Довгопільський окіл

Довгопільський окіл Ocolul liber Câmpulung
1367 – 1774
Прапор Герб
Довгопільський окіл: історичні кордони на карті Довгопільський окіл в межах Молдовського князівства
Столиця	Довгопілля
Мови	руська, волоська, польська
Релігії	Православ'я
Форма правління	Монархія
Господар
- (1457-1504)	Стефан Великий
- (1769-1774)	Російська військова адміністрація
Історія
- входження до складу Молдовського князівства	1367
- анексія Габсбурзькою монархією	1774

Довгопільський окіл (рум. Ocolul liber Câmpulung) — адміністративна одиниця (XIV-XVIII) Молдовського князівства.

Інші назви: Довгопільський вільний окіл, Русько-Кимполунгський окіл, Русько-Кимполунгська округа.

Етимологія

Термін «окіл» слов'янського походження. Означає — округа. У слов'яно-молдовських документах — «вільна волость».

Географічне положення

Довгопільський окіл знаходився у північно-західній частині Молдовського князівства у межах східних Карпатах, на півдні історико-етнографічної землі гуцульщини. Окіл простягався з півночі (витоки річки Черемош) на південь (від витоків Молдови та Бистриці до приблизно її середньої течії).
На заході Довгопільський окіл через Карпати межував з Семигородом. На північному заході з Покуттям. На сході з Чернівецькою та Сучавською землями. На півдні з Нямцською землею.

Історичні передумови

В кінці ХІІ ст. на півдні Галицько-Волинської держави почало формуватись територіальне утворення — Шипинська земля. Після монголо-татарської навали на Русь зв'язки з галицько-волинськими землями ослабли, й Шипинська земля фактично стала самостійним утворенням під зверхністю Золотої Орди. Із занепадом останньої, на південних околицях зародилося нове державне утворення — Молдовське воєводство. Шипинська земля стала причиною запеклих суперечок і конфліктів Польського королівства, Угорського королівства та молодої Молдовської держави.
З огляду на обіцяну автономію та державний статус православної віри у Молдові, Шипинська земля в 1367 році фактично увійшла до складу Молдовської держави.

Організація околу

Територіально Довгопільський окіл входив до складу Чернівецької землі. Водночас, адміністративно чернівецькому старості не підкорявся, і мав власне самоврядування. Навіть молдавський Господар не особливо втручався в управління цієї гірської території. Все обмежувалось сплатою визначених розмірів данини.

Адміністративним центром околу було на той час руське селище Довгопілля.

На чолі околу був Довгопільський староста.

Всі населені пункти мали своїх старостів. Існували «ради старших і добрих людей». Багато питань вирішувалось за руською традицією на вічах.

Населення

Населення краю практично повністю складалось з русинів-гуцулів. Близько десяти відсотків припадало на волохів та поляків.
На території околу практично не було бояр. Всі селяни були вільними.

Характерні риси молдавського періоду

На відміну від Чернівецької та Хотинської земель Довгопільський окіл (колишня Хмелівська волость) зберіг автономний статус і після реформи 1457-го року.
Через географічні особливості й важкодоступність, цей регіон оминули значні потрясіння, які були характерні для Чернівецької та Хотинської земель.
Водночас і загальний розвиток цієї території потребував покращення.
Якщо та сама Чернівецька земля на момент приєднання до Габсбурзької монархії перебувала в жахливому і жалюгідному стані, то Довгопільський окіл був хоч і вільним, проте майже «диким» краєм.
1774-го року Довгопільський окіл разом з Чернівецькою та Сучавською землями був анексований Габсбургами.
Протягом свого перебування у складі Молдовського князівства цей гірський край досить часто ставав прихистком і для опришків і для гайдуків. Залишався він непокірним та найбільш волелюбним і в «австрійські часи».

Див. також

• Шипинська земля
• Чернівецький цинут
• Хотинський цинут
• Чернівецький генералат
• Буковина
• Історія Буковини

Джерела

• Кантемир Д. Описание Молдавии. Кишинев. 1973.
• Буковина: історичний нарис/Під ред. С. С. Костишина. — Чернівці: Зелена Буковина, 1998. — 416 с.
• Географія Чернівецької області: навчальний посібник/Під ред. Жупанського Я. І. — Чернівці: ЧОД, 1993.
• Населення Буковини (з книги «Буковина. Загальне краєзнавство», впорядкованої колишнім крайовим жандармським командуванням № 13 ц.к. жандармерії з нагоди 50-річного юбилею правління імператора Франца-Йосифа І (Чернівці, 1899). Німецькою та українською мовами. — Чернівці: Зеленая Буковина, 2000. — 160 с.
• Регіональні особливості етнодемографічної та конфесійної ситуації на Буковині в середині XIV — на початку ХХІ ст. // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. — Чернівці: Прут, 2004. — Т.1. — С.124-139.
• Соціорелігійні аспекти повсякденного життя православного населення Північної частини Молдавського воєводства та австрійської Буковини друга половина XIV — початок ХХ ст.) / Чучко М. К. — Чернівці: ЧНУ, 2008.
• О.И. Чистяков. История отечественного государства и права. Государство и право Молдавии (XIV — начало XIX в.). Образование Молдавского государства и основные этапы его истории
• История Молдовы