Зубанич Василь Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Іванович Зубанич
UA-OF5-COL-GSB-H(2015).png Полковник
Vasyl Zubanych receiving Gold Star of the Hero of Ukraine from President Poroshenko.jpg
Загальна інформація
Народження 9 лютого 1983(1983-02-09) (35 років)
с. Голятин, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЕ ГП (2016).png Гірська піхота
Формування
10 ОГШБр1.png
 10 ОГШБр
Війни / битви Війна на сході України
Командування
30 жовтня 2015 -н.ч.
10 ОГШБр1.png
 10 ОГШБр, командир
???—2015
15 ОГПБ.png
 15 ОГПБ, командир
Нагороди та відзнаки
Герой України
Медаль «За військову службу Україні»

Commons-logo.svg Матеріали до статті на Вікісховищі

Зубанич Василь Іванович — полковник Збройних сил України, командир 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Герой України (2015).

Життєпис[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Василь Зубанич перебував у зоні бойових дій з травня 2014 року. На початок АТО був командиром 15-го окремого гвардійського гірсько-піхотного батальйону (Ужгород) 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади. Брав участь у боях за Новоганнівку, Нижнє Тепле, Станицю Луганську, Макарове, Щастя, Луганський аеропорт, Дебальцеве та низку інших населених пунктів Луганської та Донецької областей. Василь Зубанич особисто виконував завдання на мобільних пересувних блокпостах, супроводжував колони та вантажі для військ і сил антитерористичної операції. Неодноразово піддавався нападам та обстрілам з боку незаконних збройних формувань, його рішення дозволяли виконувати поставлені завдання зі збереженням життів військовослужбовців.

У складі штурмової групи тактичної групи «Північ» здійснював прорив до Луганського аеропорту для подальшого прикриття та забезпечення відходу підрозділів з оточення. Під час бою отримав осколкове та вогнепальне поранення. Незважаючи на це, відмовився від госпіталізації й продовжував керувати діями підрозділу, тим самим піднявши бойовий дух і моральний стан військовослужбовців. З листопада 2014 року виконував завдання на Дебальцевському напрямку.

Наприкінці 2015 року призначений командиром новоствореної 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади (Коломия)[1].

Державні нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
№ 148
23 березня 2015
Наступник:
Савченко Надія Вікторівна Собко Сергій Станіславович