль Бориса Хмельницького
  • 2010 — Круті кекси
  • 2011 — Ронал-Варвар (анімаційний) — Вольказар

Режисер, сценарист[ред.ред. код]

  • 1993 — Супермен мимоволі, або Еротичний мутант

Література[ред.ред. код]

  • Кинословарь. Т.1. СПб., 2001. — С.359.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ще один російський актор отримав паспорт терористичної організації "ДНР". nv.ua. 09.03.2017. 
  2. Сергій Джигурда
  3. Руслан Джигурда
  4. Передача «Ти не повіриш» каналу НТВ від 26 вересня 2009
  5. http://www.unn.com.ua/uk/news/1650182-rosiyskiy-shoumen-m-dzhigurda-otrimav-gromadyanstvo-dnr
  6. Джигурда стал гражданином ДНР. «Lenta.ru». 9 марта 2017 года. Процитовано 2017-03-09. 
  7. Никита Джигурда получил гражданство ДНР. Информационное агентство России «ТАСС» // tass.ru (9 марта 2017 года)
  8. а б Джигурда собрался на «Евровидение» от ДНР. Lenta.ru. 14 марта 2017. Процитовано 2017-03-14. 
  9. Джигурду лишили гражданства ДНР. «РИА Новости» // ria.ru (14 марта 2017 года)
  10. Глава ДНР лишил актёра Никиту Джигурду гражданства республики. Информационное агентство России «ТАСС» // tass.ru (14 марта 2017 года)
  11. Джигурда раскрыл причину лишения гражданства ДНР. Lenta.ru. 15 марта 2017. Процитовано 2017-03-15. 
  12. Прийнято рішення виключити Микиту Джигурду з лав Спілки. Національна спілка кінематографістів України. 03.04.2017. Процитовано 11.04.2017. 

Посилання[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.