Звіробій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Звіробій
Hypericum perforatum Habitus DehesaBoyalPuertollano.jpg
Звіробій звичайний Hypericum perforatum — типовий вид
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Hypericaceae
Триба: Hypericeae
Рід: Звіробій (Hypericum)
L.
Commons-logo.svg Вікісховище: Hypericum

Звіробій (Hypericum L.) — рід багаторічних і однорічних трав'янистих рослин та напівкущів родини звіробійних. Рід має космополітичне поширення й містить понад 500 видів[1].

Звіробій в давнину вважали чудодійним через криваво-червоний сік, що виступає при надломі квітконіжки[2]. Звіробоєм рослина називається тому, що отруйна для тварин[2]. Латинська назва походить від слів «hypo» — «серед», «erici» — «верес»[2].

Морфологія[ред. | ред. код]

Кореневище тонке, розгалужене, від якого щорічно виростає кілька гладких круглих або з двома ребрами, прямостоячих голих, вгорі розгалужених, 30-60 см заввишки стебел. Листки супротивні, сидячі, з цілими краями, довгасто-овальні, тупі, з просвітчастими крапчастими залозками. Квітки жовті, правильні, двостатеві, п'ятипелюсткові, зібрані в щитоподібну волоть або нещільну китицю; пелюстки золотаво-жовті, довгасто-овальні, з чорними крапками. Плід — тригранна коробочка. Насіння поширюються птахами, вітром, дощем. Цвіте з червня по вересень.

Поширення та екологія[ред. | ред. код]

Відомо приблизно 450 видів[3], поширених у помірних та субтропічних зонах і гірських районах тропічних країн. В Україні — 12 видів, з них найважливіші:

Серед поширених видів в інших країнах:

Використання[ред. | ред. код]

Надземна частина 3віробою звичайного містить дубильні речовини, флавоноловий глікозид та гіперозид, ефірну олію, каротин, вітамін С та ін. Низка видів звіробою містить антраценпохідні сполуки - гіперицини та похідне флороглюцинолу - гіперфорин. Ці компоненти зумовлюють антидепресивну дію звіробою звичайного. На ринку України і світу є низка препаратів з такою дією, основою котрих є звіробій (Депривіт, Седатон та інші). У медицині Звіробій застосовують як в'яжучий антисептичний засіб при колітах, стоматитах та ін. Використовується також для фарбування тканин та в лікеро-горілчаному виробництві. Деякі види вирощують як декоративні.

Література[ред. | ред. код]

  • Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / Відп. ред. А. М. Гродзінський. — К.:Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп»,1992. — 544с: ISBN 5-88500-055-7
  • Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Paeoniaceae — Thymeliaceae. — Л., 1987;
  • Речовини фотодинамічної дії з рослин роду звіробій та їх антивірусна активність / О. Ю. Маковецька, І. І. Бойко, Е. І. Капінус та ін. // Фармац. журн. — 1997. — № 3-4;
  • Коновалова О. Ю., Лебеда А. П. Цілюще зілля (звіробій у терапії й профілактиці захворювань). — К.: Медкнига, 2008. — 288 с.: іл. ISBN 978-966-96995-3-4
  • Moraleda G., Wu T.-T., Gilbert A.R. et al. // Antiviral Research. — 1993. — № 20.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Hypericum Tourn. ex L.. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 04.09.2021. 
  2. а б в (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
  3. Mártonfi P. Hypericum dubium Leers—New Data on Taxonomy and Biology // Folia Geobotanica. — 2008. — Вип. 43. — № 1. — С. 69–82.

Джерела[ред. | ред. код]