Дідик Микола Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дідик Микола Анатолійович
Дідик Микола Анатолійович.jpg
Народився 1 січня 1935(1935-01-01)
Байківка, Калинівський район, Вінницька область, Українська СРР, СРСР
Помер 24 червня 2000(2000-06-24) (65 років)
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка і Житомирський національний агроекологічний університет
Посада Народний депутат України[1] і депутат Верховної Ради УРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів

Мико́ла Анато́лійович Ді́дик (1 січня 1935(19350101), село Байківка Калинівського району Вінницької області — 24 червня 2000) — депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань, народний депутат України 12(1)-го скликання, голова Вінницького облвиконкому (1986—1991), голова Вінницької обласної ради (1991—1992), представник Президента України у Вінницькій області (1992—1994). Член ЦК КПУ у 1990—1991 р.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині селян, українець, освіта вища, викладач філософії, економіст. Закінчив Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка, Вищу партійну школу при ЦК КПУ, Житомирський сільськогосподарський інститут.

У 1954 році — їздовий, причіплювач, молотобоєць, обліковець колгоспу «Дружба» Калинівського району Вінницької області.

У 1954—1957 роках — служба в Радянській армії. Член КПРС з 1957 року.

У 1957—1958 роках — працівник Буг-Янівської машинно-тракторної станції (МТС) Вінницької області.

У 1958—1974 роках — інструктор, 1-й секретар Калинівського районного комітету ЛКСМУ; секретар, 2-й секретар Калинівського районного комітету КПУ Вінницької області.

У 1974—1986 роках — 1-й секретар Вінницького районного комітету КПУ Вінницької області.

У 1986 — січні 1991 року — голова виконавчого комітету Вінницької обласної Ради народних депутатів. 10 січня 1991 — 17 квітня 1992 року — голова Вінницької обласної Ради народних депутатів та голова виконавчого комітету Вінницької обласної Ради народних депутатів.

20 березня 1992 — 14 жовтня 1994 року — представник Президента України у Вінницькій області.

Депутат Вінницької обласної Ради; член військових рад Військово-Повітряних Сил та 43-ї Ракетної армії.

Висунутий кандидатом в народні депутати виборцями Вінницького виборчого округу N 31. 04.03.1990 обраний народним депутатом України, 1-й тур 68.17 % голосів, 2 претенденти. Член Комісії ВР України з питань планування, бюджету, фінансів і цін. Склав повноваження 18.06.1992 у зв'язку з призначенням Представником Президента України у Вінницькій області.

Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом Дружби народів, медалями, Почесною грамотою Президії ВР УРСР, іменним годинником особисто Маршалом СРСР Г. К. Жуковим.

Одружений, мав двох дітей.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Попередник: Голови Вінницької облдержадміністрації
1992-1994
Наступник:
-
Мельник Микола Євтихійович