Ямпіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ямпіль (місто))
Перейти до: навігація, пошук
Ямпіль
Coat of arms of Yampil Vinnitsa oblast.png Flag of Yampil Vinnitsa oblast.png
Герб Ямполя Прапор Ямполя
Міжнародний поромний пункт пропуску "Ямпіль"
Міжнародний поромний пункт пропуску "Ямпіль"
Ямпіль
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Вінницька область
Район Ямпільський район
Рада Ямпільська міська рада
Код КОАТУУ 0525610100
Засноване 1600 р.
Статус міста з 1985 року
Населення 11 336 (1 серпня 2015)[1]
Площа 9.5 км²
Густота населення 1190 осіб/км²
Поштові індекси 24500-24503
Телефонний код +380-4336
Координати 48°14′42″ пн. ш. 28°16′40″ сх. д. / 48.24500° пн. ш. 28.27778° сх. д. / 48.24500; 28.27778Координати: 48°14′42″ пн. ш. 28°16′40″ сх. д. / 48.24500° пн. ш. 28.27778° сх. д. / 48.24500; 28.27778
Висота над рівнем моря 81 м
Водойма р. Дністер
Міста-побратими Хирлеу Румунія Румунія
День міста 14 серпня
Відстань
Найближча залізнична станція Могилів-Подільський
До станції 51 км
До обл./респ. центру
 - фізична 112 км
 - автошляхами 161 км
До Києва
 - фізична 293 км
 - автошляхами 413 км
Міська влада
Адреса 24500, м. Ямпіль, вул. Жовтнева, 94/2; 2-13-94
Веб-сторінка http://yampmrada.com.ua/
Міський голова Юрченко Анатолій Володимирович

Commons-logo.svg Ямпіль у Вікісховищі

Я́мпіль — місто в Україні, адміністративний центр Ямпільського району Вінницької області. Розташоване в яру на лівому березі річки Дністер. Відстань до Вінниці — 100 кілометрів. Населення — 11,3 тисяч осіб (дані 2015 року).

Знаходиться на кордоні з Молдовою. Тут діє міжнародний поромний пункт пропуску через державний кордон Ямпіль — Косеуць.

Історія[ред.ред. код]

Фрагмент польської історичної карти кінця 19 століття. Населений пункт на місці Ямполя називається Кременчук. Історик Сергій Бурковський пояснює, що для створення цієї карти використовувались джерела карти 15 і 16 століть, а там могли вказати вже застарілий на той час топонім.

Місцевий краєзнавець Віталій Петровський у 1990-х роках писав, що перша офіційна згадка про Ямпіль датована 1580 роком. Місцевий історик Сергій Борсуковський вважає, що до цього місто могло носити іншу назву. Є польські старовинні карти, де населений пункт на місці Ямполя називається Кременчук. А поряд із ним позначені сусідні села Гальжбіївка, Біла і молдовське місто Сороки[2].

Вважається, що місто засноване великим коронним гетьманом Яном Замойським (1541–1605) i назване за його іменем.

Відомий з XVI століття як містечко Брацлавського воєводства з жвавою торгівлею.

Під час Хмельниччини місто якийсь час було під контролем повстанців. Під час несподіваного для повстанців та міщан нападу коронного війська взимку 1651 року було ними взяте; загинули близько 6000 козаків та волохів.[3] Місто було зруйноване загоном війська Речі Посполитої під командуванням брацлавського воєводи Станіслава Лянцкоронського.

З початку XVIII століття належав польським магнатам Потоцьким. Вони побудували пристань і склади для товарів, як доставлялися Дністром з Чорного моря.

У 1795 році місто увійшло до складу Російської імперії. З 1797 року Ямпіль став повітовим містом Ямпільського повіту Подільської губернії. В 1798 році повітові установи перевели у містечко Цекинівку, проте у 1804 році повернуті в Ямпіль.

