Шмигаль Денис Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Денис Анатолійович Шмигаль
Денис Анатолійович Шмигаль
Cabinet of Ukraine.png 18-й Прем'єр-міністр України
Нині на посаді
На посаді з 4 березня 2020
Президент Володимир Зеленський
Попередник Олексій Гончарук
Cabinet of Ukraine.png Віцепрем'єр-міністр України — міністр розвитку громад і територій
4 лютого — 4 березня 2020
Прем'єр-міністр Олексій Гончарук
Попередник Альона Бабак
Наступник Олексій Чернишов
Coat of Arms of Ivano-Frankivsk Oblast.svg Голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації
1 серпня 2019 — 5 лютого 2020
Попередник Олег Гончарук
Марія Савка (т.в.о.)[1]
Наступник Віталій Федорів (т.в.о.)[2]
Народився 15 жовтня 1975(1975-10-15) (45 років)
Львів
Відомий як науковець, громадсько-політичний діяч
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Освіта Національний університет «Львівська політехніка»
Політична партія незалежний політик
У шлюбі з Катерина
Діти Анна (2000), Софія (2007)

Дени́с Анато́лійович Шмига́ль (нар. 15 жовтня 1975, Львів[3]) — український державний та політичний[4] діяч, інженер-економіст. Прем'єр-міністр України з 4 березня 2020 року. Кандидат економічних наук (2003)[5].

Голова Івано-Франківської ОДА (від 1 серпня 2019[6] до 5 лютого 2020[7]). Віцепрем'єр-міністр України — міністр розвитку громад і територій (від 4 лютого по 4 березня 2020 року).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 15 жовтня 1975 року у Львові.

Закінчив Львівську політехніку, інженер-економіст (1997). Навчався і стажувався за кордоном.

2003 року захистив кандидатську дисертацію на тему: «Розвиток виробничої інфраструктури регіону в умовах ринкової економіки» в Інституті регіональних досліджень[5].

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

У 2000-х роках займався бізнесом. Працював керівником департаменту економіки, інвестицій, промисловості та торгівлі Львівської облдержадміністрації (2009—2011), заступником обласного управління Фіскальної служби, віцепрезидентом компанії «Львівхолод» (від 2014).

З січня 2018 року був директором Бурштинської ТЕС, що належить українському олігарху Рінату Ахметову[8][9].

Першим місцем роботи Шмигаля було ТОВ «О'кей», де він у 1994—1995 працював менеджером.

З 1995 до 2003 працював на бухгалтерських посадах: 1995—1997 — у відділі неторгових операцій валютного управління АК «Електронбанк»; 1997—1998 — у ВАТ «Львівський автобусний завод»; 1998—1999 — у ЗАТ «З-Торговий дім», 1999—2003 — в ТОВ «ЛА ДІС».

У 2003—2005 — начальник фінансового відділу, начальник відділу управління фінансами та економічного аналізу, директор з економіко-стратегічного розвитку ЗАТ «Львівський автобусний завод».

У вересні 2005 повертається до ТОВ «ЛА ДІС», де працює по червень 2006 заступником генерального директора.

З червня 2006 по серпень 2008 працює директором з економіки ТОВ "Інвестиційна компанія «Комфорт-Інвест», з вересня 2008 по вересень 2009 — генеральний директор ТОВ «РОСАНІНВЕСТ».

У вересні-жовтні 2009 працював помічником голови Львівської обласної державної адміністрації і в.о. начальника головного управління економіки ОДА.

З жовтня 2009 до квітня 2011 керував головним управлінням економіки Львівської ОДА (2010 року головне управління економіки було перейменовано в головне управління економіки та інвестицій).

З серпня до грудня 2011 очолював правління громадської організації Інститут регіонального розвитку.

З січня до грудня 2012 працює в Львівській ОДА начальником головного управління економіки та промислової політики, з січня по грудень 2013 — директор департаменту економічного розвитку, інвестицій, торгівлі та промисловості Львівської ОДА.

З 2014 до квітень 2014 — помічник-консультант народного депутата України Романа Чернеги (7 скликання, Партія «УДАР» Віталія Кличка).

З травня до грудня 2014 працював заступником начальника головного управління Міндоходів Львівської області.

З січня 2015 до січня 2017 працював у ТОВ ТПК «Львівхолод» радником президента, віцепрезидентом, генеральним директором, членом Наглядової ради.

З січня 2017 до січня 2018 працював у ПАТ «ДТЕК Західенерго» заступником генерального директора з соціальних питань.

З січня 2018 до липня 2019 працював директором ДТЕК Бурштинська ТЕС, в.о. заступника генерального директора з соціальних питань ПАТ «ДТЕК Західенерго».

