Зайцівка (Кантемирівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Зайцівка
рос. Зайцевка
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Воронезька область
Муніципальний район Кантемирівський
Поселення Зайцівське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 20219816001
Код ЗКТМО: 20619416101
Основні дані
Населення 308
Поштові індекси 396748
Телефонний код +7 47367
Географічні координати: 49°41′09″ пн. ш. 40°00′35″ сх. д. / 49.685833333360776010° пн. ш. 40.00972222224977770° сх. д. / 49.685833333360776010; 40.00972222224977770Координати: 49°41′09″ пн. ш. 40°00′35″ сх. д. / 49.685833333360776010° пн. ш. 40.00972222224977770° сх. д. / 49.685833333360776010; 40.00972222224977770
Часовий пояс UTC+4
Мапа
Зайцівка (Росія)
Зайцівка
Зайцівка

Мапа

Зайцівка (рос. Зайцовка) — село Кантемирівського району Воронізької області. Адміністративний центр Зайцівського сільського поселення.

Населення становить 545 осіб за переписом 2010 року (248 чоловічої статі та 297 — жіночої), 624 особи на 01.01.2005.

Історія[ред. | ред. код]

За даними 1859 року на казенному хуторі Богучарського повіту Воронізької губернії мешкало 1132 особи (706 чоловічої статі та 674 — жіночої), налічувалось 182 дворових господарства, існували православна церква, відбувалось 2 ярмарки на рік[1].

Станом на 1886 рік у колишній державній слободі Константиновської волості мешкало 1840 осіб, налічувалось 255 дворових господарств, існувала православна церква, 25 вітряних млинів, лавка й торжок[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1829 осіб (892 чоловічої статі та 937 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].

За даними 1900 року на хуторі мешкало 1871 особа (935 чоловічої статі та 936 — жіночої) переважно українського населення, налічувалось 268 дворових господарств, існували православна церква, земська школа, маслобійний завод, мануфактурна, 2 дріб'язкових і винна лавки, відбувалось 2 ярмарки на рік[4].

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. рос. дореф. Воронежская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ IX. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1865 — IV + 157 с., (код 820)
  2. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 199.
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-32. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5126)