Дмитренко Ігор Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Михайлович Дмитренко
Ігор Михайлович Дмитренко (2007 р.)
Ігор Михайлович Дмитренко (2007 р.)
Народився 24 липня 1928(1928-07-24)
СРСР Харків
Помер 17 травня 2009(2009-05-17) (80 років)
Харків, Україна
Місце проживання м. Харків, Україна Україна
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність фізик
Alma mater Харківський політехнічний інститут
Сфера інтересів Надпровідність, низькотемпературне матеріалознавство
Заклад Фізико-технічний інститут низьких температур
Науковий ступінь Доктор наук
Член НАН України
Нагороди Order badge of honor rib.png

Ігор Михайлович Дмитренко (рос. Игорь Михайлович Дмитренко, * 24 липня 1928, Харків — † 17 травня 2009, Харків) — український науковець-фізик у галузі надпровідності та низькотемпературного матеріалознавства. Академік Національної академії наук України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Заслужений діяч науки УРСР, кавалер ордену «Знак Пошани», доктор фізико-математичних наук, професор.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 24 липня 1928 року в Харкові. Під час Німецько-радянської війни працював в авіаремонтних майстернях слюсарем. Закінчивши середню школу екстерном в 1946 році, став студентом фізико-технічного факультету Харківського політехнічного інституту. Закінчивши його в 1952 році[1], працював на заводі ім. Малишева інженером-дослідником у лабораторії радіоактивних методів. Наприкінці 1953 року вступив до аспірантури УФТІ у відділ фізики низьких температур, де працював до травня 1960 р. В 1958 році захистив кандидатську дисертацію по дослідженнях ефекту де Хааза — ван Альфена. Із травня 1960 року працює у Фізико-технічному інституті низьких температур АН УРСР (ФТІНТ) на посаді керівника відділу фізичних основ надпровідникової електроніки. В 1970 р. захистив докторську дисертацію за результатами досліджень ефекту Джозефсона в слабкозв'язаних надпровідниках. Протягом 19701982 рр. працював першим заступником директора з наукової роботи ФТІНТ[1]. З 1972 р. — професор. Із 1988 р. — академік Академії наук Української РСР[2].

Останнім часом працював головним науковим співробітником відділу надпровідних і мезоскопічних структур ФТІНТ. Помер 17 травня 2009 р.

Обкладинка книги І. М. Дмитренка «В мире сверхпроводимости» (1981 р.)

Особисті відомості[ред. | ред. код]

Відзнаки[ред. | ред. код]

1986 р. отримав звання «Заслужений діяч науки УРСР». 2000 р. став лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]