Корасон Акіно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Корасон Акіно
тагал. Corazón Aquino
Corazon Aquino 1986.jpg
президент Філіппін
25 лютого 1986 — 30 червня 1992
Віце-президент: Сальвадор Лаурель
Попередник: Фердинанд Маркос
Наступник: Фідель Рамос
 
Партія: Ліберальна партія Філіппінd
Освіта: St. Scholastica's Colleged, College of Mount Saint Vincentd, Far Eastern Universityd і Ateneo de Manila Universityd
Народження: 25 січня 1933(1933-01-25)[1][2][…]
Paniquid, Тарлак, Центральний Лусон, Лусон[d], Філіппіни
Смерть: 1 серпня 2009(2009-08-01)[4][5][…] (76 років)
Макаті
Поховання:
Країна: Філіппіни
Релігія: Римо-католицька церква
Батько: José Cojuangcod
Шлюб: Беніньйо Акіно
Діти: Бенігно Акіно III, Kris Aquinod, Ballsy Aquino-Cruzd, Pinky Aquino-Abelladad і Viel Aquino-Deed
Автограф: Aquino Sig.svg
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Марія Корасон Сумулонг Кохуангко-Акіно, більше відома як Корасон Акіно (тагал. María Corazón Sumulong Cojuangco-Aquino, 25 січня 1933 — 1 серпня 2009) — президент Філіппін в 19861992 роках, прийшла до влади шляхом мирного відлучення від влади президента Фердинанда Маркоса в 1986. Стала першою жінкою-президентом в Азії (не рахуючи Сун Цінлін, яка виконувала обов'язки президента Китаю).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в провінції Тарлак в багатій сім'ї змішаного походження (філіппінського, китайського і іспанського), була однією з шести дітей.

У 1948—1953 роках вчилася в США, отримала кваліфікацію вчителя математики і перекладача з французької. Повернувшись на батьківщину, поступила на юридичний факультет філліпінського Далекосхідного університету.

У 1954 році вийшла заміж за Беніньо Акіно — сина колишнього голови Національної Асамблеї. Беніньо Акіно зробив успішну політичну кар'єру — в 1955 році став мером міста Консепсьон, пізніше — губернатором провінції Тарлак, а 1967 року — сенатором. Весь цей час Корасон Акіно була домогосподаркою, у них народилося п'ять дітей — син Беніньо Акіно III і чотири дочки.

У 1973 році президент Філіппін Фердинанд Маркос, побоюючись результату майбутніх президентських виборів, ввів воєнний стан і наказав заарештувати найвидніших опозиціонерів — у тому числі і Беніньо Акіно. Він провів під арештом сім років, і в цей час стартувала політична кар'єра Корасон Акіно, що почалася з виступів на підтримку свого чоловіка і організації парламентської виборчої кампанії в 1978 році.

Після втручання президента США Джиммі Картера сенатор Акіно був звільнений з в'язниці і висланий з країни з сім'єю. У 1983 році він спробував повернутися в країну і був застрелений в аеропорту Маніли (пізніше аеропорт назвали на його честь).

Кар'єру політика Корасон Акіно почала в 1983 році після вбивства її чоловіка Беніньо Акіно. У 1986 році Акіно, яка очолила опозицію, виставила свою кандидатуру на виборах президента Філіппін. Переможцем виборів, що пройшли з великою кількістю порушень, був оголошений Маркос. Результати виборів були оскаржені опозицією, яку підтримали високопоставлені військові, і Маркос був вимушений піти у відставку.

25 лютого 1986 року Корасон Акіно стала президентом Філіппін. Посаду глави країни Акіно займала протягом шести років. За цей час на Філіппінах були проведені судова, аграрна і конституційна реформи. Намагалася керувати країною, запроваджуючи політику примирення, але відчувала сильний тиск як справа (військової хунти), так і зліва (комуністичні виступи). Її земельна реформа була неадекватною. У роки президентства Акіно на Філіппінах було зроблено сім невдалих спроб військового перевороту.

У 1986 році Корасон Акіно була названа журналом The Time «жінкою року». У 1999 році The Time включив Акіно в список найвпливовіших людей Азії XX-го століття.

Однак, реформування економіки супроводжувалося численними зловживаннями, у тому числі самої Корасон Акіно. На президентських виборах 1992 року перемогу виборов генерал Фідель Рамос, кандидатуру якого як свого наступника підтримала Акіно.

Корасон Акіно померла 1 серпня 2009 у віці 76 років, за рік до смерті в неї виявили рак.

Мовне питання в роки правління Корасон Акіно[ред. | ред. код]

У роки правління Корасон іспанська мова на Філіппінах, основна письмова і літературна мова країни протягом майже 400 років іспанського володарювання, практично вийшла з вжитку і була замінена англійською. Нібито, сама Корасон пішла на пониження статусу іспанської мови свідомо, образившись на генерала Маркоса, який під час прес-конференції пожартував над Корасон, сказавши по-іспанськи: «Corazon — si, aqui — no» (означає «серце у неї є, а ось розуму бракує»).

Іспанська мова була єдиною офіційною мовою країни в 1521—1898, потім одною з трьох офіційних разом з тагальською і англійською до 1973, але продовжувала вивчатися як обов'язковий шкільний предмет до 1986. Акція з відродження іспанської мови в країні почалася лише в 2008, коли президентів Філіппін стала ще одна жінка Глорія Арройо.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • П. М. Ігнатьєв. Акіно Корасон // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-Х
  • Ченовет Е., Стефан М. Дж. Чому ненасильницький спротив ефективний. Стратегічна логіка громадянського конфлікту / Переклад С.Гіріка. — К.: Видавництво «Кліо», 2014. — С.170-196 (розділ «Рух „Сила народу“ на Філіппінах (1983—1986)») — детальний аналіз повалення режиму Фердинанда Маркоса та перебігу подій, що призвели до обрання президентом Корасон (Корі) Акіно.

Посилання[ред. | ред. код]