Пучков Дмитро Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дми́тро Ю́рійович Пучко́в
рос. Дмитрий Юрьевич Пучков
Народився 2 серпня 1961(1961-08-02) (62 роки)
Кіровоград, Українська РСР, СРСР
Громадянство Росія Росія
Місце проживання Санкт-Петербург
Діяльність мовознавець, письменник, перекладач, публіцист, блогер, розробник відеоігор, телепродюсер, сценарист
Галузь творче та професійне письмоd[1], публіцистика[1], переклади з англійськоїd[1], комп'ютерна гра[1] і блог[1]
Знання мов російська[1]
Конфесія Атеїзм
Нагороди
IMDb ID 7098397
Сайт oper.ru

Дми́тро Ю́рійович Пучко́в (творчий псевдонім — старший оперуповноважений «Ґоблін» або Goblin; 2 серпня 1961, Кіровоград, Українська РСР, СРСР) — російський перекладач-самоук, автор численних перекладів, зокрема пародійних голлівудських фільмів та серіалів, письменник і мережевий публіцист. Організовує також розробку комп'ютерних ігор.

Працював у бібліотеці Академії наук СРСР на посаді бібліотекаря, потім у міліції на посаді старшого оперуповноваженого карного розшуку. За його словами, наразі «як крокодил Гена, працює сам собою»: мається на увазі, що Пучков став досить відомою людиною й продовжує працювати над цим, словом «займатися самопіаром».

З 15 січня 2023 року перебуває під санкціями РНБО за антиукраїнську діяльність[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 2 серпня 1961 року в родині військовослужбовця в Кіровограді. У школу пішов в Україні, ріс у Ленінграді. Десятий клас закінчив у Німеччині під Берліном, у школі № 89 населеного пункту Вюнсдорф[de], шостому за рахунком навчальному закладі.

Після одержання атестата зрілості закінчив автошколу ДОСААФ і три місяці до призову в армію пропрацював шофером автомобіля ГАЗ-51. Одружився 5 квітня 1980 року. Відслужив строкову службу у військах військово-транспортної авіації, водієм повітрозаправника на базі ЗиЛ-131. Дмитро Юрійович плутається в тому, до якого звання він дослужився — до сержанта або ж до єфрейтора. Демобілізувався в 1982 році.

Після демобілізації якийсь час працював автослюсарем, потім водієм самоскида IFA, опісля водив великовантажні тягачі. Хвороба сина змусила Дмитра знятися з місця й переселитися в південні республіки СРСР, зокрема Казахстан. Доводилося переходити з однієї роботи на іншу. До початку дев'яностих Гоблін встиг змінити професії таксиста, шліфувальника, коваля, слюсаря, сантехніка, електрика.

В 1992 році вступив на службу в міліцію Санкт-Петербурга на посаду міліціонера. Потім став кінологом, незабаром закінчив спеціальну школу міліції. За його власними словами, «робота не обтяжувала; навіть те, що кабінет був обладнаний прямо в камері у внутрішній в'язниці ГУВД на Ливарному проспекті, не бентежило». Нещодавно Дмитро дав точну відповідь, де і як працював: був вартовим у в'язниці, а пізніше керував тюремною оперчастиною. Звільнився з міліції 1998 року з посади старшого оперуповноваженого, у званні старшого лейтенанта. Про звільнення, знову ж таки зі слів самого Дмитра: «пішов з органів, коли дружина зайнялася комерцією: розв'язання комерційних проблем на посаді опера вважав неетичним. До мого звільнення дружина напрацювала на цілий магазин». Далі влаштувався на посаду продавця радіоапаратури, через рік звільнився, і невдало намагався повернутись на колишню посаду в міліції[3]. Тоді ж, в 1999 році, Дмитро Пучков відкрив власний блог-сайт «Тупичек Гоблина»(рос.) і почав працювати автором статей, переважно для ігрових видань, де писав під псевдонімом Goblin.

Широку відомість Дмитро Goblin Пучков отримав після появи «гумористичного перекладу» для перших двох фільмів з кінотрилогії Володар перснів, співавтором якого він був. Одним з головних авторів текстів для обох фільмів був Євген Овсянніков (вказаний під псевдонімом Сидір Лютий), крім того, за словами Дмитра, активну участь у створенні «перекладу» для першої частини брали відвідувачі його сайту:

Після появи фільму «Володар перснів» відвідувачі форуму мого сайту «Тупичок Гобліна» почали його обговорювати. Я висловив думку, що орки — урки, Горлум — Голий тощо Так за звичайними жартами з'явилась ідея повністю перекласти фільм в гумористично-глумливій формі, зробити пародію. Безпосередню участь в процесі взяв приятель Євген на прізвисько Сидір Лютий, викладач в одному з пітерських вузів. Прізвище не викриваю, аби студенти не відали, як він розважається. Євген зводив жарти, в авторстві яких взяли участь багато з відвідувачів форуму, до єдиної сюжетної лінії. Після появи продукту, названого «Братва і перстень», відвідувачі форуму висловили думку, що використані штампи із радянських фільмів, як то «Замуровали, демоны!»(рос.) — смішно, але набагато веселіше звучали відсебеньки. Другу частину «Дві зірвані башти» Євген робив вже майже без сторонньої допомоги.[4]

4 серпня 2022 Youtube видалив особистий канал Дмитра Пучкова[5]. Адміністрація хостингу пояснила це рішення тим, що «Гоблін» порушив правила спільноти.

