Енергетична дипломатія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Енергети́чна диплома́тія — це комплекс зовнішньополітичних і економічних дій у сфері видобутку, транзиту, збуту та споживання енергії, які спрямовані на захист національних (державних) комерційних інтересів.

У практиці енергетичної дипломатії окрім арсеналу більшої дипломатії застосовані також специфічні методи й інструменти:

  • Оголошення економіко-статистичних даних про запаси енергетичних ресурсів, кількості їх видобутку, кошти тощо.
  • Ембарго (санкції) чи загроза їх застосування з боку однієї чи декількох країн-експортерів до однієї чи декількох країн–імпортерів.
    • Приклади: підвищення державами ОПЕК ціни на нафту втричі у 1973 та 1975 рр., вимоги Газпрому наприкінці 2005 р. одноразового підвищення ціни на природний газ для Нафтогазу України з 50 дол. до 230 дол./тис. м³.).

Посилання[ред. | ред. код]