В 1896 році Ямпіль був одним з бідніших повітових міст Подільської губернії, більше схожий на село. 910 дворів, 6 135 меш. (3078 чол. і 3057 жін.); православних — 4 134, католиків — 205, лютеран — 1, євреїв — 1 795; міщан — 3 878, селян — 1 737, військових у відставці — 237, дворян — 168, купців — 35, іноземців — 26. 2 православні церкви і 1 католицька; 4 кам'яні синагоги, 255 кам'яних і 962 дерев'яних будинки, 70 кам'яних і 365 дерев'яних будівель.

У другій половині XIX століття в Ямполі з'явилися дрібні підприємства, але питома вага їх була незначна. На початку XX століття заселена територія Ямполя становила 450 десятин. Тут було 27 незабрукованих вулиць і 5 майданів. Містечко освітлювалось лише 62 гасовими ліхтарями. Ямпіль вважався одним із найбідніших повітових міст Подільської губернії.

З березня 1917 року (після Лютневої революції в Росії) на території району влада переходить із рук у руки, а саме: Центральна Рада, Гетьманат, Директорія, Радянська влада, яка остаточно утвердилася в районі у січні-лютому 1921 року.

У 1920 році діяло споживче товариство, з 1921 року в Ямполі виникла перша промислова артіль «Пролетар». За кілька років у Ямполі виникло 11 кооперативних об'єднань, переважно виноградарських. Будували й державні підприємства. В 1926 році в селищі діяли три електростанції, масло- та плодоконсервний заводи, млинокомбінат, хлібоприймальний пункт, артіль побутового обслуговування. В зазначений період Ямпіль був повітовим містом, а з 1932 року став районним центром.

21 липня 1941 р. місто Ямпіль було окуповане німецько-румунськими військами і ямпільщина була перетворена у так званий Джугастрянський повіт. Протягом 17-20 березня 1944 р. місто звільнено військами 2-го Українського фронту.

Герб міста[ред.ред. код]

Герб 1796 року

Після приєднання краю до Російської імперії, було розробено герб міста у традиціях «масової герботворчості» й затверджено 22 січня 1796 року, разом з гербами інших міст Брацлавщини. В описі відзнаки докладно пояснювалися її емблеми: «У верхній частині щита герб Брацлавський. У нижній на зеленому тлі зображено срібну річку, що тече ліворуч, на якій з правого боку показано частину порогів; на березі, у нижній частині щита, видно з боку корми двоє суден з підпорами, що будуються, на знак того, що місто се стоїть нижче від порогів на річці Дністер, яка вже не має тут перешкод до вільної плавби й є зручною для влаштування тут корабельні»[4].

Переглянувши 1860 року ямпільський герб, російський герольдмейстер Бернгард Карл фон Кене, визнав порушенням геральдичних правил зображення у ньому «ландшафту», тобто річки з порогами та берегом, і запропонував свій проект відзнаки: «Щит розділений сріблом і зеленню, і посередині його корабель із зеленою верхньою частиною й срібною нижньою. У вільному куті герб Подільської губернії. Щит увінчано срібною міською короною з трьома зубцями й обрамлено двома золотими колосками, з'єднаними Олександрівською стрічкою». Зміст і навіть кольорову гаму свого проекту Кене запозичив з давнішого герба міста.

22 жовтня 1985 року було затверджено новий герб міста, який використовується і досі. Герб має щитовидну форму, фон щита світло-зелений, він означає поля, ліси району. На верхній частині щита, яка умовно відображає історичне минуле, зображені вежі фортеці, обрамлені пергаментним листом з написом «Ямпіль». У центрі герба — вінок із золотих колосків, посередині якого цукровий буряк білого кольору з зеленими листям, який одягнена на шестерню. Ці елементи — характеристика діяльності району у радянські часи[5].

Новий герб Ямполя, розроблений у 2000-х роках, але досі не затверджений владою.

