Звіробій стрункий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Звіробій стрункий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Звіробійні (Hypericaceae)
Рід: Звіробій (Hypericum)
Вид: Звіробій стрункий
Hypericum elegans
Stephan ex Willd., 1803
Посилання
Вікісховище: Hypericum elegans
Віківиди: Hypericum elegans
EOL: 5707528
IPNI: 433393-1
NCBI: 1321328

Звіробій стрункий[1][2], крівця струнка[1] (Hypericum elegans) — вид рослин з родини звіробійні (Hypericaceae), поширений у середній, південно-східній і східній Європі та в Азії.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна рослина 20–80 см. Стеблові листки коротші, ніж відповідні міжвузля, на поверхні прозоро-точкові, на краю з чорними точковими залозками. Пелюстки яскраво-жовті, нерівнобокі, косо довгасто-яйцеподібні, 1–1.2 см завдовжки[2].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у середній, південно-східній і східній Європі, Туреччині, Грузії, Азербайджані, Сибіру[3][4][5][6].

В Україні вид зростає на степових схилах, кам'янистих відслоненнях — у Поліссі, рідко; в Лісостепу і Степу, спорадично; в Криму, рідко; на Керченському півострові й у передгір'ях[2].

Використання[ред. | ред. код]

Кормова, вітамінна, лікарська (народна) рослина[2].

Загрози[ред. | ред. код]

Проживання цього виду зазнало втрат та деградації. Здійснено перетворення луків на ріллі та евтрофікацію ґрунтів із застосуванням гною та добрив, а також міське посягання. Розвиток туристів також є загрозою для його піщаних прибережних місць існування, таких як на Кримському півострові. В Україні до 88% степу було перетворено у сільськогосподарське використання, що спричинило втрату степового середовища існування[6].

Охорона[ред. | ред. код]

Вид має статус EN у Німеччині й Польщі, CR — у Словаччині, NT — в Угорщині. Популяції в Польщі захищені законодавством. Вид зберігається у 18 ботанічних садах по всьому світу. Насіння зберігають у Королівському ботанічному саду, Кью, Лондон[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Hypericum elegans // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в г Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 102. (рос.)(укр.)
  3. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 20.12.2019. (англ.)
  4. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 20.12.2019. (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 20.12.2019. (англ.)
  6. а б в Chadburn, H. (2014). Hypericum elegans. The IUCN. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 20.12.2019. (англ.)