Пушилін Денис Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пушилін Денис Володимирович
2014-05-09. День Победы в Донецке 273.jpg
Народився 9 травня 1981(1981-05-09) (36 років)
Макіївка, Донецька область, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність Тероризм
Сепаратизм
Alma mater Донбаська національна академія будівництва і архітектури
Партія «Ми Маємо Мету»
Дружина Ірина Пушиліна (1985 р.н.)
Діти (2) донька Кіра Пушиліна (2008 р.н.)
Автограф Signature of Denis Pushilin.svg
q: Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Пуши́лін Дени́с Володи́мирович (нар. 9 травня 1981, Макіївка, Донецька область, Українська РСР) — один із лідерів організації «Донецька народна республіка», яка веде терористичну діяльність[1] на Сході України. Організатор проросійських мітингів в Донецьку в квітні 2014 року, заступник самопроголошеного губернатора Донеччини Павла Губарєва, самопроголошений спікер Донецької народної республіки. 18 липня, після втечі до Москви, зробив заяву про відставку[2].

Життєпис[ред.ред. код]

Країни, в яких Денис Пушилін потрапив під санкції

У 1998 році закінчив Макіївський міський ліцей.

У 19992000 роках проходив службу в рядах Національної гвардії України.

Навчався у Донбаській національній академії будівництва і архітектури на факультеті економіки, маркетингу і менеджменту, однак навчання не закінчив.

З 2002 року працював у торговельній компанії «Солодке життя».

Після появи фінансової піраміди «МММ-2011» став активним її учасником, розпочавши кар'єру в піраміді з посади десятника[3]. У 2013 році балотувався по округу № 94 (Київська область) на повторних виборах народних депутатів України від політичної партії «Ми Маємо Мету», що виникла на основі піраміди. Набрав всього 77 голосів, що склали близько 0,08% від загальної кількості[4].

5 квітня 2014 року назвався заступником самопроголошеного губернатора Донеччини Павла Губарєва, що був раніше заарештований співробітниками СБУ, та очолив донецький мітинг, на якому було висунуто вимоги про проведення референдуму на зразок кримського. 6 квітня мітингувальники під тими ж гаслами захопили будівлю Донецької ОДА[5].

7 червня 2014 року поблизу ресторану «Міленіум» у Донецьку на нього був скоєний замах: з автомобіля, що проїздив повз його машину, стріляли, за інформацією видання «Новости Донбасса», перед замахом відбулась сварка між групами терористів. Від куль помер помічник голови «Верховного Ради» Донецької народної республіки з гуманітарних питань Максим Петрухін, а сам Пушилін не постраждав[6].

31 січня 2015 під час зустрічі у Мінську як представник ДНР та ЛНР погрожував українській стороні «відновленням повномасштабних бойових дій по всій лінії зіткнення»[7].

За заявами голови СБУ Валентина Наливайченка, МММ має відношення до фінансування пунктів вербування добровольців-терористів для ведення бойових дій на території Донецької та Луганської областей. З його слів, два представники невизнаної Донецької Народної Республіки на території Російської Федерації є активістами МММ. Одним із керівників українського відділення МММ є голова самопроголошеної влади ДНР Денис Пушилін.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]