Заклинський Богдан Романович
| Заклинський Богдан Романович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
9 серпня 1886 Станиславів (тепер м.Івано-Франківськ) |
| Помер |
12 квітня 1946 (59 років) Львів |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Країна |
 Австро-Угорщина ЗУНР УНР |
| Національність | українець |
| Діяльність | публіцист, фольклорист, літературознавець, педагог, письменник |
| Галузь | педагогіка[1][1], фольклористика[1][1] і публіцистика[1][1] |
| Знання мов | українська[1][1] і польська |
| Членство | Наукове товариство імені Шевченка |
| Військове звання |
 Підхорунжий (фельдфебель) |
| Конфесія | УГКЦ |
| Батько | Заклинський Роман Гнатович |
| Брати, сестри | Заклинський Ростислав Романович і Заклинський Корнило Романович |
| У шлюбі з | Заклинська Осипа |
| Діти |
Гердан (Заклинська) Олена Заклинський Святослав Заклинська Орися |
Заклинський Богдан Романович (псевдоніми: Богдан З-ий, Б. З., С.Правдолюб, Богданко, Богдан З-ський, Б.; 9 серпня 1886, Станиславів (нині Івано-Франківськ) — 12 квітня 1946, Львів) — український публіцист, фольклорист, літературознавець, педагог, письменник.
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив Станиславівську учительську семінарію в 1910 році. Учитель народних шкіл в Галичині (зокрема, у селі Медведівці[2]), Волині й Закарпатті, підхорунжий УСС. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1913).
Старший син Романа Заклинського. Брат Ростислава та Корнила Заклинських.
Дружина Осипа — вчителька та дитяча письменниця.
Помер у Львові, похований на полі 43 Личаківського цвинтаря. Високий дерев'яний хрест, який був встановлений на його могилі у 40-х роках, поступово зруйнувався. 2023 року музей «Личаківський цвинтар» встановив пам'ятний знак на місці поховання Заклинського.
Твори[ред. | ред. код]
- Опис рідного краю. Львів, 1913.
- Маленька географія України. Відень, 1915.
- Що треба знати кожному Українцеві. Відень: накладом Союзу Визволення України, 1915.
- Житє українського народа. Відень, 1917.
- Марійка Підгірянка. В кн.: Підгірянка М. В чужім пір'ю. Ужгород, 1922.
- Методика усного і письменного стилю для всіх шкіл. Львів, 1929.
- Народні співанки коломийки. Львів, 1929.
- Творчість Юрія Шкрібляка. Львів, 1945.
- Мої спомини про Івана Франка. В кн.: Іван Франко у спогадах сучасників, кн. 2. Львів, 1972.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Герасимова Г. П. Заклинський Богдан Романович [Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. — С. 206
- П. І. Арсенич. Заклинський Богдан Романович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- Гуцал П. Заклинський Богдан Романович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 601. — ISBN 966-528-197-6.
- Лазарович Микола. Легіон Українських січових стрільців: формування, ідея, боротьба. — Тернопіль : Джура, 2005. — 592 с. — С. 427.
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
|
