Евагрій Понтійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Евагрій Понтійський
Evagrius.jpg
Основні відомості
Дата народження: 345
Місце народження: Ібора
Країна: Римська імперія Римська імперія
Конфесія: християнство
Дата смерті: 399[1]
Місце смерті: Єгипет
Праці й досягнення
Рід діяльності: письменник
Основні інтереси: теологія
Титул: монах, архідиякон


Евагрій Понтійський (грец. Εὐάγριος ὁ Ποντικός, нар.345 р., Ібора —пом.399 р.) — церковний діяч, чернець, письменник-богослов часів Римської імперії.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з християнської родини. Народився у м. Ібора[en] (провінція Геленопонт).

Освіту здобув у Неокесарії (сучасне м. Ніксар[ru], Туреччина). Де слухав лекції відомого богослова Василія Великого. У 380 році перебрався до Константинополя, де слухав лекції Григорія Богослова. Де Евагрій прийняв чин диякона. Тоді ж уславився своїми здібностями красномовця. У 381 році стає архідияконом. Того ж року був присутнім на Другому Вселенському соборі.

У 382 році залишив Константинополь, перебрався до Палестини. Деякий час мешкав поблизу Єрусалиму. У 383 році став ченцем. У 385 році перебрався до монастиря у Нижньому Єгипті. Останні роки провів у монастирі, що розташовувався у Келлії (сучасна місцина Ваді-Натрун[ru]).

Творчість[ред.ред. код]

В доробку Евагрія близько 30 творів. Там присутні полемічні праці, схолії. Його численні твори мали вплив Оригена. На жаль, вони здебільшого зникли або збереглися під іншими назвами. Найбільш відомі твори Евагрія, що збереглися в латинських, сирійських і арамейських перекладах, присвячені питанням чернечого життя. Твори Евагрія справили величезний вплив на подальшу аскетичну літературу, особливо на літературу Східної Церкви.

Розробив вчення про вісім помислів, що лягли в основу вчення про сім смертних гріхів. Евагрій розвивав деякі неортодоксальні ідеї Орігена, за що на П'ятому Вселенському Соборі (553 рік) був засуджений як єретик.

Джерела[ред.ред. код]

  • Harmless, W. & Fitzgerald, R.R. (2001). The Sapphire Light of the Mind: The Skemmata of Evagrius Ponticus. Theological Studies, 62, pp. 498—529.(англ.)
  • Erwin Preuschen: Evagarius Ponticus. In: Realencyklopädie für protestantische Theologie und Kirche (RE). 3. Auflage. Band 5, Hinrichs, Leipzig 1898, S. 650—652.(нім.)
  1. Record #118682504 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.