Дюмін Олексій Геннадійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Геннадійович Дюмін
(рос. Алексей Геннадьевич Дюмин)
Олексій Геннадійович Дюмін (рос. Алексей Геннадьевич Дюмин)
Олексій Геннадійович Дюмін
(рос. Алексей Геннадьевич Дюмин)
Губернатор Тульської області
Нині на посаді
На посаді з 2 лютого 2016
Президент Володимир Путін
Попередник Володимир Груздєв
Заступник міністра оборони Російської Федерації
24 грудня 2015 — 2 лютого 2016
Президент Володимир Путін
Прем'єр-міністр Дмитро Медведєв
Народився 28 серпня 1972(1972-08-28) (51 рік)
Курськ, РРФСР, СРСР
Відомий як губернатор, військовослужбовець
Громадянство Росія Росія
Національність росіянин
Alma mater Zhukovsky – Gagarin Air Force Academy (Voronezh)d
Політична партія Єдина Росія
Звання  Генерал-лейтенант
Нагороди
Герой Російської Федерації
Герой Російської Федерації
Орден «За заслуги перед Вітчизною»
Орден Мужності
Орден Мужності
Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня
Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня
Медаль Суворова
Медаль Суворова
Медаль «За повернення Криму»
Медаль «За повернення Криму»

Олексій Геннадійович Дюмін (рос. Алексей Геннадьевич Дюмин; * 28 серпня 1972(19720828), Курськ, РРФСР, СРСР) — російський воєначальник та політик. З 2 лютого 2016 року — тимчасово губернатор Тульської області. Герой Російської Федерації.[1] Заступник міністра оборони РФ (24 грудня 2015 — 2 лютого 2016), генерал-лейтенант (2015). Кандидат політичних наук (2009).[2]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 28 серпня 1972 року в Курську.

Його батько — Геннадій Васильович Дюмін, військовий медик, генерал, начальник 4-го управління Головного військово-медичного управління Міністерства оборони Росії (з серпня 2013 року), та входив у 90-х роках ХХ століття до найближчого оточення міністра оборони Росії (1992—1996) Павла Грачова.[3]

До цього він очолював ТзОВ «Д енд Д Фарма», та був контактною особою з проведення ряду тендерів на поставку ліків та хімреактивів для 2-го Центрального військового клінічного госпіталю ім. Мандрика, а з 2013 року очолює 4-е управління Головного військово-медичного управління Міністерства оборони Росії.[4] Молодший брат — Артем Дюмін, є керівником ВАТ «ТПК „Продмаркет“» (єдиний підрядник і забудовник готелю «Заряддя») і ТзОВ «Турбо» (один із акціонерів «Продмаркету»), з квітня 2014 року очолює спорткомплекс «Олімпійський».[4]

Мати Олексія Дюміна працювала вчителькою. У дитинстві Дюмін також жив у Калузі, Воронежі, куди перевели батька. У Воронежі в четвертому класі він розпочав займатись хокеєм, і у цьому ж місті він закінчив школу.[5]

У 1994 году Олексій Дюмін закінчив Воронезьке вище військове інженерне училище радіоелектроніки (ВВІУРЕ), та був направлений у Московський військовий округ, у невелику військову частину, котра займалась протидією технічним засобам розвідки супротивника.[5]

У 1995 году — служба в ФСО Росії, отримав пропозицію від знайомого кадровика перейти в управління президентського зв'язку в головному управлінні охорони.[5]

Пізніше Олексій Дюмін переходить на службу в Службу безпеки президента (підрозділ ФСО). Дюмін був офіцером охорони у Службі безпеки президента у попередній термін перебування Путіна на посту президента з 9 серпня 1999 року.[5]

2007 року, коли главою уряду призначено Віктора Зубкова, Дюмін став начальником його охорони.

Коли уряд очолив Володимир Путін, Дюмін став особистим ад'ютантом глави уряду. За деякий час Олексій Дюмін одночасно із роботою ад'ютанта глави уряду розпочав суміщати посаду керівника управління служби безпеки президента, співробітники якого були особистими охоронцями Путіна.

