Жержевський Сергій Олександрович

Сергій Олександрович Жержевський;
	Старший солдат
Загальна інформація
Народження	24 грудня 1987; с. Шишкань, Молдавська РСР, СРСР
Смерть	6 червня 2022 (34 роки); м. Сєвєродонецьк
Псевдо	Жорж
Військова служба
Роки служби	2014—2022
Приналежність	Україна
Рід військ	Національна гвардія
Формування	БОП «Донбас» (2014) Батальйон «Свобода» (2022)
Війни / битви	Війна на сході України; Російське вторгнення в Україну (2022)
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Жерже́вський Сергі́й Олекса́ндрович (нар. 24 грудня 1987, с. Шишкань, Молдавська РСР, СРСР — пом. 6 червня 2022, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, Україна) — старший солдат, командир роти батальйону «Свобода» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни. Герой України.

З життєпису[ред. | ред. код]

Проживав у Розкішненській сільській раді Кіровоградської області^[1].

Брав участь у визволенні Попасної, Лисичанська та Курахова влітку 2014 року.

В бою за Іловайськ із побратимами потрапив до полону терористів. 26 грудня 2014-го з іще 145 воїнами України звільнений з полону.

У лютому 2022 року Сергій приєднався до батальйону «Свобода». Брав активну участь у визволенні міста Ірпінь на Київщині, а також у обороні міст Рубіжного та Сєвєродонецька на Луганщині.

Загинув 6 червня 2022 року при обороні Сєвєродонецька, діставши смертельних поранень внаслідок ворожого арилерійського обстрілу. Похований на Лісовому кладовищі в Києві.

Нагороди[ред. | ред. код]

Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (16 вересня 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу^[2]
Орден «За мужність» III ст. (25 березня 2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України^[3]