У 2000-х роках було оголошено конкурс на новий макет герба Ямполя. На нього подали три проекти, переміг макет, розроблений ямпільським ювеліром Едуардом Костюком. Герб затвердили на геральдичній експертизі у Львові, однак міська рада Ямполя офіційно і не погодила його. У новому варіанті герба використовувалося три кольори: зелений, синій і блакитний. Вони символізують поля, воду й небо. Вежа, зображена в центрі герба — символ минулого, коли Ямпіль був великим повітовим містом. Торгове судно — нагадування про те, що в минулому Дністер був судноплавним. Вінок із колосків пшениці й винограду — символ багатства краю. Рельєф міста у гербі відтворений обрисами Білої гори. На ній колись нічого не росло, а її білі схили можна було побачити з будь-якої точки міста.[6]

День міста[ред.ред. код]

День міста почали відзначати 24 серпня з 1985 року, коли Ямпіль отримав цей статус (до того він вважався селищем міського типу). У 2004 році на сесії депутати міськвиконкому проголосували за те, щоб розмежувати святкування Дня міста та Дня Незалежності України — річницю Ямполя перенесли на 19 вересня. 2005 року дата знову змінилася — на 22 травня. Наступні п'ять років День міста відзначали у першу неділю червня, з 2013 — у другу неділю вересня.[7] 2016 року дату святкування вкотре змінили — перенесли на 14 серпня.

Декомунізація[ред.ред. код]

Пам'ятник Леніну, який стояв у центрі міста поряд з будівлею районної адміністрації, знесли ще у листопаді 2013 року[8]. Невдовзі на його місці встановили пам'ятник Богдану Хмельницькому[9]. 2016 року офіційно змінили назви 44 зі 103 вулиць міста[10].

Населення[ред.ред. код]

Станом 1 січня 2016 року в місті роживало 11376 громадян. З них 4854 – працездатні, 3375 – пенсіонери, діти шкільного віку – 1350, дошкільного – 770. Працюючих у промисловості – 1495 осіб, в освіті – 348, в медицині – 446, в культурі – 45, в сфері побуту – 53. В малому та середньому бізнесі зайнято 375 осіб[11].

Освіта[ред.ред. код]

В місті працює: загальноосвітніх шкіл – 3, дошкільних закладів – 4, позашкільних – 2, музична школа. Станом на 1 січня 2016 року школи відвідують – 1231 учень, дошкільні заклади – 542 дітей[11].

Більшість випускників шкіл продовжують навчання у Вінниці[12], найпопулярніші спеціальності 2015-16 років – медицина, юриспруденція, педагогіка[13]. Щороку кілька випускників їдуть на навчання у Польщу, навчання саме там є популярним серед місцевої молоді[14].

Перша школа[ред.ред. код]

Єдина школа Ямпільського району, в якій можуть навчатися діти з обмеженими можливостями. Вчителі займаються з ними окремо за узгодженим графіком. Таких учнів 2016 року було семеро, проблеми у них різні: синдром Дауна, ДЦП, вади слуху[15].

Інфраструктура[ред.ред. код]

Житлово-комунальне господарство[ред.ред. код]

Більшість населення живе у приватному секторі. В місті є 30 багатоповерхівок, більшість з яких зосереджені в центрі міста. Першу звели в 1960-х роках на кошти Приладобудівного заводу, на якому у ті часи працювало 800 осіб.

Генеральний план забудови Ямполя, розробили наприкінці 1970-х років. За словами Анатолія Булейко, головного архітектора Ямпільського району 1980-2008 років, відповідно до цього плану до 2025 року мали знести майже усі приватні будинки і замість них звести п’ятиповерхівки.

Постало питання, як виконувати план, якщо житло-комунальної інфраструктури немає: теплопостачання і каналізація відсутні, водопостачання дуже погане. Почали з проектування каналізації, адже спершу під будинками будували вигріб, куди стікали нечистоти. Невдовзі це призвело до забруднення підземних вод Ямполя. Тому в 1982-83 роках в Ямполі встановили насосні станції, проклали самотічний колектор, запустили біологічні очисні споруди. Профінансував це теж Приладобудівний завод.

З розвалом Радянського Союзу будівництва затихли.

