Зеленопілля (Довжанський район)
| село Зеленопілля | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Луганська область |
| Район/міськрада | Довжанський |
| Рада/громада | Новоборовицька сільська рада |
| Код КОАТУУ | 4424286604 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1900 |
| Населення | 147 |
| Площа | 15,073 км² |
| Густота населення | 9,75 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 94870 |
| Телефонний код | +380 6434 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°55′19″ пн. ш. 39°28′51″ сх. д. / 47.92194° пн. ш. 39.48083° сх. д.Координати: 47°55′19″ пн. ш. 39°28′51″ сх. д. / 47.92194° пн. ш. 39.48083° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
217 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 94870,Луганська обл.,Свердловська міськрада, с. Новоборовиці, вул.Шевченка , тел. 21-3-95 |
| Карта | |
 Зеленопілля
|
|
Зеленопілля
|
|
Зеленопі́лля — село в Україні, у Довжанському районі Луганської області. Населення становить 147 осіб. Орган місцевого самоврядування — Новоборовицька сільська рада.
Зміст
Географія[ред. • ред. код]
Географічні координати: 47°55' пн. ш. 39°28' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 15 км².
Село розташоване у східній частині Донбасу за 65 км від Довжанська (колишній Свердловськ). Найближча залізнична станція — Довжанська, за 50 км.
Історія[ред. • ред. код]
До 1917 року — Область Війська Донського, Таганрозький округ, Дар'ївська волость; у радянський період — Ровеньківський район. Католицьке село, засноване в 1900 році за 20 км на південний схід від Ровеньків. Католицька парафія. Землі 1300 десятин а 16 дворів, станом 1915 рік. Сільрада заснована у 1931 році.
Атака біля Зеленопілля 2014[ред. • ред. код]
У ніч із 10 на 11 липня 2014 року в районі Зеленопілля в Луганській області російська реактивна артилерія зі своєї території завдала потужного удару по позиціях українських військ. Це було перше безпосереднє масоване застосування військ РФ проти Збройних сил України. Пізніше таких фактів було ще багато. Внаслідок обстрілу загинуло 6 прикордонників, серед них генерал-майор (посмертно) Ігор Момот, і 30 військовослужбовців ЗСУ[1].
В третій декаді листопада 2014 року біля Зеленопілля знайдено поховання українських військових, які загинули під час ракетного обстрілу у липні. Співробітниця організації «Офіцерський корпус» Алла Борисенко повідомила:
-
Місцеві ополченці знайшли і повідомили нам про поховання двох службовців 24-ї механізованої бригади, імовірно майора і сержанта». Тіла були вивезені[2].
Населення[ред. • ред. код]
Жителів 134 станом на 1915 рік. 241 — німці у 1926 році. В 1941 році 280.
За даними перепису 2001 року населення села становило 147 осіб, з них 89,8% зазначили рідною мову українську, а 10,2% — російську[3].
Соціальна сфера[ред. • ред. код]
На території села функціонують фельдшерсько-акушерський пункт і клуб.
Пам'ятки[ред. • ред. код]
На околицях села виявлено 5 курганних могильників з 22 курганами і 1 курганом, що знаходиться окремо.
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Зеленопілля. Спогад офіцера. Військові сторінки України. 18 липня 2016.
- ↑ У Зеленопіллі знайдено поховання українських військових
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua
Джерела[ред. • ред. код]
- Анатолій Климов, Тетяна Анпілогова. Становище німецької етнічної спільноти на Луганщині у 20–30-ті рр. ХХ ст. // Краєзнавство. — 2012. — № 3. — с. 132.
- Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9
- Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. 196 с.
Посилання[ред. • ред. код]
- Облікова картка на сайті ВРУ
- Погода в селі Зеленопілля
 |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
|||||||||||
