Еміліо Агінальдо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Еміліо Агінальдо
Emilio Aguinaldo (ca. 1898).jpg
Народився 23 березня 1869(1869-03-23) або 22 березня 1869(1869-03-22)
Kawit
Помер 6 лютого 1964[1] (94 роки)
Кесон-Сіті
Громадянство Філіппіни
Діяльність політик і автобіограф
Alma mater Колледж Святого Хуана Летранского
Посада президент Филиппин
Партія Катипунан
Конфесія Римо-католицька церква
Автограф Aguinaldo Sig.png

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Еміліо Агінальдо на філіппінській монеті в 5 песо 1998 року

Еміліо Агінальдо-і-Фамі (ісп. Emilio Aguinaldo y Famy) (22 березня 1869 — 6 лютого 1964) — філіппінський політичний діяч, генерал, перший президент Філіппінської республіки. Під час повстання проти іспанців, що розпочалося в 1896 році, був лідером заможнішої частини повстанців. В 1897 став президентом створеної повсталими Верховної урядової ради, але того ж року пішов на примирення з іспанцями уклавши так званий Біакнабатський договір, закликав до припинення збройної боротьби та залишив Філіппіни. Коли розпочалася іспано-американська війна, знову приєднався до повстання і став головою уряду та головнокомандувачем. З 1899 року — президент Філіпінської республіки, очолював її якраз під час війни проти американських загарбників. Був прихильником компромісу з США. В 1901 потрапив у полон до американців, заприсягнув у вірності США та закликав народ припинити боротьбу проти загарбників. З того часу не відігравав значних ролей в політичному житті країни. В 19421944 роках був членом маріонеткової Державної ради, створеної японськими окупантами.

Джерела[ред.ред. код]

  • Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135