Домрачева Дар'я Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дарія Домрачева
Дар'я Домрачава
біл. Дар’я Уладзіміраўна Домрачава
Домрачева в Остерсунді в 2008
Домрачева в Остерсунді в 2008
Загальна інформація
Прізвиська Дашка-чортольотик, ДаДо
Національність білоруска
Громадянство Flag of Belarus.svg Білорусь
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Народження 3 серпня 1986(1986-08-03) (32 роки)
Мінськ
Зріст 168
Вага 56
Веб-сторінка daryadomracheva.by
Спорт
Країна Білорусь
Вид спорту біатлон
Клуб Динамо
Команда Збірна Білорусі з біатлону
Тренери Захаров
Андріан Цибульський
Клаус Зіберт Німеччина
Домрачева Дар'я Володимирівна у Вікісховищі?
Нагороди
Олімпійські ігри
Золото Пхьончхан 2018 естафета
Золото Сочі 2014 переслідування 10 км
Золото Сочі 2014 Індивідуальна гонка 15 км
Золото Сочі 2014 мас-старт 12,5 км
Срібло Пхьончхан 2018 мас-старт
Бронза Ванкувер 2010 Індивідуальна гонка 15 км
Чемпіонати світу
Золото Рупольдінг 2012 переслідування 10 км
Золото Нове-Место 2013 мас-старт 12,5 км
Срібло Естерсунд 2008 змішана естафета
Срібло Ханти-Мансійськ 2011 мас-старт 12,5 км
Срібло Рупольдінг 2012 спринт 7,5 км
Срібло Гохфільцен 2017 переслідування
Бронза Ханти-Мансійськ 2011 естафета 4х6 км
Державні нагороди
Герой Білорусі
Орден Вітчизни ІІІ ступеня (Білорусь)

Да́р'я Володи́мирівна До́мрачева (біл. Дар'я Уладзіміраўна Домрачава; нар. 3 серпня 1986, Мінськ, БРСР, СРСР) — білоруська біатлоністка, чотириразова олімпійська чемпіонка Зимових Олімпійських ігор 2014, олімпійська чемпіонка Зимових Олімпійських ігор 2018, срібний призер Зимових Олімпійських ігор 2018, бронзовий призер Зимових Олімпійських ігор 2010, дворазова чемпіонка світу з біатлону. Герой Білорусі (2014).

На 2018 рік Домрачева стала найбільш титулованою біатлоністкою в історії Олімпійських ігор, маючи у своєму активі 4 золоті олімпійські медалі.[1]

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася в Мінську в родині архітекторів. У віці 4 років перебралася з батьками до Сибіру, в місто Нягань. Ще в школі почала займатися лижним спортом. В біатлоні з 1999 року. По закінченні гімназії поступила до Няганського філіалу Тюменського університету. Незважаючи на успіхи в юнацьких змаганнях в Росії, завжди хотіла повернутися до Білорусі. Отримавши запрошення від головного тренера збірної Білорусі Захарова, переїхала до Мінська. В дорослому біатлоні виступає з 2005.

Станом на лютий 2010 у Домрачевої 4 подіуми на етапах Кубка світу. На Олімпіаді у Ванкувері вона зуміла вибороти бронзову медаль в індивідуальній гонці на 15 км.

Широкому загалу любителів біатлону Дар'я запам'яталася не тільки успішними виступами, а й дивними помилками при стрільбі — на одному з етапів Кубка світу вона була дискваліфікована за стрільбу з положення стоячи тоді, коли треба було стріляти лежачи, на іншому вона влучно розстріляла чужу мішень.

Свою першу перемогу на етапах Кубку світу Домрачева здобула в Контіолахті в березні 2010 у спринті. В наступній гонці переслідування вона змогла відстояти своє перше місце.

У сезоні 2011-2012 Дар'я виграла золоту медаль на чемпіонату світу в гонці переслідування, сріблу медаль у спринті. У загальному заліку кубка світу вона зайняла друге місце, поступившись тільки Магдалені Нойнер, але отримала два малих кришталевих глобуси — в переслідуванні й мас-старті.

На Олімпіаді в Сочі 2014 року здобула три золоті медалі.

На Зимових Олімпійських іграх в Пхьончхані 2018 року Дар'я була лідером білоруської жіночої збірної по біатлону під час естафети та допомогла своїй команді посісти перше місце.[2] У індивідуальному заліку вона вийграла срібло у мас-старті.

Особисте життя[ред. | ред. код]

5 квітня 2016 року стало відомо, що Домрачева вагітна від норвезького біатлоніста Уле-Ейнара Бйорндалена [3].

16 липня 2016 пара одружилася. 1 жовтня 2016 в Мінську [1] у подружжя народилася дівчинка, яку батьки назвали - Ксенія [4] .

Нагороди[ред. | ред. код]

Лауреатка Спеціальної премії Президента Республіки Білорусь «Білоруський спортивний Олімп» 2012 року.[5]

17 лютого 2014 року отримала звання Герой Білорусі[6].

У 2018 році її нагородили орденом "За особисту мужність".

Інші нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]