25 липня 2009 року Дюмін, як співробітник Федеральної служби охорони Росії, супроводжував главу уряду Росії Путіна під час його візиту на форум «Селігер-2009» у Тверській області.

У 2009 році в Російській академії державної служби при президенті Росії захистив кандидатську дисертацію на тему «Політичні аспекти глобального врегулювання в рамках співробітництва країн групи восьми», є кандидатом політичних наук.[2]

У 2012 році Олексій Дюмін призначений заступником начальника управління Служби безпеки президента Росії ФСО Росії. У вересні 2012 року супроводжував Володимира Путіна під час його офіційного візиту до Киргизстану.[6]

Окупація Криму[ред. | ред. код]

2014 року призначений заступником начальника ГРУ,[7] командувачем Силами спецоперацій РФ, які відіграли одну із ключових ролей під час окупації Криму Росією 2014 року, розповідь про що ведеться у фільмі Андрія Кондрашова «Крим. Шлях на Батьківщину». Згідно даних газети «Коммерсантъ», Дюмін розробив і провів операцію екстреної евакуації Януковича у ніч на 23 лютого 2014 року.[8] Сам спростував це і відмовився від будь-яких коментарів.[5]

Із 2015 року — начальник Головного штабу Сухопутних військ — перший заступник головнокомандувача Сухопутних військ, на цій посаді змінив Сергія Істракова.

11 грудня 2015 року Олексію Дюміну було присвоєно звання генерал-лейтенанта.[9]

24 грудня 2015 року указом президента Володимира Путіна генерал-лейтенант Олексій Дюмін призначений заступником міністра оборони Сергія Шойгу і увійшов до складу колегії Міністерства оборони. На цій посаді Дюмін курував бойову підготовку військ. 29 січня 2016 року йому було вручено особистий штандарт.[10]

Губернатор Тульської області[ред. | ред. код]

2 лютого 2016 року Путін призначив Олексія Дюміна виконуючим обов'язки губернатора Тульської області. На цій посаді Дюмін змінив Володимира Груздєва, який пішов у відставку з цієї посади за власним бажанням.[11] Для самого Дюміна це призначення стало несподіванкою.[5].

4 лютого 2016 року Дюмін приступив до виконання обов'язків губернатора[12], а 9 лютого заявив про плани взяти участь у виборах губернатора, які мають відбутися в єдиний день голосування 18 вересня 2016 року.[5]

18 вересня 2016 року Олексій Дюмін переміг на виборах губернатора Тульської області[13], набравши на виборах 84 % голосів серед виборців, які з'явились на дільниці.[14]

Деякі засоби масової інформації розглядають Олексія Дюміна як імовірного наступника Путіна на посту президента Росії.[15]

6 квітня 2018 року включений до списку санкцій США в числі 17 урядовців та 7 бізнесменів з Росії.[16]

Хокей[ред. | ред. код]

Дюмін грає у хокей на аматорському рівні, зазвичай як воротар. Як радник президента клубу, входить до складу керівництва хокейного клубу СКА, президентом якого є друг президента Росії Геннадій Тимченко.

У жовтні 2011 року разом із Романом Ротенбергом і Геннадієм Тимченко брав участь у благодійному товариському хокейному матчі за команду «Легенди СКА» (Санкт-Петербург).[17]

7 жовтня 2015 року Дюмін брав участь у хокейному гала-матчі Нічної Хокейної ліги, що відбувся у Сочі, та був приурочений до дня народження Володимира Путіна.[18][19]

У матчах заснованої в 2011 році Путіним Нічної хокейної ліги Дюмін переважно грає на позиції воротаря і, згідно вражень деяких журналістів, що були присутні на матчах цієї ліги, іноді демонструє велику майстерність, щоб ухилитись від шайби після кидка президента.[20]

