Замок Манесс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Замок Манесс
англ. Muness Castle
Замок Манесс. Карта розташування: Шетландські острови
Замок Манесс
Замок Манесс
Замок Манесс (Шетландські острови)
Країна Шотландія Шотландія
Територіальна одиниця Шетландські острови
60°41′22″ пн. ш. 0°50′57″ зх. д. / 60.68949722224977705° пн. ш. 0.84917777780555781° зх. д. / 60.68949722224977705; -0.84917777780555781Координати: 60°41′22″ пн. ш. 0°50′57″ зх. д. / 60.68949722224977705° пн. ш. 0.84917777780555781° зх. д. / 60.68949722224977705; -0.84917777780555781
Засновник Лоуренс Брюс
Час заснування 1598
Сучасний стан руїни
Власник «Historic Environment Scotland»
Мапа
CMNS: Замок Манесс у Вікісховищі

Замок Манесс (англ. Muness Castle) — руїни шотландського замку на Шетландських островах. Пам'ятка оборонної архітектури кінця XVI — початку XVII ст. та найпівнічніша фортеця Шотландії[1][2].

Розташування[ред. | ред. код]

Замок Манессе розташований за 3 км на схід від села Юісаунд[en], на південно-східному узбережжі острова Анст, Шетландських островів, Шотландії.

Архітектура[ред. | ред. код]

Замок має прямокутну форму, 22 на 8 метрів. Складається з двох поверхів, спочатку було три, та двох круглих веж на діагонально протилежних кутах. Вхід у замок розташований з південно-західного боку. На першому поверсі розміщувалася головний зал, велика кухня та інші господарські приміщення. На другому поверсі знаходились житлові кімнати. У замку знайдено сліди гвинтових сходів, що ведуть на нині не існуючий третій поверх, зруйнований у 1750 році.

На північний захід від замку розташовувався внутрішній дворик, де розміщувалися різні господарські приміщення, такі як пекарня, пивоварня, стайні та каплиця, від них збереглася тільки кам'яна кладка. З південного боку замку був сад[3].

Історія замку[ред. | ред. код]

Замок був побудований у 1598 році Лоуренсом Брюсом[en], лердом з Пертширу, нащадком шотландського короля Роберта Брюса, зведеним братом Роберта Стюарта[en] графа Оркні, позашлюбного сина короля Шотландії Якова V[4]. Лоуренс був призначений шерифом Шетландських островів, але прославився хабарництвом та жорстокістю. Коли після смерті Роберта графом Оркні став його син Патрік Стюарт[en], Лоуренс почав побоюватися, що його знімуть з посади, і почав будівництво замку Манессе, щоб захистити свою сім'ю. Роботами зайнявся архітектор Ендрю Кроуфорд, який також побудував замок Скалловей[en] та палац Ерла у Керкволлі. У 1608 році Патрік Стюарт обложив Манесс, але незабаром облога була знята, і замок залишився неушкоджений.

1627 року нідерландські корсари з Дюнкерка захопили та спалили замок[3]. Ймовірно замок був відреставрований, але до кінця XVII століття в ньому ніхто не мешкав.

У 1713 році замок Манесс був відданий в оренду Голландській Ост-Індській компанії для розміщення вантажу, який був врятований з корабля «Руненбург»[5]. Через п'ять років, у 1718 році, клан Брюс продав замок, але нові власники залишили його вже в 1750 році[6]. У 1774 році замок залишився без даху.

У XX столітті руїни замку були передані державі. 13 серпня 1971 року замок був включений у список архітектурних пам'яток категорії «A». Нині замок перебуває у віданні «Historic Environment Scotland»[7].

Світлини[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Muness Castle (англ.). Undiscovered Scotland. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 4.06.2019.
  2. Tranter, 1970, с. 167.
  3. а б Muness Castle. Canmore (англ.). Royal Commission on the Ancient and Historical Monuments of Scotland. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 4.06.2019.
  4. Laurence Bruce (англ.). Undiscovered Scotland. Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 4.06.2019.
  5. John G. F. Moodie Heddle, T. Mainland: Orkney and Shetland (Cambridge County Geographies. Scotland.). Cambridge University Press, Cambridge 1920, S. 154.(англ.)
  6. Muness Castle (англ.). Gazetteer for Scotland. Процитовано 4.06.2019.
  7. Muness Castle (англ.). Historic Environment Scotland. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 4.06.2019.

Посилання[ред. | ред. код]