Чупахівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


смт Чупахівка
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Охтирський район
Рада Чупахівська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Облікова картка Чупахівка 
Основні дані
Засноване 1648
Статус із 1956 року
Площа  км²
Населення 2363 (01.01.2017)[1]
Поштовий індекс 42722
Телефонний код +380 5446
Географічні координати 50°22′25″ пн. ш. 34°35′02″ сх. д. / 50.37361° пн. ш. 34.58389° сх. д. / 50.37361; 34.58389Координати: 50°22′25″ пн. ш. 34°35′02″ сх. д. / 50.37361° пн. ш. 34.58389° сх. д. / 50.37361; 34.58389
Водойма р. Ташань. Загальна довжина — 51 км
Відстань
Найближча залізнична станція: Охтирка
До станції: 29 км
До райцентру:
 - автошляхами: 29 км
Селищна влада
Адреса 42722, Сумська область, Охтирський р-н, смт Чупахівка, вул. Воздвиженська, 53
Голова селищної ради Кужель Олександр Володимирович
Карта
Чупахівка. Карта розташування: Україна
Чупахівка
Чупахівка
Чупахівка. Карта розташування: Сумська область
Чупахівка
Чупахівка
Чупахівка. Карта розташування: Охтирський район
Чупахівка
Чупахівка

Commons-logo.svg Чупахівка у Вікісховищі

Чупа́хівка — селище міського типу в Україні, в Охтирському районі Сумської області, на історичній Слобожанщині. Населення 2385 мешканців (2016). Цукровий завод та хлібокомбінат ліквідовані на початку XXI століття. Хлібокомбінат відроджено в 2020 році.

Назва[ред. | ред. код]

Чупахівка — в перекладі з тюркської «гниле болото».

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Селище міського типу Чупахівка знаходиться на березі річки Ташань(бере початок біля села Петровське Лебединського району), вище за течією примикає село Довжик, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Оленинське. На річці велика загата. Біля села великі відстійники.

Через село проходить автомобільна дорога Т 1906. Поруч із заводом проходила вузькоколійна залізнична гілка Охтирка-Чупахівка-Зіньків. Насипи і конструкції, розпочатого перед 1-ю світовою війною будівництва залізничної гілки Харків — Київ.

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване в кінці 30-х — на початку 40-х років XVII століття переселенцями з Правобережної України. З 50-х років XVII століття, коли були сформовані козацькі слобідські полки, Чупахівка входила в Охтирський полк.

За даними на 1864 рік у власницькому селі Лебединського повіту Харківської губернії, мешкало 853 особи (407 чоловічої статі та 446 — жіночої), налічувалось 104 дворових господарства, існували православна церква, селітряний та цукробуряковий заводи, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

Станом на 1914 рік село було центром окремої, Чупахівської волості, кількість мешканців села зросла до 2739 осіб[3].

З 1923 по 1932 рік — адміністративний центр Чупахівського району.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 45 жителів селища[4], більшість рятувалась завдяки цукрозаводу (обіди робітникам, буряки, цукор, жом, патока), ставкам.

З січня 1956 року присвоєно статус - селище міського типу.

Залізниця[ред. | ред. код]

У 1898 приймається рішення про будівництво залізниці Київ-Полтава. Розуміючи важливість залізничного сполучення для краю, Зіньківське повітове зібрання починає клопотати перед вищими інстанціями про будівництво залізниці Охтирка-Зіньків-Гадяч та Зіньків-Полтава.

Проте, рішення довго не приймалося і лише в 1912 році розпочалося будівництво залізниці, яка мала з'єднати дві тупикові станції - Охтирку і Гадяч та провести гілку залізничної колії до Зінькова. Будівництво успішно велося до 1918 року, коли вже було проведено більше 70 % запланованих робіт та витрачено близько 10 млн царських рублів. Але через громадянську війну воно було призупинено. За час простою полотно майбутньої залізниці зазнало пошкоджень в межах 7 %. У 1929 Рада праці та оборони СРСР прийняла рішення продовжити будівництво залізниці Охтирка-Гадяч та затвердила виділення для цього 4,8 млн рублів. Очолив будівництов інженер Зубицький.

Довжина залізниці мала складати 82 км та мати станції в населених пунктах: Олешня, Чупахівка, Голубівка, Веприк. Рух по збудованій колії планувалося запустити до 1931 року. Але задуму так і не судилося здійснитися. До 1934 року було збудовано та запущено в дію лише вузькоколійну залізницю до Чупахівського цукрового заводу. Затримку з будівництвом можна пояснити необхідністю будівництва мостів через річки Ворскла, Ташань та Псел.

До 1940 року було прокладено залізничне полотно з Чупахівки до міста Зіньків через село Комиші. Довжина залізниці від Охтирки до Зінькова склала близько 40 км.

З Зінькова везли цукровий буряк, з Охтирки — кокс, вапно, вугілля, паливо та інші вантажі. У сезон перевозилося до 1000 тонн буряка в день. Крім того, здійснювалися місцеві перевезення (по заводу перевозили жом з цехів до пункту звалювання). По залізниці колись існував і пасажирський рух. Спочатку автобусів не було, і щоб потрапити до Охтирки, люди користувалися потягами. В Чупахівці був облаштований вокзал. Регулярний пасажирський рух припинився до початку 1980-х років.

У 2001 залізниця не працювала через поганий стан дороги та зламані локомотиви. До червня 2003 було розібране майже все залізниче полотно, крім ділянки Чупахівка — Комиші. Близько 20 км шляху в околицях Зінькова розбирались в липні 2003.

Чупахівська селищна ОТГ[ред. | ред. код]

У 2017 році утворена Чупахівська селищна об'єднана територіальна громада.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

В фондах Українського радіо є Пісня про Чупахівку — «Не буває мала батьківщина»(слова — Микола Рудаков, музика і виконання — Ігор Якубовський).

Перша друкована історична розвідка — книга Миколи Рудакова «Чупахівка чотирьохсотлітня» (2003).

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення[ред. | ред. код]

1959 1979 1989 2001 2016
5578 3615 3215 2713 2385

Розподіл населення за рідною мовою (2001)[ред. | ред. код]

українська мова російська
95,64 % 3,77 %

Персоналії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 2628)
  3. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  4. Чупахівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. 

Джерела[ред. | ред. код]