Експорт (пиво)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Експорт
Dortmunder Export
Розповсюдженість міжнародна
Країна походження Німеччина Німеччина
Місто Дортмунд
Виник 1873
Комерційні приклади Німеччина DAB Export,
Німеччина Holsten Export,
Росія Балтика № 7
Технологічні особливості
Тип бродіння низове
Види солоду ячмінний сітлий
Характеристики[1]
Алкоголь 4,8—6,0 %
Колір золотавий
Колір (SRM) 4—6
Гіркота (IBU) 23—30
Смак солодовий з м'якою хмільовою гірокотою

Експорт (нім. Export), також відоме як Дортмундер (нім. Dortmunder) — розповсюджений у Німеччині сорт пива низового бродіння, що відрізняється від інших традиційних німецьких світлих лагерів (сортів пільзнер та геллес) підвищеною густиною (насиченістю) та дещо більшим вмістом алкоголю, зазвичай на рівні 5,5 %.

Сорт походить з Дортмунда, що обумовлює його альтернативну назву. Наразі випускається багатьма броварнями з інших регіонів країни, а також низкою іноземних виробників. На сучасному пивному ринку Німеччини на сорт «експорт» припадає до 10 % обсягів продажу.

Характеристика[ред. | ред. код]

Оскільки сорт «експорт» виник у Німеччині як альтернатива пільзнеру і в асортименті багатьох сучасних німецьких броварень саме ці два сорти є основними різновидами світлого лагера, опис характеристик експорта зазвичай проводиться відносно відповідних характеристик пільзнера.

Пиво експорт має вміст алкоголю на рівні 4,8—6,0 %, що в середньому на 0,5—1,5 % вище ніж у пільзнерів. Підвищена міцність досягається за рахунок використання більшої кількості солоду на одиницю об'єму готового напою. Це також позначається на більшій у порівнянні з пільзнером густині (зазвичай 12—14 %) та більш насиченому солодовому смаку. Водночас для сорту експорт використовуються менш гіркі сорти хмелю, що обумовлює м'якішу, ніж у пільзнерів гіркоту.

Класичним експортам, звареним у Дортмунді, також притаманна сухість смаку, викликана відносно високою мінералізацією води, що використовується для їх виробництва[2].

Історія[ред. | ред. код]

Своїм виникненням сорт «експорт» завдячує ініціативі дортмундських броварів XIX сторіччя, які в умовах стрімкого зростання популярності пільзнерів, що спостерігалася у 1870-х роках, прийняли рішення об'єднати зусилля з метою збереження автентичності німецького пива, яке втрачало ринкові позиції на користь нового пивного сорту, що прийшов з Богемії. Створене таким чином Об'єднання дортмундських броварень (нім. Dortmunder Union Brauerei або DUB) почало випуск двох власних сортів світлого лагера, популярнішим з яких виявився сорт, який на сьогодні й відомий під назвою «експорт». Саму ж цю назву сорт отримав 1887 року, коли його почали активно вивозити на продаж за межі міста.

Довгий час експорту вдавалося конкурувати з пільзнером за прихільність німецьких споживачів пива, однак з часом його популярність знижувалася, досягнувши найменшого рівня у 1990-х. По цьому почалося поступове відновлення попиту на експорт у Німеччині і на 2008 рік його частка на ринку пива країни сягнула 9,8 %[3].

Пиво з подібними до класичного німецького експорта характеристиками та комерційними назвами, що включають слова «експорт» або «дортмундер», також виробляється у низці інших країн світу, насамперед європейських та північноамериканських.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Якщо не зазначено окремо, характеристики наводяться за «Довідником по видам пива» для судей конкурсів пива. (англ.)
  2. Пиво. Иллюстрированная энциклопедия, під редакцією Майкла Джексона, М.: ООО «Издательство АСТ», 2010. ISBN 978-5-17-069706-9, стор. 55. (рос.)
  3. Die Deutsche Brauwirtschaft in Zahlen 2008, Deutscher Brauer-Bund e.V. (нім.)

Посилання[ред. | ред. код]