Зілинський-Содоль Петро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро Зілинський-Содоль
11 УНР 30-03-1920 Полковник.svg Полковник
Зілинський-Содоль Петро.jpg
Загальна інформація
Народження 14 липня 1893(1893-07-14)
Вирва
Смерть 18 травня 1987(1987-05-18) (93 роки)
Олбані, штат Нью-Йорк
Національність українець
Військова служба
Роки служби 19181987
Приналежність Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Вид ЗС Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Рід військ піхота
Формування Другий Запорозький полк, 31-й Роменський полк, Третій полк Січових Стрільців
Війни / битви

Перша світова війна
Радянсько-українська війна:

Нагороди та відзнаки
Орден Святого Георгія
Орден Святого Володимира 4 ступеня

Петро́ Зіли́нський-Со́доль (* 14 липня 1893, Вирва Радомисльського повіту — сучасний Радомишльський район — † 18 травня 1987, Олбані, штат Нью-Йорк, США) — український військовик, полковник УНР в екзилі.

Життєпис[ред. | ред. код]

1913 року закінчив Віленську школу старшин. Офіцер царської армії, воював на фронтах Першої світової війни.

У жовтні 1917 року вступає до Армії УНР, командував сотнею в Запорозькому корпусі, згодом — 41-м піхотним полком, куренем у Корпусі УСС.

Відзначився у складі Другого Запорозького полку у квітні 1918 року в часі Кримського походу, коли його сотня штурмом здобула Чонгарський міст на озері Сиваш. В тому ж поході його брат Йосип був сотником в Першому Запорозькому полку.

Ад'ютант штабу Другого Запорозького полку; командував 31-м Роменським полком за Директорії, Першим куренем Третього полку Січових стрільців. Був повітовим комендантом Ямпільщини на Поділлі.

Учасник Першого Зимового походу; по його закінченні уникнув польського інтернування, від 1921 року мешкав в Галичині.

В липні-серпні 1941 викладав у старшинській школі ОУН у Львові.

Виїхав до Німеччини, 1949 року — до США. В екзилі активно брав участь у гетьманському русі, заснував та очолював Товариство запорожців ім. П.Болбочана.

Урядом УНР в екзилі підвищений до звання полковника.

Його син, Содоль Петро — офіцер США в часі війни у В'єтнамі, дослідник української історії.

Джерела[ред. | ред. код]