Мегафонна дипломатія
Мегафонна дипломатія (англ. megaphone diplomacy) — спосіб досягнення цілей зовнішньої політики шляхом підкреслено гучних публічних заяв та використання засобів масової інформації та інструментів пропаганди.
Термін був запроваджений в 1917 році кадровим британським дипломатом Ернстом Сатоу[en] і спочатку мав негативне забарвлення (сам Сатоу вважав, що публічність перешкоджає досягненню мету методами перемовин та класичної дипломатії).
Попри це методи мегафонної дипломатії часто застосувалися і в XX, і в XXI сторіччі, зокрема й президентами США Рональдом Рейганом[1] та Джозефом Байденом[2][голе посилання].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ 'The Battle of the Evil Empire', by Frank Warner, The Morning Call, Allentown, Pa., March 5, 2000. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022.
- ↑ Семенова, Інна (11 лютого 2022). «Нова ера інформаційних операцій»: чим може допомогти Києву лавина тривожних сигналів із США — аналіз «мегафонної дипломатії» Байдена. НВ. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 16 лютого 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- A Guide to Diplomatic Practice by Sir E. Satow, Longmans, Green & Co. London & New York, 1917
|
Це незавершена стаття про міжнародні відносини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||||||||