Жовтець Ріона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жовтець Ріона

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Жовтецевоцвіті (Ranunculales)
Родина: Жовтецеві (Ranunculaceae)
Підродина: Ranunculoideae
Триба: Ranunculeae
Рід: Жовтець (Ranunculus)
Вид: Жовтець Ріона
Ranunculus pedatus
Lagger, 1848
Синоніми
Batrachium rionii (Lagger) Nyman
Посилання
Вікісховище: Ranunculus rionii
Віківиди: Ranunculus pedatus
IPNI: 713700-1
МСОП: 164269
NCBI: 568570

Жовтець Ріона[1], водяний жовтець Ріона як Batrachium rionii[2] (Ranunculus pedatus) — вид рослин з родини жовтецевих (Ranunculaceae), поширений у ПАР, Алжирі, Європі, Азії. Формація водяного жовтецю Ріона занесена до Зеленої книги України[3].

Опис[ред. | ред. код]

Однорічна наземна або підводна рослина. Стебло ≈ 20 см, гіллясте, гладке. Черешок 5–18 мм. Всі листки поділені круглої пластиною і напівжорсткими капілярними сегментами, які розходяться. Квітка ≈ 0.8 см в діаметрі. Чашолистків 5, еліптичні, ≈ 2.5 мм, голі. Пелюстків 5, білі з жовтою основою, зворотнояйцюваті, ≈ 4 × 2 мм, верхівка округла. Тичинок приблизно 15; пиляки довгасті, ≈ 0.5 мм. Сукупний плід майже сферичний, ≈ 4.5 мм у діаметрі[4][5].

Період цвітіння: червень — серпень[2].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у ПАР, Алжирі, Європі, Азії[6][7].

В Україні вид зростає у стоячих, переважно солонцюватих водоймах — у лівобережному Лісостепу, Степу та Криму, спорадично[2].

Природоохоронний статус[ред. | ред. код]

Формація водяного жовтецю Ріона занесена до Зеленої книги України Категорія охорони: 3 (угруповання із звичайним типом асоційованості домінуючого виду, в яких останній має ботаніко-географічну значущість (домінуючий вид в межах ареалу; домінант підлеглих ярусів на межі ареалу), що стали раритетними внаслідок впливу антропогенних факторів і мають тенденції до зменшення площ місцезростань). Статус угруповання: типові угруповання (зональні угруповання, вразливі до дії зовнішніх факторів, внаслідок чого підлягають охороні)[3].

Угруповання поширені в пониззях Дніпра, Південного Бугу, Дністра, Дунаю, середній і нижні течії річок Сіверський Донець, Інгул, Інгулець, Молочна; у заплавних і надзаплавних водоймах, мілководдях водосховищ, плавневих озерах. Зростають в евтрофних прісноводних або слабосолонуватоводних, переважно непроточних водоймах, з мулисто-піщаними і мулистими донними відкладами, помірним поверхневим коливанням рівня води з товщею води 30—50 (150) см, у зоні занурених водних рослин[3].

Угруповання охороняються в Дунайському біосферному заповіднику, Приазовському національному природному парку (Запорізька область), а також у ландшафтному заказнику «Лунг» (Одеська область), ботанічному заказнику «Інгулецький лиман» (Херсонська область), гідрологічних заказниках «Щербанівське водосховище» і «Катеринівське водосховище» (Миколаївська область)[3][8].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Ranunculus pedatus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 50.
  3. а б в г Зелена книга України / Під заг. ред. Я. П. Дідуха. — К.: Альтерпрес, 2009. — 448 с. (с. 303—304).  — ISBN 978-966-542-2
  4. Flora of China. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 24.01.2020.  (англ.)
  5. Flora of Pakistan. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24.01.2020.  (англ.)
  6. Euro+Med Plantbase. Процитовано 24.01.2020.  (англ.)
  7. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 24 січня 2020. Процитовано 24.01.2020.  (англ.)
  8. Рідкісні рослини, тварини, гриби і лишайники Запорізької області : навч. посібник / В. І. Петроченко, В. І. Шелегеда, О. В. Жаков [та ін.]; за ред. В. І. Петроченка. — Запоріжжя : Поліграф, 2005. — 224 с. (с. 211) — ISBN 966-375-018-9