Нагороди[ред. | ред. код]

Санкції[ред. | ред. код]

Олексій Дюмін брав участь в організації підготовки російських військових перед відправкою в Україну, підтримав рішення президента РФ щодо участі у спецоперації. На посаді губернатора Тульської області відправляв колону гуманітарної допомоги російським військово службовцям. Олексій Дюмін є підсанкційною особою в багатьох країнах світу.[22]

6 квітня 2018 року доданий до санкійного списку США.[23]

15 березня 2019 доданий до санкційного списку Канади.[24]

18 червня 2021 року доданий до санкційного списку України.[25]

24 лютого 2023 року доданий до санкційного списку Великої Британії.[26]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Новым заместителем министра обороны назначен Герой России Алексей Дюмин [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. а б Биография ВРИО Губернатора Тульской области Алексея Дюмина. 1tulatv.ru. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 3 лютого 2016.  (рос.)
  3. Адъютант его превосходительства, «The New Times», 08.02.2016. [Архівовано 12 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. а б The New Times рассказал о бизнесе семьи нового главы Тульской области [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. а б в г д е ж Андрей Колесников. «В конце концов, жизнь не раз круто менялась» Газета «Коммерсантъ» № 21 от 09.02.2016, стр. 1 [Архівовано 16 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Состав российской делегации, сопровождающей президента России В. Путина в ходе его визита в Кыргызстан [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. Три генерала и одна карьера. ВЕК. 5.08.2014 [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. Новый глава Тульской области руководил эвакуацией Януковича с Украины, «Коммерсант», 03.02.2016. [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. Указ Президента Российской Федерации от 11.12.2015 № 619 [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. Министр обороны России генерал армии Сергей Шойгу провёл очередное заседание Коллегии военного ведомства, Министерство обороны Российской Федерации [Архівовано 3 грудня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. Путин принял отставку губернатора Тульской области Груздева, Лента.ru, 02.02.2016. [Архівовано 31 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. Алексей Дюмин вступает в должность и. о. губернатора Тульской области, телеканал «Звезда». [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. Колишнього охоронця Путіна обрали губернатором Тульської області. Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 20 вересня 2016. 
  14. Бывший охранник Путина Алексей Дюмин избран губернатором Тульской области [Архівовано 20 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  15. Вероятный преемник Путина вызовет шок на Западе[недоступне посилання з вересня 2019] (рос.)
  16. США расширили санкционный список в отношении России. РИА Новости (рос.). 6 квітня 2018. Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018. 
  17. ХК Торпедо Нижний Новгород, 19.10.2011. [Архівовано 4 лютого 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  18. Президент России В. Путин принимает участие в хоккейном матче чемпионов НХЛ и Правления и почётных гостей НХЛ, 07.10.2015. [Архівовано 15.02.2016, у Wayback Machine.] (рос.)
  19. Путин забросил семь шайб в составе команды «Звёзд НХЛ», 07.10.2015. [Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  20. Лига Путина: с кем играет в хоккей президент России. Forbes. 19.05.2015 [Архівовано 2 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  21. а б в г д е ж По семейным обстоятельствам. lenta.ru. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 3 лютого 2016.  (рос.)
  22. ДЮМІН Олексій Геннадійович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 31 березня 2023. 
  23. Ukraine-/Russia-related Designations and Identification Update; Syria Designations; Kingpin Act Designations; Issuance of Ukraine-/Russia-related General Licenses 12 and 13; Publication of New FAQs and Updated FAQ. U.S. Department of the Treasury (англ.). Процитовано 31 березня 2023. 
  24. Government of Canada, Public Works and Government Services Canada (3 квітня 2019). Canada Gazette, Part 2, Volume 153, Number 7: Regulations Amending the Special Economic Measures (Russia) Regulations. gazette.gc.ca. Процитовано 31 березня 2023. 
  25. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №266/2021 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». 
  26. Financial Sanctions Notice. Russia. 

Посилання[ред. | ред. код]