Дюла (Угорщина)
| Дьюла Gyula | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Основні дані | |||||
| Країна |  Угорщина
| ||||
| Медьє | Бекеш | ||||
| Регіон | Південний Великий Альфельд | ||||
| Перша згадка | 1313 | ||||
| Населення | 32 055 | ||||
| Площа | 255,8 км² | ||||
| Густота населення | 125,16 осіб/км² | ||||
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 | ||||
| Поштові індекси | 5700, 5711 | ||||
| Телефонний код | +36-66 | ||||
| Географічні координати | 46°39′00″ пн. ш. 21°17′00″ сх. д. / 46.65000° пн. ш. 21.28333° сх. д.Координати: 46°39′00″ пн. ш. 21°17′00″ сх. д. / 46.65000° пн. ш. 21.28333° сх. д. | ||||
| Місцева влада | |||||
| Вебсторінка | gyula.hu | ||||
| Мапа | |||||
  Дьюла | |||||
| |||||
|
| |||||
Дю́ла[1][2][3] (угор. Gyula вимовляється [ˈɟulɒ] (
прослухати); нім. Jula; рум. Jula або Giula; тур. Göle) — місто на південному сході Угорщини, друге за величиною місто медьє Бекеш після столиці — Бекешчаби. Місто займає площу 255,80 км², на якій проживає 32 239 жителів.
Географія і транспорт[ред. | ред. код]
Місто розташоване за 200 кілометрів на південний схід від Будапешта та за 15 кілометрів на південний схід від Бекешчаби. За 5 кілометрів на схід від міста проходить кордон з Румунією. Найближче до Дьюли румунське місто — Арад (50 кілометрів). Через місто протікає річка Фехер-Кереш (Білий Кереш), яка за кілька кілометрів нижче Дьюли впадає в Кереш.
Автодороги ведуть від Дьюли в сторону Бекешчаби і кордони з Румунією. Залізнична гілка з'єднує Дьюлу з Бекешчабою. Час шляху на поїзді до Будапешту 3-4 години.
Історія[ред. | ред. код]
Перша згадка про поселення датується 1313 роком, коли був заснований монастир, що називався по латині Julamonustr. У 1332 році поселення, які формувалися навколо монастиря отримала ім'я Дьюла. Існують дві версії походження назви: одна зводить назву міста до особистого імені Дьюла (можливо, належав засновнику монастиря і поселення), інша до назви одного з угорських племен.
З XV століття Дьюла стала центром комітату Бекеш.
1810 року в Дьюлі народився знаменитий угорський композитор Ференц Еркель, автор державного гімну країни.
У середині XX століття після початку використання термальних вод Південного Альфельду в лікувальних цілях, Дьюла стала містом — курортом. 1959 року тут була відкрита перша купальня, 1969 року отримала статус лікарні знаменита Замкова купальня. 1985 року Дьюлі був присвоєний статус курорту-санаторію Міністерством охорони здоров'я Угорщини.
Населення[ред. | ред. код]
Переважна більшість населення міста складають угорці, найбільш значна національна меншина — румуни. За даними перепису 2001 року 94,2 % населення Дьюли — угорці, 2,3 % — румуни, 1,6 % — німці, 0,4 % — цигани і 0,3 % — словаки. Незважаючи на невеликий відсоток сучасного румунського населення Дьюла історично була центром румунської діаспори в Угорщині. Тут розташовуються кілька румунських громадських і національно-культурних організацій, а також резиденція православного єпископа Угорщини Румунської православної церкви.
Відомі особистості[ред. | ред. код]
В поселенні народились:
- Золтан Бай (1900—1992) — угорський фізик.
- Едіт Фаркаш (1921—1993) — новозелландська дослідниця Антарктики.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Фортеця — чудово збережена середньовічна фортеця.
- Замок Алмаші — замок сім'ї графів Алмаші. Оточений великим парком, у якому розташована «Замкова купальня», вода в яку подається з термальних джерел.
- Румунський православний собор. Побудований 1867 року.
- Міська ратуша.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Довідковий атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. ISBN 978-966-475-507-5
- ↑ Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
- ↑ Угорщина // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дюла (Угорщина)
| |||||||||||
|
|
Це незавершена стаття з географії Угорщини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |