Дурач Теодор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дурач Теодор
Teodor Duracz.jpg
Народився 9 лютого 1883(1883-02-09)
Чупахівка, Охтирський район, Охтирська округа, Харківська губернія, Російська імперія
Помер 12 травня 1943(1943-05-12) (60 років)
Варшава, Генеральна губернія, Німеччина
Країна Flag of Poland (1928–1980).svg Польща
Діяльність адвокат
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Партія Польська робітнича партіяd
Нагороди
орден «Хрест Грюнвальда» 3 ступеня

Теодор Франтішек Дурач (пол. Teodor Duracz; нар. 9 лютого 1883(18830209), Чупахівка, Охтирський район, Сумська область — пом. 12 травня 1943, Варшава, Польща) — правник, адвокат, член Української Центральної Ради, польський комуністичний діяч.

Навчався у Охтирській гімназії, юридичному факультеті Харківського університету (19041908). У 1905 р. заарештовувався. Після закінчення університету в 1908 р. працював у с. Олександрівка Херсонської губернії. Член Польської партії соціалістичної-лівиці. 1917 р. — член Української Центральної Ради. Кандидат в депутати Всеросійських Установчих Зборів від Київської губернії за списком РСДРП(б), СДКПіЛ та ППС-лівиці. З кінця 1917 р. — комісар польських справ Донецько-Криворізької Республіки та редактор газети цього ж комісаріату . З серпня 1918 р. — у Польщі. Член Комуністичної партії Польщі.

Агент радянської розвідки у Польщі. Офіційно у 19221937 рр. — юрист торговельного представництва СРСР у Варшаві. Співробітник Міжнародної організації допомоги революціонерам. Одночасно був приватним адвокатом. Був захисником у кількох процесах проти комуністів та радянських шпигунів у польських судах. У 1930-х рр. — віце-голова прокомуністичної Ліги оборони прав людини та громадянина. 1941 р., з початком радянсько-німецької війни його квартира у Варшаві була головним пунктом збору для радянських диверсантів.

У березні 1943 р. заарештований та страчений гестапо.

Памʼять[ред. | ред. код]

Після завершення Другої світової війни його імʼям було названо чимало вулиць та площ, а також Центральна правнича школа. До 2011 року імʼя Теодора Дурача носила школа № 69 м.Варшави.

Праці[ред. | ред. код]

  • Duracz T. Mowy obroncze. (Material zebra i objasnieniami opatrzyl Adam Wendel), Ksiazka i Wiedza, 1959, 160 s.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Biuro Edukacji Publicznej IPN «Teodor Franciszek Duracz (1883—1943)» — informacja historyczna
  • Adwokat Duracz, agentem bolszewickim, «Walka z bolszewizmem» (1930), z.29.
  • Słownik biograficzny działaczy polskiego ruchu robotniczego, t. 1, Warszawa 1978.
  • Barcikowski W., Spychalski M. Teodor Duracz: 1883—1943, nakładem Komitetu Uczczenia Pamięci Teodora Duracza, 1948, 76 s.
  • Duraczowa R. Teodor Duracz: jakim go widze, Warszawa, 1972.
  • Archiwum Akt Nowych, zespoł 1244/0