Фер-Айл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фер-Айл
Fairislesunset.jpg
Захід сонця над південним маяком

Карта
Shetland Fair Isle locator.svg
Географія
59°32′30″ пн. ш. 1°37′21″ зх. д. / 59.54166666669477337° пн. ш. 1.622500000028° зх. д. / 59.54166666669477337; -1.622500000028Координати: 59°32′30″ пн. ш. 1°37′21″ зх. д. / 59.54166666669477337° пн. ш. 1.622500000028° зх. д. / 59.54166666669477337; -1.622500000028
Акваторія Атлантичний океан
Група островів Шетландські острови
Площа 7,68  км² 
Довжина 4,8 км
Ширина 2,4 км
Найвища точка 271 м
Країна
ШотландіяШотландія
Адм. одиниця Шетландські острови
Dunrossnessd
Населення 68 (2013р)
Фер-Айл. Карта розташування: Сполучене Королівство
Фер-Айл
Фер-Айл
Фер-Айл (Сполучене Королівство)

CMNS: Фер-Айл у Вікісховищі

Фер-Айл (англ. Fair Isle, давньосканд. Friðarey, шотл. гельська Fara) - острів в північній Шотландії, що розташований приблизно на однаковій відстані між Шетландськими та Оркнейськими островами. Він славиться своєю пташиною обсерваторією і в'язанням в традиційному стилі.

Історія[ред. | ред. код]

Острів Фер-Айл, завдяки багатству риб в навколишніх водах і незважаючи на брак будівельних матеріалів, заселений з бронзової доби.

20 серпня 1588 флагман Непереможної армади El Gran Grifón зазнав аварії, врятувалися 300 моряків і 6 тижнів жили з острів'янами. Залишки корабля знайдені в 1970 році.

19 вересня 1877 біля берегів острова зазнало аварії судно Black Watch[1].

На горі Ворд-Гілл збереглися залишки радарного поста ВПС Британії часів Другої світової війни, там же знаходяться і уламки розбитого німецького бомбардувальника «Хейнкель-111».

У 1954 році Фер-Айл був придбаний Шотландським фондом Національного спадщини у Джорджа Ватерсона, засновника орнітологічного центру [2].

Географія[ред. | ред. код]

Західні скелі, дивлячись на південний захід на Голову Малькольма.

Острів адміністративно є частиною Шетландських островів, віддалений на 38 км на південь від узбережжя Шотландії, а також 43 км на північний схід від Оркнеїв (Норт-Роналдсей). Має довжину 4,8 км, ширину 2,4 км і площа 7,68 квадратних кілометра. Найвища точка - гора Ворд-Гілл, 217 метрів над рівнем моря.

Північна частина являє собою кам'янисті пустища, порослі вересом. Західний берег складається зі скель висотою до 200 м.

Омивається Північним морем [3].

Клімат[ред. | ред. код]

У вересні 1978 на острові спостерігався вітер швидкістю 167 кілометрів на годину [4].

Населення[ред. | ред. код]

Більшість з 68 мешканців живе в хуторах в південній частині острова. У 1900 році населення досягало чотирьох сотень, і з тих пір постійно зменшується.

Релігія[ред. | ред. код]

Лише християнство є формально організованою релігією на Фер-Айл. Є дві церкви, одна методистська, і одна Церква Шотландії (пресвітеріанська). Методистська церква була побудована в 1886 році, а Церква Шотландії - в 1892.

Економіка[ред. | ред. код]

Хутори Фер-Айла

Традиційний промисел[ред. | ред. код]

Фер-Айл знаменитий своїми в'язаними джемперами, складовим джерелом доходу для жінок острова. Чоловіки зайняті в сільському господарстві.

Енергетика[ред. | ред. код]

З 1982 року дві третини енергоспоживання забезпечується вітрогенераторами, а частина, що залишилася - дизель-генератором. Фер-Айл має дві електромережі - загального призначення і обігріву, зі своїми кабельними мережами.

Комунікації[ред. | ред. код]

Острів покривається двома базовими станціями GSM-стандарту (900 МГц) британських операторів стільникового зв'язку Vodafone і Telefónica O2.

Входить до поштового району, якому відповідає код «ZE2».

На ім'я острова названий морський район Метеослужби Великої Британії, що включає води навколо Шетландських і Оркнейських островів.

Транспорт[ред. | ред. код]

Аеропорт острова приймає рейси з Лервіка (Тінгволл) [5] та Самборо (травень-жовтень) [6].

Пором «Good Shepherd IV» ходить в село Грутнесс на мисі Самбір-Гед острова Мейнленд [7].

Дорожня мережа з'єднує населені райони острова по всій його довжині.

Освіта[ред. | ред. код]

Фер-Айл має початкову школу, з двома класами. Існує повний робочий день в старшого викладача, і частина часу в учителя-асистента. Число учнів змінюється з часом, але, як правило, між 5 і 10. Острів'яни середнього шкільного віку, як правило, навчаються за межами острова, на Шетландських островах, де вони поселяються в гуртожитку, а повертаються на острів під час канікул.

Орнітологія[ред. | ред. код]

Див. Також: Фауна Шотландії

З початку XX століття на острові проводилися спостереження за міграцією перелітних птахів. Орнітологічний центр був відкритий Джорджем Вотерстоном в 1948 році.

Ендемічним для острова є підвид волового очка Troglodytes troglodytes fridariensis.

На острові організовано заказник «Фер-Айл» площею 5,61 квадратних кілометрів. Під охороною: Підвид волового очка Troglodytes troglodytes fridariensis - 37 особин, 100% популяції (1997 рік).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Звіт про катастрофу судна Black Watch
  2. Купівля острова
  3. Опис кордонів Північного моря. Архів оригіналу за 8 жовтень 2011. Процитовано 1 лютий 2015. 
  4. Погода у Великій Британії вересень. Архів оригіналу за 3 квітень 2008. Процитовано 1 лютий 2015. 
  5. Аеропорт Тінгволл
  6. Аеропорт Самборо. Архів оригіналу за 13 жовтень 2013. Процитовано 1 лютий 2015. 
  7. Пором

Посилання[ред. | ред. код]