Мегафонна дипломатія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мегафонна дипломатія (англ. megaphone diplomacy) — спосіб досягнення цілей зовнішньої політики шляхом підкреслено гучних публічних заяв та використання засобів масової інформації та інструментів пропаганди.

Термін був запроваджений в 1917 році кадровим британським дипломатом Ернстом Сатоу[en] і спочатку мав негативне забарвлення (сам Сатоу вважав, що публічність перешкоджає досягненню мету методами перемовин та класичної дипломатії).

Попри це методи мегафонної дипломатії часто застосувалися і в XX, і в XXI сторіччі, зокрема й президентами США Рональдом Рейганом[1] та Джозефом Байденом[2][голе посилання].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 'The Battle of the Evil Empire', by Frank Warner, The Morning Call, Allentown, Pa., March 5, 2000. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022. 
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • A Guide to Diplomatic Practice by Sir E. Satow, Longmans, Green & Co. London & New York, 1917