Зморович Валентин Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Валентин Анатолійович Зморович
Народився 6 вересня 1909(1909-09-06)
Київ, Російська імперія
Помер 16 лютого 1994(1994-02-16) (84 роки)
Київ, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність математик
Alma mater Київський інститут народної освіти (1932)
Галузь математика
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Кравчук Михайло Пилипович
Аспіранти, докторанти Тамразов Промарз Меліковичd
Митюк Ігор Петровичd[1]
Діти Зморович Юрій Валентинович
Нагороди
Орден «Знак Пошани»Орден «Знак Пошани»

Валенти́н Анато́лійович Зморо́вич (6 вересня 1909, Київ — 16 лютого 1994, Київ) — український науковець-математик[2], педагог. Доктор фізико-математичних наук (1950), професор (1951). Дослідник геометричної теорії аналітичних функцій, збіжності невласних інтегралів.

Протягом 55 років — педагог та науковий співробітник Київського політехнічного інституту (1932—1987), з яких 21 рік — завідувач кафедри вищої математики. Автор понад 150 наукових робіт[3].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 6 вересня 1909 року в Києві в родині викладача гімназії.

У 1932 році закінчив фізико-математичний факультет Київського інституту народної освіти. Учень професорів Дмитра Граве, Михайла Кравчука та Наума Ахієзера. Відтоді ж — педагог Київського політехнічного інституту (КПІ)[4].

У 1937 році захистив дисертацію та здобув науковий ступінь кандидата фізико-математичних наук. Під час німецько-радянської війни колектив КПІ був евакуйований до Ташкенту, де Валентин Зморович здійснював науково-технічні роботи для оборони СРСР. З 1947 по 1956 роки — завідувач кафедри вищої математики і теоретичної механіки Київського інституту цивільного повітряного флоту[4][5].

З 1950 року — доктор фізико-математичних наук, дисертація на тему «Исследования по теории аналитических и обобщенных аналитических функций». Через рік затверджений у вченому званні професора[6].

З 1950 року до закінчення педагогічної діяльності — керівник наукового семінару з теорії функцій та науково-методичного семінару з загальних питань математики. З 1952 року — завідувач кафедри вищої математики КПІ[3].

У 1973 році перейшов на посаду професора кафедри вищої математики. У 1987 році вийшов на заслужений відпочинок. Помер на 85-му році життя 16 лютого 1994 року.

Родина[ред. | ред. код]

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Автор понад 150 наукових робіт. Дослідник геометричної теорії аналітичних функцій, збіжності невласних інтегралів. Одержав нерівності, які тепер відомі, як нерівності Валентина Зморовича. На їх основі у Белградському університеті були побудовані квадратурні формули[3][4].

Науковий керівник та консультант понад 20 докторів та кандидатів наук. Серед учнів Валентина Зморовича — науковці Євген Вікторовський, Леонід Дундученко, Промарз Тамразов, Ігор Мітюк, Валентин Лозовик, Олександр Полешко тощо[4].

Публікації[ред. | ред. код]

Автор понад 150 робіт[2], серед них:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. а б Исследования В. А. Зморовича в области геометрической теории функций (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 8 вересня 2013.
  3. а б в г Пам'яті Валентина Анатолійовича Зморовича
  4. а б в г Зморович Валентин Анатолійович. До 100-річчя з дня народження вченого-математика і педагога
  5. Історія кафедри
  6. Зморович Валентин Анатолійович