Жуберт Араужо Мартінс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Бето
Особові дані
Повне ім'я Жуберт Араужо Мартінс
Народження 7 січня 1975(1975-01-07) (43 роки)
  Куяба, Бразилія
Зріст 173 см
Вага 75 кг
Громадянство Flag of Brazil.svg Бразилія
Позиція атакувальний півзахисник
Юнацькі клуби
1986-1993
1993-1994
Бразилія «Дом Боско»
Бразилія «Ботафогу»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1994–1996 Бразилія «Ботафогу» 45 (0)
1996–1997 Італія «Наполі» 22 (4)
1998 Бразилія «Греміо» 14 (3)
1999 Бразилія «Фламенго» 19 (6)
2000 Бразилія «Сан-Паулу» 16 (2)
2001 Бразилія «Фламенго» 20 (2)
2002 Бразилія «Флуміненсе» 17 (3)
2003 Японія «Консадолє Саппоро» 7 (1)
2003–2004 Бразилія «Васко да Гама» 33 (3)
2004–2006 Японія «Санфречче Хіросіма» 55 (3)
2007 Бразилія «Ітумбіара» 0 (0)
2007 Бразилія «Бразильєнсе» 7 (0)
2008 Бразилія «Васко да Гама» 11 (1)
2008 Бразилія «Міксто»  ? (?)
2009 Бразилія «Конф'янса»  ? (?)
2009 Бразилія «Імбітуба»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1995–1999 Бразилія Бразилія 13 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Жуберт Араужо Мартінс (порт. Joubert Araújo Martins, нар. 7 січня 1975, Куяба), більш відомий як Бето (порт. Beto) — колишній бразильський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Виступав за всі чотири провідних клубу штату Ріо-де-Жанейро та низку інших бразильських команд, а також італійське «Наполі» та японські «Консадолє Саппоро» і «Санфречче Хіросіма». У складі національної збірної Бразилії — володар Кубка Америки.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 7 січня 1975 року в місті Куяба в сім'ї Жозе Карлоса Мартіна і Себастьяни Елоїзи[1]. Вихованець клубу «Дом Боско» з рідного міста Куяба, куди він прийшов у 1986 році[2]. У 1993 році Бето перейшов в «Ботафогу»[3], представники якого помітили футболіста під час матчу юнацьких складів цих клубів. Причому за трансфер гравця «Ботафогу» заплатив «Дому Боско», передавши йому 50 пар бутс[4]. У 1995 році Бето він допоміг своєму клубу виграти чемпіонат Бразилії[5]. Всього за три сезони взяв участь у 45 матчах Серії А.

Влітку 1996 року Бето перейшов у італійський «Наполі»[6], який заплатив за трансфер бразильця 3,5 млн євро[7], або 5,5 млрд лір[8]. У неаполітанській команді футболіст був змушений змінити позицію на полі і став грати відтягнутого півзахисника"[9]. 29 вересня Бето забив перший м'яч за клуб, вразивши ворота «Сампдорії»; цей м'яч приніс його клубу перемогу 1:0[10]. 18 листопада він забив свій другий гол в Італії, вразивши ворота «Перуджі»[11]. 12 січня у матчі з «Інтернаціонале» Бето був вилучений з поля[12]. Але рівно через місяць, в матчі з тим же клубом в Кубку Італії Бето забив гол, який зрівняв рахунок у матчі; у результаті зустріч завершилася внічию, а в серії післяматчевих пенальті перемогу відсвяткували неаполітанці[10]. Всього за клуб у сезоні 1996/97 футболіст провів 22 матчі в серії А і забив 4 голи.

Провівши сезон в Італії, Бето повернувся на батьківщину, підписавши контракт з «Греміо»[13]. Таким чином футболіст хотів потрапити до складу збірної країни, яка готувалася до чемпіонату світу у Франції[10]. Провівши там менше року, він перейшов в «Фламенго». 31 травня 1998 року Бето дебютував у складі клубу в матчі з «Баїєю», в якому його команда перемогла 2:0. 1 серпня він забив перший м'яч за «менго», вразивши ворота «Корітіби»[14]. У 1999 році Бето допоміг клубу виграти Кубок Гуанабара, Кубок Меркосур і чемпіонат штату Ріо-де-Жанейро, а на наступний рік завоювати Трофей Ріо.

У 2000 році Бето на правах оренди перейшов в «Сан-Паулу»[13]. Там він провів лише 6 місяців, але допоміг команді перемогти в чемпіонаті Сан-Паулу. Після цього півзахисник повернувся у «Фламенго» і виграв з клубом ще два чемпіонати Ріо, а також переміг у Кубку чемпіонів Бразилії. Всього за клуб футболіст провів 177 матчів і забив 32 м'ячі[14].

Влітку 2002 року Бето перейшов в «Флуміненсе», але там провів менше півроку і взимку перейшов в клуб другого японського дивізіону «Консадолє Саппоро»[15], де провів також півроку, після чого знову поїхав на батьківщину, уклавши договір з клубом «Васко да Гама»[13], за який вболівав з дитинства[4]. Таким чином він став одним з небагатьох футболістів, які виступали за всі чотири провідних клубу штату Ріо-де-Жанейро. 16 липня 2003 року він дебютував у складі клубу в матчі з «Крузейро», в якому його команда була розгромлена з рахунком 1:4. 24 серпня того ж року він забив перший м'яч за клуб, вразивши ворота своєї колишньої команди, «Сан-Паулу»; зустріч завершилася перемогою «Васко» 3:2[2]. Бето допоміг своєму клубу виграти два трофея Ріо, Кубок Гуанабара і чемпіонат Ріо.

