Жан-Поль Арруа
| Жан-Поль Арруа | |
|---|---|
| фр. Jean-Paul Harroy | |
 | |
| Народився |
4 травня 1909[1][2] Схарбек, округ Брюссель-Столиця, Брюссельський столичний регіон, Бельгія |
| Помер |
8 липня 1995[1][2] (86 років) Іксель, округ Брюссель-Столиця, Брюссельський столичний регіон, Бельгія |
| Країна |
 Бельгія |
| Діяльність | державний службовець |
| Галузь | колонізація[3] і колонія[3] |
| Alma mater | Брюссельський вільний університет[d] |
| Знання мов | французька[4] і німецька[3] |
| Членство | Académie des sciences d'outre-merd |
Жан-Поль Арруа (4 травня 1909 — 8 липня 1995) — бельгійський колоніальний державний службовець, який був останнім губернатором і єдиним генерал-резидентом[en] Руанда-Урунді. Його термін збігся з революцією в Руанді[en] та вбивством популярного бурундійського[en] політичного лідера принця Луї Руагасоре[en]. Стверджувалося, що Арруа міг бути причетний до вбивства.
Освіта та кар'єра[ред. | ред. код]
Жан-Поль Арруа навчався у бізнес-школі Сольвей[en], яку він закінчив як бізнес-інженер у 1931 році. У 1936 р. він отримав академічну ступінь з колоніальних наук у Вільному університеті Брюсселя, а в 1946 р. він отримав звання доктора колоніальних наук. Його дисертація присвячена була ерозії ґрунтів у Центральній Африці і мала назву фр. Afrique, terre qui meurt, la dégradation des sols africains sous l'influence de la colonization («Африка, вмираюча земля: деградація африканських ґрунтів під впливом колонізації»). Ця теза мала певний міжнародний вплив, як у Сполучених Штатах, так і в Радянському Союзі, і Арруа вважався провідним експертом з прикладної екології в Африці[5].
З 1932 р. до 1935 р. Жан-Поль Арруа працював у сімейній компанії, перш ніж був призначений керувати Інститутом національних парків Бельгійського Конго, попередником Інституту Конголеза за збереження природи. З 1948 р. до 1955 р. Жан-Поль Арруа був першим генеральним секретарем Міжнародного союзу охорони природи (МСОП).
Вбивство принця Луї Рвагасоре[ред. | ред. код]
Арруа прибув до Руанди-Урунді в 1955 р. і був губернатором території, а також був віце-генерал-губернатором Бельгійського Конго. Після офіційних вимог Урунді щодо незалежності 20 січня 1959 р. перші демократичні вибори в Урунді відбулися 8 вересня 1961 року. На цих виборах перемогла англ. UPRONA, багатонаціональна партія єдності на чолі з принцем Луї Рвагасоре, яка набрала трохи більше 80 відсотків голосів електорату. Після виборів, 13 жовтня, Рвагасоре був убитий[6]. Вбивство спланували члени пробельгійської Християнсько-демократичної партії (англ. PDC)[7] Руагасор був помітним критиком адміністрації Арруа[8] Перед стратою вбивця Жан (Іоаніс) Кагеоргіс прямо звинуватив Арруа і Реньє у вбивстві[8].
Рене Лемаршан писав, що «Арруа бачить багато в Барунді як втілення диявола. Більш виважена оцінка свідчить про те, що він, ймовірно, увійде в історію як один із найбільш безвідповідальних і невмілих колоніальних державних службовців, які керували процесом ліквідації колоніального правління в Африці»[7].
Пізніше життя[ред. | ред. код]
Після свого правління як генерал-губернатора Руанда-Урунді, Арруа продовжив роботу професором у Вільному університеті Брюсселя. Він опублікував мемуари, які розповідають про колоніальну службу в 1987 році[9]. Він помер у 1995 р. в Ікселі, передмісті Брюсселя.
Праці[ред. | ред. код]
- (фр.) Burundi, 1955—1962: Souvenirs d'un combattant d'une guerre perdue (1987)
- (фр.) Rwanda, de la féodalité à la démocratie (1955—1962). Bruxelles, éditions Hayez, 1984. — 512 p.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Бельгійський біографічний словник / Académie royale des sciences, des lettres et des beaux-arts de Belgique — BXL.
- ↑ а б в Annuaire prosopographique : la France savante
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ (фр.) Jean-Paul Harroy est mort: la politique et l'écologie. Le Soir. 11 липня 1995. Архів оригіналу за 9 січня 2019. Процитовано 9 січня 2019.
- ↑ Background Note: Burundi [Архівовано 22 січня 2022 у Wayback Machine.]. United States Department of State. February 2008. Retrieved on 28 June 2008.
- ↑ а б Burundi: Ethnic Conflict and Genocide (Woodrow Wilson Center Press/Cambridge University Press, 1996), ISBN 9780521566230, pg. 55–56)
- ↑ а б afrika focus — Volume 28, Nr. 2, 2015 — pp. 156 -164, The murder of Burundi’s prime minister, Louis Rwagasore, Guy Poppe, http://www.afrikafocus.eu/file/96 [Архівовано 16 червня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ De Witte, Ludo (16 липня 2013). L'assassinat du Premier ministre burundais Louis Rwagasore. La Revue Toudi (French) . Center d'études wallonnes et de République. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Архів Жана-Поля Арруа [Архівовано 22 січня 2022 у Wayback Machine.], Королівський музей Центральної Африки
|
