Дубровенський замок
| Дубровенський замок | |
|---|---|
|
| |
| 54°34′24″ пн. ш. 30°40′28″ сх. д. / 54.57336388891677359° пн. ш. 30.67465833336077807° сх. д.Координати: 54°34′24″ пн. ш. 30°40′28″ сх. д. / 54.57336388891677359° пн. ш. 30.67465833336077807° сх. д. | |
| Країна |
 Білорусь |
| Розташування | Дубровно |
| Тип | замок |
  Дубровенський замок Дубровенський замок (Білорусь) | |
 | |
Дубро́венський за́мок — колишній замок, який існував у 16 — 18 ст. у Дубровному на березі Дніпра. Складався з верхнього та нижнього замків. Комплекс не зберігся.
Історія[ред. | ред. код]
У 1593 р. через Дубровно проїжджав посол австрійського імператора Микола Варкач, який залишив короткий опис: «Дубровно — це місто і в цьому місці останній прикордонний замок проти московитів. Місто лежить на Дніпрі, а з іншого боку замку тече річка Дубровник. Цей замок широкий по колу, лише весь дерев'яний».
У 1654 р. під час війни між Росією та Річчю Посполитою, після тривалої облоги (червень — жовтень) Дубровно було окуповане московськими військами. Ще до взяття міста цар Олексій Михайлович давав вказівки воєводі князю Черкаському: «Как город Дубровно здастца, и… шляхты лучших людей выбрав, прислать к государю,… а остальную шляхту велеть послать на Тулу, а мещан и уездных людей раздать ратным людям семьями, а город Дубровно выжечь». Цей наказ було виконано: 17 жовтня замок був спалений, полонені дворяни із заручників, а також 30 родин найкращих міщан вивезені до царської ставки в Смоленську[1].
У 1731 році, згідно з інвентарем, Верхній та Нижній Дубровенські замки майже втратили своє оборонне значення, хоча після Північної війни були відновлені.
Архітектура[ред. | ред. код]
Неодноразово перебудовувався. У першій половині XVIII ст. дерев'яний замок-палацовий комплекс оточений ровом, укріпленим земляним валом, на якому були дерев'яні оборонні стіни. Двоярусні ворота, завершені гонтовим шатром з мостом через рів, з'єднували замок із містом. У нижньому ярусі з боків проходу розміщувались в'язниця і кордегардія, у верхньому — кімната з галереєю. У центрі замку стояли старий і новий палаци, з'єднані доріжкою з балок із невеликим містком через ставок (у центрі мосту була своєрідна платформа у вигляді балкона, огороджена ажурним парапетом з точеними балясинами).
Старий палац[ред. | ред. код]
Старий палац (побудований у XVII ст.) являє собою одноповерхову прямокутну будівлю, покриту ґонтовим дахом. По обидва боки залу, розташованого в його центрі, було згруповано чотири вітальні та два алькери. Фасад Дніпра прикрашала галерея з балюстрадою.
Новий палац[ред. | ред. код]
Новий палац (побудований у 1720-х роках — двоповерхова прямокутна в плані будівля, що складається з центральної частини із залом на першому поверсі та великим залом на другому, завершеному окремим ґонтовим дахом) та двома бічними крилами (праворуч — чотири вітальні та кабінет, ліворуч — їдальня та дві вітальні). Він був накритий складним ґонтовим дахом із шістьма мансардами. Планування анфіладне. У кімнатах стояли грубки з біло-зеленої глазурованої кахлі. Вікна в олов'яних рамах.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ В. Насевіч. Дубровеншчына ў складзе Вялікага Княства Літоўскага // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Дубровенскага раёна / Рэдкал. П. М. Бараноўскі, І. Я. Скарынкін. — Мн.: Універсітэцкае, 1997. У 2-х кн. Кн. 1. — Мн., 1997. С. 50—67.
Література[ред. | ред. код]
- Архітэктура Беларусі: Энцыклапедычны даведнік . - Мн. : БелЕн, 1993. — 620 s. — ISBN 5-85700-078-5 .
- Білоруська енциклопедія: У 18 т. Т. 6: Дадаїзм — Застава / Ред.: Г. П. Пашков та ін. — Мн.: БелЭн, 1998. — Т. 6. — 576 с. — 10000 примірників. — ISBN 985-11-0106-0 (т. 6), с. 246
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Дубровенскі замак |
- Дубровенскі замак на сайце Radzima.org