Після «Васко», Бето знову поїхав в Японію, ставши гравцем клубу «Санфречче Хіросіма», де провів два сезони, зігравши в 55 матчах і забивши 3 голи. Залишити клуб його змусив інцидент з бійкою в ресторані, через який постраждалий від рук футболіста був госпіталізований на 5 днів[15], а сам Бето був заарештований[16], а «Санфречче» в односторонньому порядку розірвав з ним контракт[8].

У 2007 році Бето повернувся до Бразилії, де став гравцем «Ітумбіари»[13], де провів півроку, після чого у серпні перейшов в «Бразильєнсе», за яке відіграв лише 7 зустрічей.

У 2008 році Бето перейшов удруге перейшов в «Васко да Гаму»[17]. Спочатку він використовувався як заміна Ромаріо, але після приходу на пост головного тренера Антоніо Лопеса зовсім перестав виходити на поле[4]. Лише коли Лопеса змінив Тіта, Бето іноді став з'являтися на полі. У серпні Бето, без пояснення причин, пропустив тиждень тренувань. Після розмови з футболістом, рада директорів «Васко» прийняла рішення розірвати контракт з півзахисником[18]. Всього за роки в «Васко» Бето провів 30 матчів і забив 3 голи. Цікаво, що в матчах, в яких він брав участь, «Васко» найчастіше програвав — 12 разів, при 10 перемог і 8 нічиїх[2].

Після цього Бето недовго пограв у клубі «Міксто», а потім в «Конф'янсі», у складі якої футболіст виграв чемпіонат штату Сержипі.

В липні 2009 року Бето перейшов в клуб «Імбітуба»[19]. Він дебютував у команді в матчі із «Жоакабою», що завершився перемогою його команди 2:0[20]. 30 липня Бето, за згодою з клубом, прийняв рішення покинути «Імбітубу»[21]. Головний тренер команди, Жосели дос Сантос, сказав, що Бето покинув клуб через проблеми з дисципліною[22].

Після завершення кар'єри гравця, Бето став футбольним агентом[4].

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1995 року у складі молодіжної збірної став переможцем чемпіонату Південної Америки серед молодіжних команд.

Того ж року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії, взявши того року участь у розіграші Кубка Америки 1995 року в Уругваї, де разом з командою здобув «срібло». Наступного року був учасником Золотого кубка КОНКАКАФ 1996 року у США, де знову виграв «срібло».

Після невеликої перерви повернувся до збірної 1999 року, взявши влітку участь спочатку у Кубку Америки у Парагваї, здобувши того року титул континентального чемпіона, а наступного місяця зіграв і на Кубку конфедерацій у Мексиці, де разом з командою здобув «срібло», програвши у фіналі господарям турніру.

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у формі головної команди країни 13 матчів, забивши 2 голи.

Статистика[ред. | ред. код]

Чемпіонат Ліга КубокКубок лігиВсього
СезонКлубЛіга ІгриГоли ІгриГолиІгриГолиІгриГоли
БразиліяЛіга Кубок Бразилії Кубок ЛігиВсього
1994 Бразилія «Ботафогу» Серія А 22 0 22 0
1995 23 0 23 0
1996 0 0 0 0
ІталіяЛіга Кубок Італії Кубок ЛігиВсього
1996/97 Італія «Наполі» Серія А 22 4 22 4
БразиліяЛіга Кубок Бразилії Кубок ЛігиВсього
1997 Бразилія «Греміо» Серія А 14 3 14 3
1998 Бразилія «Фламенго» 19 6 19 6
1999 16 1 16 1
2000 Бразилія «Сан-Паулу» 18 3 18 3
2001 Бразилія «Фламенго» 20 2 20 2
2002 Бразилія «Флуміненсе» 15 3 15 3
ЯпоніяЛіга Кубок Імператора Кубок Джей-лігиВсього
2003 Японія «Консадолє Саппоро» Джей-ліга 2 7 1 0 0 - 7 1
БразиліяЛіга Кубок Бразилії Кубок ЛігиВсього
2003 Бразилія «Васко да Гама» Серія А 17 2 17 2
2004 3 0 3 0
ЯпоніяЛіга Кубок Імператора Кубок Джей-лігиВсього
2004 Японія «Санфречче Хіросіма» Джей-ліга 14 2 1 0 1 0 16 2
2005 28 1 2 0 5 0 35 1
2006 13 0 0 0 6 0 19 0
БразиліяЛіга Кубок Бразилії Кубок ЛігиВсього
2007 Бразилія «Ітумбіара» Серія C 0 0 0 0
2007 Бразилія «Бразильєнсе» Серія B 7 0 7 0
2008 Бразилія «Васко да Гама» Серія А 4 0 4 0
Країна Бразилія 178 20 178 20
Італія 22 4 22 4
Японія 62 4 3 0 12 0 77 4
Всього 262 28 3 0 12 0 277 28

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Ботафогу»: 1995
«Фламенго»: 1999, 2001
«Флуміненсе»: 2002
«Васко да Гама»: 2003
«Сан-Паулу»: 2000
«Фламенго»: 1999, 2001
«Васко да Гама»: 2003
«Фламенго»: 1999
«Фламенго»: 2000
«Васко да Гама»: 2003, 2004
«Фламенго»: 2001
«Конф'янса»: 2009
Бразилія: 1999

Особисте життя[ред. | ред. код]

Бето одружений. Дружина — Марсела да Гама Фонсека. У пари троє дітей[1].

У січні 2003 року Лаудіер Монтейро де Франса звинуватив Бето, що той побив його[23][24].

Іменем Бето названо стадіон у його рідному місті Куяба[25].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]