Перейти до вмісту

Домбровський Олександр Георгійович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Домбровський Олександр Георгійович
Народився7 липня 1962(1962-07-07) (63 роки)
м. Калинівка Вінницької області
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьекономіст, експерт у сфері енергетики
Alma materВінницький національний технічний університет
Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка
Науковий ступіньКандидат економічних наук
Знання мовукраїнська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоВерховна Рада України VIII скликання і Верховна Рада України VII скликання Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаПрезидент «МХП Еко Енерджи»
Партія
Нагороди
Заслужений економіст України
Заслужений економіст України
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»

Олекса́ндр Гео́ргійович Домбро́вський (нар. 7 липня 1962, м. Калинівка Вінницької області) — український громадський та державний діяч, економіст, експерт у сфері енергетики, відновлюваних джерел енергії та енергоефективності. Кандидат економічних наук, Заслужений економіст України.

Президент компанії «МХП Еко Енерджи», заступник голови правління агроіндустріального холдингу МХП. Голова правління громадської спілки «Global 100% RE Ukraine».

У минулому — Народний депутат України VII та VIII скликань (очолював Комітет ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу), голова Вінницької обласної державної адміністрації (2005—2010), міський голова Вінниці (2002—2005).

Біографічна довідка

[ред. | ред. код]

Народився 7 липня 1962 року в місті Калинівка Вінницької області.

У 1979 році із золотою медаллю закінчив Калинівську середню школу № 3. У 1984 році з відзнакою закінчив Вінницький політехнічний інститут за спеціальністю «Автоматика і телемеханіка» (напрямок — автоматизовані системи управління в енергетиці). Ще під час навчання активно займався науковою діяльністю.

Згодом здобув другу вищу освіту в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т. Шевченка за спеціальністю «Міжнародні валютно-кредитні відносини». Захистив дисертацію в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України, здобувши ступінь кандидата економічних наук.

Трудову діяльність розпочав науковим співробітником кафедри у Вінницькому політехнічному інституті. У 1986—1990 роках обіймав керівні посади в молодіжних організаціях. Протягом 1990–1991 років очолював відділ зовнішньоекономічних досліджень Вінницького міського центру НТТМ. Згодом був призначений директором зовнішньоторговельної фірми підприємства «Центр».

З 1995 року — президент акціонерного товариства «Подільський центр ділового співробітництва». Наступні роки працював директором підрозділу «Філіал № 2» виробничого об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова».

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

У 1998 році був обраний депутатом Вінницької міської ради, очолював постійну комісію з питань промисловості, будівництва, транспорту та зв'язку.

З квітня 2002 року — Вінницький міський голова. Під час його керівництва містом розпочалися реформи комунального господарства.

У лютому 2005 року призначений головою Вінницької обласної державної адміністрації. На цій посаді працював до квітня 2010 року[1].

У 2012 році був обраний народним депутатом України VII скликання по одномандатному виборчому округу № 11 (м. Вінниця) як самовисуванець. Працював у Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин.

На позачергових парламентських виборах 2014 року балотувався до Верховної Ради VIII скликання як безпартійний кандидат, висунутий партією «Блок Петра Порошенка». У парламенті увійшов до складу депутатської фракції БПП, проте протягом усієї каденції юридично залишався безпартійним.

Очолював Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Відповідав за адаптацію українського енергетичного законодавства до стандартів ЄС (Третій енергетичний пакет) та розробку законів про ринок газу та електроенергії.

Діяльність у сфері енергетики та інновацій

[ред. | ред. код]

З 2019 року Олександр Домбровський зосередився на розвитку «зеленої» енергетики, декарбонізації економіки та впровадженні інновацій в агропромисловий сектор.

МХП Еко Енерджи та інновації

[ред. | ред. код]

Обіймає посаду президента компанії «МХП Еко Енерджи» та заступника голови правління холдингу МХП. Під його керівництвом компанія реалізує стратегію енергетичної незалежності та екологічної відповідальності:

  • «Біогаз 5.0»:Впровадження технологій глибокої переробки відходів для виробництва біометану, «зеленого» CO2 та водню. Домбровський виступає за перетворення агрохолдингів на енергетичні хаби[2].
  • Energy Storage: У місті Ладижин реалізується пілотний проєкт промислової системи накопичення енергії потужністю 25 МВт. Це дозволяє балансувати енергосистему та підвищує надійність постачання[3].
  • Цифровізація: Запуск системи «Віртуальний енергетик» на базі штучного інтелекту, що автоматизує прогнозування споживання електроенергії та мінімізує небаланси[4].
  • «Органічний гектар»: Екологічна програма відновлення родючості ґрунтів через використання органічних добрив (дигестату), що є продуктом біогазового виробництва[5].

Громадська діяльність (Global 100% RE Ukraine)

[ред. | ред. код]

Є головою правління громадської спілки «Global 100% RE Ukraine», яка об'єднує профільні асоціації відновлюваної енергетики. Метою платформи є досягнення 100% переходу України на відновлювані джерела енергії (ВДЕ).

  • Веде активну адвокацію законодавства для розвитку ринку біометану та його експорту до ЄС[6].
  • Співпрацює з європейськими інституціями для залучення інвестицій у «зелену» відбудову України.

Позиція щодо Європейського зеленого курсу

[ред. | ред. код]

Олександр Домбровський є експертом з питань адаптації українського бізнесу до вимог European Green Deal. Він наголошує на ризиках запровадження механізму CBAM (вуглецевого податку) для українських експортерів та необхідності модернізації економіки. Виступає за децентралізацію енергосистеми як основу національної безпеки, де кожна громада може забезпечувати себе енергією завдяки розподіленій генерації та системам накопичення[7].

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Заслужений економіст України (22 червня 2007) — за вагомий особистий внесок у розвиток конституційних засад української державності, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм[8].
  • Відзнака Президента України — Ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2016)[9].
  • Переможець загальнонаціональної програми «Людина року» у номінаціях «Міський голова року» (2004) та «Регіональний лідер року».
  • Орден «За заслуги» III ступеня.

Родина

[ред. | ред. код]

Одружений. Дружина — Ірина. Разом виховали сина Андрія та доньку Тетяну.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. УП: Вінницький губернатор йде через Ющенка. Архів оригіналу за 17 жовтня 2008. Процитовано 14 жовтня 2008.
  2. МХП починає впроваджувати технології «Біогаз 5.0» // Укрінформ
  3. МХП починає перший в Україні проект з накопичення енергії потужністю 25 МВт
  4. МХП: штучний інтелект покращує роботу енергетиків
  5. Агрохолдинг МХП презентував програму «Органічний гектар»
  6. Як підключити біометановий завод до ГРМ і ГТС: практика // Global 100 RE Ukraine
  7. 5 ризиків гальмування України на "зеленому" шляху розвитку // Економічна правда
  8. Указ Президента України від 22 червня 2007 року № 549/2007 «Про відзначення державними нагородами України»
  9. Указ Президента України № 336/2016 від 19 серпня 2016 року. Архів оригіналу за 8 вересня 2016. Процитовано 8 вересня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Попередник: міські голови Вінниці
20022005
Наступник:

'
Попередник: Голови Вінницької облдержадміністрації
20052010
Наступник:
Калетнік Григорій Миколайович
Демішкан Володимир Федорович