Ставлення до України[ред. | ред. код]

Стверджує, що в Україні 2014 року відбувся «організований ЦРУ США державний переворот», після якого почала будуватися «фашистська тоталітарна держава» з «репресіями на рівні сталінських».

У 2022 році підтримав вторгнення Росії в Україну[6].

Через свій сайт Пучков збирає кошти для підтримки окупованих Росією частин Донецької та Луганської області[7].

У виданні «Комсомольська правда» стверджував, що Зеленський потрібен лиш для того, щоб підписати акт капітуляції.

У своєму телеграм-каналі поширював дезінформацію про нібито обстріл цивільної машини в якій знаходилась жінка та 16-річна донька зі сторони українських військових[8].

Санкції[ред. | ред. код]

У грудні 2022 року внесений до санкційних списків Євросоюзу (9-й пакет санкцій за вторгнення Росії в Україну)[9]. Євросоюз зазначає, що 2014 року Пучков опублікував книгу «Україна — це Росія», в якій він відтворив основні тези російської пропаганди, що Україна не є незалежною державою.

У березні 2022 року, Пучков підтримав агресію Росії проти України й знову повторив основні тези російської пропаганди, таким чином, на думку Євросоюзу, «Пучков несе відповідальність за підтримку політики, яка загрожує суверенітету та незалежності України»[10].

З 21 грудня 2022 року доданий до санкційного списку Швейцарії[11].

З 15 січня 2023 року доданий до санкційного списку України[12].

Перекладені російською мовою фільми[ред. | ред. код]

  • Затойчи / Затоичи «Гоблин» / Zatoichi «Goblin» (2003)
  • Телохранитель «Гоблин» / Yojimbo «Goblin» (1961)
  • Водный мир «Гоблин» / Waterworld «Goblin» (1995)
  • Нечто / Тварь «Гоблин» / The Thing «Goblin» (1982)
  • Терминатор «Гоблин» / The Terminator «Goblin» (1984)
  • Терминатор 2: Судный день «Режиссерская версия» / Terminator 2: Judgment Day «Director's Cut» (1991)
  • Отряд Америка: Всемирная Полиция «Гоблин» / Team America: World Police «Goblin» (2004)
  • Снайпер «Гоблин» / Sniper «Goblin» (1993)
  • Большой куш (Спи*дили) «Гоблин» / Snatch «Goblin» (2000)
  • Большой куш (Спи*дили) «Режиссёрская версия» / Snatch «Director's cut» (2000)
  • Сид и Нэнси «Гоблин» / Sid and Nancy «Goblin» (1986)
  • Шрек «Гоблин» / Shrek «Goblin» (2001)
  • Шрек 2 «Гоблин» / Shrek 2 «Goblin» (2004)
  • Убийца сёгуна «Гоблин» / Shogun Assassin «Goblin» (1980)
  • Скины / Бритоголовые «Гоблин» / Romper Stomper «Goblin» (1992)
  • Обитель зла «Гоблин» / Resident Evil «Goblin» (2002)
  • Бешеные Псы «Гоблин» / Reservoir Dogs «Goblin» (1992)
  • Красная жара «Гоблин» / Red Heat «Goblin» (1986)
  • Рэмбо 2 «Гоблин» / Rambo: First Blood Part II «Goblin» (1985)
  • Криминальное (Бульварное) Чтиво «Гоблин» / Pulp Fiction «Goblin» (1994)
  • Хищник «Гоблин» / Predator «Goblin» (1987)
  • Постал «Гоблин» / Postal «Goblin» (2007) DVD Rip

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Czech National Authority Database
  2. Указ Президента України від 15 січня 2023 року № 23/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 січня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»»
  3. Старший опер Гоблин — авторитет игрового мира. Архів оригіналу за 15 липня 2012. Процитовано 19 лютого 2013.
  4. Воронов, Александр (6.10.2003). Новое толкование Толкиена. Коммерсантъ Деньги. 39. Архів оригіналу за 21 лютого 2013. Процитовано 16 травня 2007.
  5. Youtube видалив особистий канал російського блогера Дмитра Пучкова «Гобліна» (фото). ФОКУС (укр.). 4 серпня 2022. Процитовано 29 вересня 2022.
  6. ЧЕРНЫШОВ, Павел (1 березня 2022). Дмитрий «Гоблин» Пучков: «Россия, будучи прижатой к стенке, вынуждена предпринимать ответные меры». msk.kp.ru (рос.). Процитовано 15 січня 2023.
  7. Иван Громов. Дмитрий «Гоблин» Пучков: Солженицын был лжецом. Колокол России, 28.08.2015(рос.)
  8. Список публічних осіб, які підтримують фашистський режим путіна та війну. theylovewar.com. Процитовано 29 вересня 2022.
  9. В санкционном списке ЕС – Михалков, Лепс, «Единая Россия» и армия РФ. Радио Свобода (рос.). Процитовано 15 січня 2023.
  10. Official Journal of the European Union (англійською) . Процитовано 15.01.2023.
  11. SECO, Staatssekretariat für Wirtschaft. Massnahmen im Zusammenhang mit der Situation in der Ukraine. www.seco.admin.ch (нім.). Процитовано 28 березня 2023.
  12. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №23/2023 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 січня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Гоблін (Goblin, Дмитро Пучков) — біографія [Архівовано 22 червня 2018 у Wayback Machine.]