Бадера Олександр Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Миколайович Бадера
Бадера Олександр...jpg
Народився 1 січня 1948(1948-01-01)
Володимир-Волинський, Волинська область, Українська РСР
Помер 28 січня 2014(2014-01-28) (66 років)
Київ, Україна
·забої отримані 22 січня 2014 біля стадіону «Динамо»
Поховання Мала Солтанівка, Васильківський район, Київська область, Україна
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання Київ
Конфесія християнин
Діти доньки: Світлана, Алла, Лілія та син Олександр
Нагороди
Герой України
Медаль «За жертовність і любов до України»

Олександр Бадера (нар. 1 січня 1948(19480101) Володимир-Волинський, Волинська область, Українська РСР — пом. 28 січня 2014, Київ, Україна) — активний учасник Євромайдану. Помер від побиття, отриманого 22 січня 2014 року у день Соборності на вулиці Грушевського[1] біля стадіону «Динамо». Герой України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився Олександр Бадера у Володимирі-Волинському у 1948 році. Після закінчення школи навчався у Володимир-Волинському професійно-технічному училищі, де отримав професію електогазозварювальника.

Згодом пан Бадера здобув вищу економічну освіту в Києві, де й залишився працювати. У 1990-х став приватним підприємцем. Тривалий час займався кінопрокатом, та з товаришами навіть почав самостійно випускати кінофільми. Після знайомства із Почесним гетьманом Українського козацтва Володимиром Мулявою захопився історією козацтва, та сам став отаманом галицько-волинських козаків.

Мріяв створити музей Січових Стрільців. Олександр цікавився також народною медициною, навчався премудростей травознавства у відомого народного цілителя з Брусилівського району на Житомирщині. Ця наука знадобилась йому під час подій Євромайдану, коли він з цілою родиною допомагав пораненим та застудженим, готуючи відвари та настої з трав, а також збирав пляшки для коктейлів Молотова і заготовляв дрова для євромайданівців.

Олександр сильно застудився, коли на Водохреще був облитий крижаною водою, до того ж отримав сильне отруєння газами, але все одно не покинув барикади, жартував: «Трохи мене покропили, та від того я став ще більш загартованим». На День Соборності, біля стадіону «Динамо» під час протистояння на Грушевського у сутичках його сильно побили. Він знов віджартовувався: «Зламали пальця — та не зломити дух».

Після побиття Олександра Бадеру привезли додому, до лікарні не звертався через те, що саме лікарня для побитих та поранених була одним з найнебезпечніших місць, та сам Олександр вірив у це, що зможе сам себе вилікувати.

За шість днів, унаслідок численних травм, Олександр Бадера помер. Це сталось 28 січня 2014 року. В останню дорогу 31 січня 2014 його провели місцеві козаки на кладовищі села Мала Солтанівка.[2]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
№ 142
20 лютого 2015
Наступник:
Шаптала Сергій Олександрович Дяковський Юрій Іванович