Дяковський Юрій Іванович

Юрій Дяковський
Ім'я при народженні	Юрій Іванович Дяковський
Народився	27 лютого 1989; Стрий, УРСР
Помер	2014; Слов'янськ, Донецька область
Громадянство	Україна
Alma mater	Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дяковський.

Ю́рій Іва́нович Дяко́вський (27 лютого 1989, Стрий, Українська РСР — квітень 2014, Слов'янськ, Донецька область) — український студент та активіст, учасник Євромайдану.^[1] В квітні 2014 під час розвідки в Донецькій області, потрапив у полон до російських сепаратистів та був закатований. Герой України (2015, посмертно).

З життєпису[ред. | ред. код]

Мешкав Юрій Дяковський у місті Стрий. 2006 року закінчив Стрийську гімназію імені Митрополита Андрея Шептицького.^[2] Згодом навчався в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу.^[1]

У грудні 2013 року поїхав до Києва, де протягом кількох місяців брав участь у протестних акціях.^[3] 10 лютого приєднався до київського осередку Правого сектору^[2]. На Євромайдані дістав поранення в руку і шию.^[4]

Обставини загибелі[ред. | ред. код]

У квітні 2014 року разом з товаришами вирушив до міста Слов'янськ, Донецької області, з метою здійснення розвідки та зібрання інформації про сепаратистів. У полон потрапив 17 квітня.^[1]

28 квітня тіло Юрія Дяковського було знайдено в річці Казенний Торець поблизу Слов'янська з ознаками насильницької смерті, які також були в загиблих Юрія Поправки і Володимира Рибака.^[5]^[1]

Похований 8 травня 2014 року в рідному місті. Попрощатись з Юрком прийшли тисячі містян. Люди стояли вздовж дороги, по якій несли труну з Юрком, і скандували: «Герої не вмирають!».^[1]

У Юрка залишилися батьки, брат Олег.

Нагороди[ред. | ред. код]

Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (20 лютого 2015, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції гідності^[6]
Медаль «За жертовність і любов до України» (посмертно, 4 липня 2015 року).
Відзнака ДУК «Правий сектор» «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно, № відзнаки 029. Наказ № 108/18 від 20 квітня 2018 року).

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Кабінет Міністрів України 15 листопада 2017 р. заснував в числі стипендій імені Героїв Небесної Сотні для студентів та курсантів закладів вищої освіти державної форми власності, які здобувають вищу освіту стипендію імені Юрія Дяковського за спеціальністю «Психологія».^[7]
Почесний громадянин Стрия^[8].
На фасаді Стрийської гімназії ім. Митрополита Андрея Шептицького встановлено меморіальну дошку. 26 травня 2017 року меморіальну дошку було осв'ячено.
14 жовтня 2020 року в Стрию відкрито пам'ятник Юрію Дяковському.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б ^в ^г ^д Слов'янські терористи не дають поховати закатованого львів'янина Юрія Дяковського. Gazeta.ua. 3 травня 2014. Архів оригіналу за 20 лютого 2015. Процитовано 20 лютого 2015.
↑ ^а ^б Виявилось, що Юрій Дяковський поїхав на Майдан і вступив до "Правого сектору". ТСН. 7 травня 2014. Архів оригіналу за 16 серпня 2014. Процитовано 20 лютого 2015.
↑ Стрий попрощався з Юрієм Дяковським. fortuna-gazeta.com.ua. Архів оригіналу за 20 лютого 2015. Процитовано 20 лютого 2015.
↑ У Стрию поховали Юрія Дяковського, закатованого сепаратистами на Донеччині. zik.ua. 8 травня 2014. Архів оригіналу за 20 лютого 2015. Процитовано 20 лютого 2015.
↑ На Донеччині в річці знайшли ще одне тіло чоловіка. На Донеччині в річці знайшли ще одне тіло чоловіка. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 10 вересня 2016.
↑ Указ Президента України від 20 лютого 2015 року № 94/2015 «Про присвоєння звання Герой України»
↑ постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 р. № 896 «Про заснування академічних стипендій імені Героїв Небесної Сотні». Архів оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 18 березня 2022.
↑ Почесні громадяни. Стрийська міська рада. Процитовано 26.03.2023.

Джерела[ред. | ред. код]

Ольга Омельянчук, Перші закатовані на Донбасі. Історії українців, у вбивстві яких зізнався Гіркін [Архівовано 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода, 25 травня 2020

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник:	Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка» № 143 20 лютого 2015	Наступник:
Бадера Олександр Миколайович		Поправка Юрій Юрійович

[gazeta.ua-1] а ^б ^в ^г ^д Слов'янські терористи не дають поховати закатованого львів'янина Юрія Дяковського. Gazeta.ua. 3 травня 2014. Архів оригіналу за 20 лютого 2015. Процитовано 20 лютого 2015.

[ТСН-2] а ^б Виявилось, що Юрій Дяковський поїхав на Майдан і вступив до "Правого сектору". ТСН. 7 травня 2014. Архів оригіналу за 16 серпня 2014. Процитовано 20 лютого 2015.

[3] Стрий попрощався з Юрієм Дяковським. fortuna-gazeta.com.ua. Архів оригіналу за 20 лютого 2015. Процитовано 20 лютого 2015.

[4] У Стрию поховали Юрія Дяковського, закатованого сепаратистами на Донеччині. zik.ua. 8 травня 2014. Архів оригіналу за 20 лютого 2015. Процитовано 20 лютого 2015.

[5] На Донеччині в річці знайшли ще одне тіло чоловіка. На Донеччині в річці знайшли ще одне тіло чоловіка. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 10 вересня 2016.

[6] Указ Президента України від 20 лютого 2015 року № 94/2015 «Про присвоєння звання Герой України»

[7] постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 р. № 896 «Про заснування академічних стипендій імені Героїв Небесної Сотні». Архів оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 18 березня 2022.

[8] Почесні громадяни. Стрийська міська рада. Процитовано 26.03.2023.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]