Зніт пагорбковий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зніт пагорбковий
Epilobium collinum.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Миртоцвіті (Myrtales)
Родина: Онагрові (Onagraceae)
Підродина: Onagroideae
Триба: Epilobieae
Рід: Зніт (Epilobium)
Вид: Зніт пагорбковий
Біноміальна назва
Epilobium collinum
C.C.Gmel., 1826
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Epilobium collinum
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Epilobium collinum
EOL logo.svg EOL: 5464848
IPNI: 611734-1

Зніт пагорбковий[1][2] (Epilobium collinum C.C.Gmel.) — вид трав'янистих рослин родини онагрові (Onagraceae), поширений у сухуватих місцевостях Східної, Центральної, Південної й, зрідка, Північної Європи. Етимологія: лат. collinum — «пагорбковий»[3].

Морфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Це багаторічні трав'янисті рослини 10–40(50) см заввишки. Основи рослин з безліччю дрібних, товсто-лускатих зимівних бруньок. Часто з багатьма стеблами. Стебла від нерозгалужених до, частіше, розгалужених від основи, як правило, червонуваті, з арковими волосками по всій довжині, густо вкриті листям, верхівки пониклі при цвітінні. Листки 1–2 см завдовжки, 0.5–15 мм завширшки, сіро-зелені, товстуваті, нижні й середні — супротивні, яйцевиді, з серцеподібними або більш менш клиноподібними основами, з округлими кінчиками, на черешках 3–4 мм довжини, верхні — чергові, еліптично-ланцетні, на коротких черешках. Суцвіття — зазвичай розгалужені китиці. Квіти: віночок звичайний, світло-фіалковий чи рожево-червоний, 6–9 мм шириною; пелюсток 4, завдовжки 4–6 мм, із зубчастими кінцями; чашолистків 4; тичинок 8. Плід — трубчаста, 4-клапанна, повстяна, густо вкрита волосками коробочка, 4–6 см довжиною. Насіння зернисте, червонувато-коричневе, довжиною близько 0.9–1.1 мм.

Переважає самозапилення, квіти відвідують кілька видів комах.

Поширення[ред. | ред. код]

Європа (Білорусь, Росія [європейська частина], Україна, Австрія, Бельгія, Чехословаччина, Німеччина, Угорщина, Польща, Швейцарія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Швеція, Албанія, Болгарія, колишня Югославія, Греція, Італія, Румунія, Франція, Іспанія). Населяє сонячні кам'янисті місця, сухі чагарники, луки, береги річок, кар'єри, сади, пустирі. Росте на пагорбах, у горах і субальпійських областях, до 2000 м.

В Україні зростає на трав'янистих сухих і піщаних схилах, узліссях, в соснових борах — у лісових районах, головним чином північних і західних, і лісостепу, зрідка[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Довідник назв рослин України
  2. а б Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 208. (рос.)(укр.)
  3. Dictionary of Botanical Epithets (англ.). www.winternet.com. Процитовано 2017-03-01.