Політична діяльність[ред. | ред. код]

2014 — на виборах до Верховної Ради — кандидат у народні депутати від виборчого округу № 121 (Львівська область). Самовисуванець. На час виборів — заступник начальника Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Львівській області, безпартійний[10]

2015 року балотувався до Львівської облради від партії «Народний контроль»[11].

Був одним з кандидатів на посаду голови Львівської ОДА[12][13].

1 серпня 2019 Президент України Володимир Зеленський призначив Шмигаля головою Івано-Франківської ОДА[14], де він працював по 5 лютого 2020.

З 4 лютого до 4 березня 2020 — Віцепрем'єр-міністр України, Міністр розвитку громад і територій, замінив на посаді міністра Альону Бабак[15].

З 4 березня 2020 року — Прем'єр-міністр України, у день призначення представив новий уряд, залишивши посади чотирьох міністрів вакантними[16].

Член Національної інвестиційної ради (з 12 березня 2020)[17]. Член РНБО з 13 березня 2020 року[18].

Заяви[ред. | ред. код]

« Питання подавання води в окупований Крим — це не питання торгівлі з окупантом, це не питання якогось бізнесу, це питання гуманітарної відповідальності перед людьми, які живуть в Криму. Неподача туди води призведе до гуманітарної катастрофи... Там живуть українці, ми не перекриємо воду для українців[19]. «

Пізніше Прем'єр-міністр Денис Шмигаль пояснив свою заяву про подачу води в Крим: «Позиція залишається незмінною: ми хотіли би подавати воду нашим громадянам, але не можемо і не маємо технічної змоги робити цього до деокупації півострова та повернення його до складу України»[20].

« Крим — це Україна, а окупант не може нести відповідальність за українців, які там живуть...[19][21][22]. «

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Денис Шмигаль та Шарль Мішель на перемовинах в Брюсселі в лютому 2021.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 11 червня 2019 року № 381/2019 «Про тимчасове виконання обов’язків голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації»
  2. Указ Президента України від 10 лютого 2020 року № 44/2020 «Про тимчасове виконання обов’язків голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації»
  3. Голова обласної державної адміністрації if.gov.ua
  4. [1]
  5. а б Науковці України irbis-nbuv.gov.ua
  6. Указ Президента України від 1 серпня 2019 року № 574/2019 «Про призначення Д.Шмигаля головою Івано-Франківської обласної державної адміністрації»
  7. Указ Президента України від 5 лютого 2020 року № 38/2020 «Про звільнення Д.Шмигаля з посади голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації»
  8. Івано-Франковську ОДА очолив колишній менеджер Ахметова. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-08-02. 
  9. Zelensky decided on the heads of Lviv and Ivano-Frankivsk Regional State Administration. opinionua.com. July 6, 2019. Процитовано January 17, 2020. 
  10. Відомості про кандидата в народні депутати України cvk.gov.ua
  11. У списках до Львівської обласної ради — волонтери, юристи, громадські активісти Твоє Місто (28 вересня 2015)
  12. Зеленський у Facebook радиться, кого призначити головою Львівської ОДА Укрінформ (14.06.2019)
  13. Івано-Франківську ОДА очолить львів'янин Денис Шмигаль Zaxid.net (6 липня 2019)
  14. Кабмін погодив призначення директора Бурштинської ТЕС Шмигаля на голову Івано-Франківської обладміністрації Інтерфакс-Україна (24.07.2019)
  15. Парламент призначив нового віце-прем'єра. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-02-04. 
  16. Шмигаль представив склад свого Кабміну. РБК-Україна. Процитовано 2020-03-04. 
  17. Указ Президента України від 12 березня 2020 року № 79/2020 «Питання Національної інвестиційної ради»
  18. Указ Президента України від 13 березня 2020 року № 80/2020 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  19. а б Шмигаль про воду в Крим: треба подавати, бо там живуть українці. Українська правда. Процитовано 2020-03-06. 
  20. [2]
  21. Женевська конвенція: Стаття 55. «Держава-окупант зобов'язана за допомогою всіх наявних коштів забезпечити постачання цивільного населення продовольством і санітарними матеріалами. Вона повинна, зокрема, ввозити необхідні харчі, санітарні матеріали та інші предмети в тих випадках, коли ресурси окупованих території будуть недостатні....»
  22. Женевська конвенція від 12 серпня 1949 року про захист цивільного населення під час війни
  23. Шмигаль у Брюсселі зустрів "брата-близнюка": соцмережі вибухнули жартами - 24 канал

Посилання[ред. | ред. код]