Дьюла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дьюла
Gyula
HUN Gyula COA.jpg
Герб
Основні дані
Країна Угорщина Угорщина
Медьє Бекеш
Регіон Південний Великий Альфельд
Перша згадка 1313
Населення 32 055
Площа 255,8 км²
Густота населення 125,16 осіб/км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Поштові індекси 5700, 5711
Телефонний код +36-66
Географічні координати 46°39′00″ пн. ш. 21°17′00″ сх. д. / 46.65000° пн. ш. 21.28333° сх. д. / 46.65000; 21.28333Координати: 46°39′00″ пн. ш. 21°17′00″ сх. д. / 46.65000° пн. ш. 21.28333° сх. д. / 46.65000; 21.28333
Місцева влада
Веб-сторінка gyula.hu
Карта
Дьюла (Угорщина)
Дьюла
Дьюла

Commons-logo.svg Дьюла у Вікісховищі

Фортеця
Ратуша

Дью́ла (угор. Gyula) — -місто на південному сході Угорщини, друге за величиною місто медьє Бекеш після столиці - Бекешчаби. Місто займає площу 255,80 км², на якій проживає 32 239 жителів.

Географія і транспорт[ред.ред. код]

Замок Алмаші

Місто розташоване за 200 кілометрах на південний схід від Будапешта та за 15 кілометрів на південний схід від Бекешчаби. За 5 кілометрів на схід від міста проходить кордон з Румунією. Найближче до Дьюли румунське місто - Арад (50 кілометрів). Через місто протікає річка Фехер-Кереш (Білий Кереш), яка за кілька кілометрів нижче Дьюли впадає в Кереш.

Автодороги ведуть від Дьюли в сторону Бекешчаби і кордони з Румунією. Залізнична гілка з'єднує Дьюлу з Бекешчабою. Час шляху на поїзді до Будапешту 3-4 години.

Історія[ред.ред. код]

Перша згадка про поселення датується 1313 роком, коли був заснований монастир, що називався по латині Julamonustr. У 1332 році поселення, які формувалися навколо монастиря отримала ім'я Дьюла. Існують дві версії походження назви: одна зводить назву міста до особистого імені Дьюла (можливо, належав засновнику монастиря і поселення), інша до назви одного з угорських племен.

З XV століття Дьюла стала центром комітату Бекеш.

В 1810 році в Дьюлі народився знаменитий угорський композитор Ференц Еркель, автор державного гімну країни.

У середині XX століття після початку використання термальних вод Південного Альфельду в лікувальних цілях, Дьюла стала містом - курортом. В 1959 році тут була відкрита перша купальня, в 1969 році отримала статус лікарні знаменита Замкова купальня. У 1985 році Дьюлі був присвоєний статус курорту-санаторію Міністерством охорони здоров'я Угорщини.

Населення[ред.ред. код]

Переважна більшість населення міста складають угорці, найбільш значна національна меншина - румуни. За даними перепису 2001 року 94,2% населення Дьюли - угорці, 2,3% - румуни, 1,6% - німці, 0,4% - цигани і 0,3% - словаки. Незважаючи на невеликий відсоток сучасного румунського населення Дьюла історично була центром румунської діаспори в Угорщині. Тут розташовуються кілька румунських громадських і національно-культурних організацій, а також резиденція православного єпископа Угорщини Румунської православної церкви.

Пам'ятки[ред.ред. код]

  • Фортеця - чудово збережена середньовічна фортеця.
  • Замок Алмаші - замок сім'ї графів Алмаші. Оточений великим парком, в якому розташована «Замкова купальня», вода в яку подається з термальних джерел.
  • Румунський православний собор. Побудований в 1867 році.
  • Міська ратуша.

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дьюла


Угорщина Це незавершена стаття з географії Угорщини.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.