Домашевич Володимир Максимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Домашевич Володимир Максимович
Народився17 лютого 1928(1928-02-17)
Vadziacinad, Aĺchoŭski Sieĺsavietd, Ляховицький район, Білорусь
Помер30 квітня 2014(2014-04-30) (86 років)
ПохованняЗахіжний цвинтар (Мінськ)d
Країна Білорусь
Діяльністьписьменник, редактор, перекладач
Сфера роботитворче та професійне письмоd[1], редагування[1] і перекладацтво[d][1]
Alma materфілологічний факультет БДУ (1953)
ЗакладNarodnaya Asvetad, Видавництво «Білорусь», Перший національний канал Білоруського радіо, Полымя (часопис), Молодість[d] і Мастацкая літаратура
Мова творівбілоруська
ЧленствоСП СРСР
Нагороди

Володимир Максимович Домаше́вич (нар. 17 лютого 1928, Водятина — пом. 30 квітня 2014, Мінськ) — білоруський письменник; член Спілки письменників СРСР з 1962 року[2]. Заслужений працівник культури Республіки Білорусь з 1992 року[3], лауреат Літературної премії імені Івана Мележа за 1992 рік.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 17 лютого 1928 року у селі Водятині Барановицького повіту Новогрудського воєводства Польської Республіки (нині Ляховицький район Берестейської області, Білорусь) в селянській сім'ї[4]. 1953 року закінчив філологічний факультет Білоруського державного університету[2].

Упродовж 19531967 років працював у білоруських видавництвах «Народна освіта», «Білорусь». Почав друкуватися з 1958 року[4]. Працював на білоруському радіо у 1965 році; у 19671972 роках — літературний працівник у журналі «Полымя»; у 19731977 роках — завідував відділом прози журналу «Маладость», був редактором видавництва «Мистецька література» у 1977 році. З 1978 до 1988 року завідував відділом прози журналу «Маладость»[2].

Помер у Мінську 30 квітня 2014 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Автор багатьох книг оповідань, романів, есе. Основні теми творчості — життя селянства у колишній Західній Білорусії в минулому, боротьба радянського народу у німецько-радянській війні, відбудова народного господарства в перші повоєнні роки, сьогодення Білорусі. Його перу належать:

  • повість-хроніка «Порохом пахла земля» (1975; про життєвий і бойовий шлях воїна Червоної армії від часу визволення Західної Білорусії до дня Перемоги);
  • повість «Німфа» (1979);
  • повість «Кожний четвертий» (1983);
збірки оповіданнь
  • «Поміж двох вогнів» (1963);
  • «Пробудження» (1968);
  • «У лабіринті вулиць» (1979).

На українську мову перекладено «Поєдинок серед жита» в книзі: Білоруське радянське оповідання. Київ, 1979.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]