Етторе Ксіменес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Етторе Ксіменес
італ. Ettore Ximenes
Galleria CAM - Ximenes, autoritratto post 1915 P1060656.JPG
Автопортрет, погруддя
Ім'я при народженні італ. Ettore Ximenes
Народився 11 квітня 1855(1855-04-11)
Палермо
Помер 20 грудня 1926(1926-12-20) (71 рік)
Рим
Національність Італія Італія
Громадянство Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Жанр алегорична скульптура, монумент. меморіальна пластика
Навчання в Мілані, Художня академія Брера
Напрямок академізм, натуралізм
Роки творчості 1874—1920
Працював у містах Аквілея, Київ, Нью-Йорк, Буенос-Айрес
Основні роботи портрет, монумент, алегорична скульптура

Етторе Ксіменес (італ. Ettore Ximenes; 1855—1926) — італійський скульптор та художник XIX-XX століть.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у місті Палермо. Батьки — шляхетна пані Джулія Толентино та Антоніо Ксіменес. Етторе планував займатися літературою, але почав займатися скульптурою і почав відвідувати курси в Художній академії Палермо, бо виготовлення скульптур обіцяло великі прибутки. 1872 року він прибув у Неаполь, де продовжив опанування мистецтва в тамтешній художній академії. Його керівники в Неаполі — Станіслао Ліста та Доменіко Мореллі. Серед знайомих цього періоду Вінченцо Джеміто, скульптор.

Грошовий грант на чотири роки[ред. | ред. код]

1874 року Етторе Ксіменес повернувся у Палермо, де брав участь у мистецькому конкурсі. Отримав перемогу і грант на чотири роки для стажуваня у галузі скульптури у місті Флоренція. Згодом від відкрив у Флоренції власну майстерню. Найбільш вдалим твором цього періоду тала скульптура «Рівновага», що подала гімнаста на сфері, котрий намагався утримати рівновагу. Аби заробити, Етторе Ксіменес з 1877 року почав виготовляти копії скульптури «Рівновага» у мармурі та у бронзі.

Сюжети з буржуазною сентиментальністю[ред. | ред. код]

Якщо скульптура гімнаста на сфері мала безсюжетний характер, то «Христос і грішниця» експлуатувала давній бібліний сюжет. Пошуки багатих замовників з королівського двору Італії провокувала скульптура «Милосердне серце короля», котрий нічого не робив для зменшення бідноти в Італійському королівстві, але під час полювання давав дрібну милостиню селянським дітям.

Відвідини Парижа[ред. | ред. код]

1880 року Етторе Ксіменес перебрався у Париж, де роздивлявся, як працюють буржуазні скульптори Франції. Ставлення до митців у Франції було дещо відмінним від італійського, мистецька практика в Парижі мала бурхливий характер на тлі трагічний і політично пригнічуючих подій. Низка митців Франції, твори котрих укладались у вимоги офіційного і салонного мистецтва, перебували в статусі чиновництва. Палалельно існувало мало визане і новітнє мистецтво реаліств, пейзажистів, імпресіоністів, а згодом і мистцтво авангардистів. У Етторе Ксіменеса була чудова нагода познайомитися як з готовими зразками скульптури Франції 19 ст., так і познайомитися з живими тоді французькими скульпторами, серед котрих були Жан Батіст Карпо та Огюст Роден.

Він повернувся до королівства Італія, де отримав посаду в управлінні Державного інституту мисецв в місті Урбіно і сам став чиновником (1884—1895 рр).

Був двічі одружений.

Творчо плідний період[ред. | ред. код]

Етторе Ксіменес. Монумент Джузеппе Гарібальді з алегоріями на постаменті, Мілан.

В Італії у нього розпочався творчо плідний період. Його творчість розділилась на твори офіциозні і буржуазно пафосні, та на твори реалістичні і зігріті живим і теплим почуттям, особливо коли Ксіменес брався за надгробки і меморіальну пластику.

До офіційних замов належали і монумент міністру внутрішніх справ Російської імперії П. А. Столипіну, убитому в Києві в знак покарання за агресивну і реакційну політику в державі. Замовним був і монумент царю Олександру ІІ, виконаний з холодною помпою (цар у повний зріст, а два крила прикрашені додатковими сульптурними композиціями).

Більше почуття і довершеності мали монументи поету Данте (США, Вашингтон), меморіал полеглим воякам у місті Аквілея. Схвильованість і академічного смаку краса притаманна бічним фігурам на постаменті кінного монумента Джузеппе Гарібальді для міста Мілан. Звідси тиражовані для буржуазних монументів леви і алегоричні, напівоголені фігури красунь зі смолоскипами.

Фальшивий пафос монументу Джузеппе Верді[ред. | ред. код]

Етторе Ксіменес. Монумент Джузеппе Верді, Парма. Збережена частина колишнього монумента.

Композитор Джузеппе Верді — дійсно значима фігура італійського і світового театрального мистецтва. З нагоди 100-річчя з дня народження композитора у місті Парма розпочались приготування для створення йому монумента. Проект отримав грандіозний характер, бо напланували створити розкішну П-подібну мармурову галерею, у дворику котрої розмістили окрему композицію в подобі вівтаря з рельєфом, де Верді перебуває в оточенні уособлень натхнення, музики, творчості, життя і смерті. Надзвичайно пишний монумент небаченого розміру відтворили на вокзальній площі Парми.

Про його нетривалість подбала сама доля. Під час бомбардувань залізниці у 1944 році мармурова галерея була пошкоджена і монумент втратив цілісність. В місті відбулись гарячі суперечки щодо подальшої долі поруйнованого монумента. Дійшли висновку, що монумент перенесуть з привокзальної площі до площі Миру, але тільки одну її частину, схожу на вівтар. Вивільнену площу віддали під забудову нових будинків. Окремий уламок колишнього монументу і тепер височить на площі Миру на тлі старовинної споруди падаццо дель Пілота далеко від вокзалу.

Смерть[ред. | ред. код]

Помер у Римі. Поховання відбулося в родинному склепі на кладовищі Верано.

Обрані твори (перелік)[ред. | ред. код]

Етторе Ксіменес. Монумент поету Данте, Вашингтон, Сполучені Штати
  • Алегорічна скульптура «Республіка Аргентина», 1900 р.
  • «Монумент полеглим солдатам». Аквілея, Італія
  • «Монумент Джузеппе Гарібальді» для міста Пезаро
  • «Христофор Колумб»
  • Мавзолей Мануеля Бельграно, полководця, автора прапора незалежної Аргентини
  • Кінний монумент Джузеппе Гарібльді, Мілан, 1894 р.
  • Монумент Джованні да Вераццано, італійському мореплавцю 16 ст., Нью-Йорк, Сполучені Штати
  • Монумент Данте Аліг'єрі. Вашингтон, Сполучені Штати
  • Монумент прем'єр-міністру Петру Столипіну, Київ, (знищений)
  • Монумент російському імператору Олександру ІІ, Київ, (знищений)
  • «Монумент незалежності», Сан-Паулу. Бразилія
  • Погруддя «Карлос де Кампос», адвокат, політик
  • Погруддя «Альтіно Арантес»
  • Погруддя «Вісенте де Карвальйо»
  • Погруддя «Автопортрет», 1915 р.

Обрані твори (галерея)[ред. | ред. код]

Етторе Ксіменес. «Монумент полеглим солдатам». Аквілея, Італія

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]