ОСББ[ред.ред. код]

1 липня 2016 року завершилася реформа житлово-комунального господарства, метою якої було передати щонайбільше будинків на утримання самим мешканцям. В Ямполі мешканці лише одного двоповерхового будинку на вулиці Соборній 31 вирішили створити ОСББ[16]. Це друге ОСББ у місті. Перше існує з ще 2009 року — у будинку на вулиці Соборній 124. Тоді будинок був у критичному стані. Обласна рада запропонувала відремонтувати його, але за умови, що надалі мешканці самі за нею доглядатимуть[17]. Рештою багатоквартирних будинків міста керує призначений містом управитель, обслуговує — «Ямпіль-комунгосп».

Утилізація відходів[ред.ред. код]

Збором і вивозом сміття у місті займається державне підприємство «Ямпіль-комунгосп». Всього у місті встановлено стоїть 70 сміттєвих баків, ще 50 — на територіях підприємств, 16 — у приватних господарствах[18].

Сміття у приватному секторі збирає вантажівка. У неї чотири маршрути, по кожному з них проходить раз на тиждень. Такі послуги прибиральників обходяться в 15 гривень на місяць з кожного дорослого члена родини. Договори на обслуговування укладені з 1500 родинами, хоча приватних будинків у місті більше[19].

Усе сміття вивозиться на полігон за 13 кілометрів від Ямполя. За нинішніми об’ємами сміття — 6700 м2 на рік (або 167 вантажних вагонів), його можна використовувати ще років 20-30. Полігон сертифікований. Там є один штатний працівник, двічі на тиждень сміття перегортають трактором[20].

У вересні 2016 року місцевий підприємець Володимир Хижнякв встановив у місті перші два контейнери для роздільного збору сміття. Їх поставили біля шкіл[20].

Водопостачання[ред.ред. код]

Водою місто забезпечує підприємство «Ямпіль-водоканал». Вода подається з восьми свердловин, три з них основні і забезпечують водою більшу частину Ямполя[21].

Державний кордон[ред.ред. код]

Штамп міжнародного поромного пункту пропуску «Ямпіль»

На іншому березі Дністра — територія Молдови. В Ямполі діє міжнародний поромний пункт пропуску через державний кордон Ямпіль — Косеуць. Працює до 17.00. Найбільший потік людей по п'ятницям в першій половині дня: тоді в Ямпіль на ринок з'їзджаються молдовани[22].

Міст Ямпіль—Косеуць[ред.ред. код]

Про міст через Дністер говорять ще з 1990-х, але проект досі не реалізований. ЄС зацікавлений у його побудові, адже міст скоротить відстань між Прибалтикою і Балканами майже на 400 кілометрів.

Ще 2013 року проект мосту презентували в Брюсселі. За основу взяли проект, який розробила чеська фірми Valbek. Вона пропонувала зробити чотири автосмуги в районі села Ульянівка, що за два кілометри від Ямполя. Попередня вартість робіт — 60 мільйонів доларів. Три європейські фірми готові були братися за його будівництво власним коштом. Але після початку війни в Україні проект відклали[23].

Міста-побратими[ред.ред. код]

Місто Країна Дата угоди
Хирлеу Flag of Romania.svg Румунія 14 червня 2012

Відомі люди[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

Під'їзд будинку на вулиці Свободи 91, розмальований самими мешканцями.[24]
  • У місті є один під'їзд, розмальований самими мешканцями. Знаходиться у центрі, в будинку на вулиці Свободи, 91[24].
  • Макет міста Ямпіль, пропорції 1:3300, автор - Едуард Костюк
    Місцевий ювелір Едуард Костюк створив макет Ямполя у пропорціях 1:3300, тобто 3 сантиметри дорівнюють 1 кілометру. На його створення пішло 9 місяців. Карти рельєфів, доріг і річок знайшов в інтернеті. Рельєф набирав із тонких пластинок пінопласту за кресленням німецьких карт, а населені пункти і поля наносив зі знімків з космосу від Google Maps. Макет дуже деталізований. Якщо придивитись, на ньому можна знайти переправу, водонапірну вежу і будинок лісника[6].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Чисельність міського населення у Ямпільськму районі Вінницької області на 1 серпня 2015 року
  2. Скільки років Ямполю. Дирижабль. 13.08.2016. Процитовано 8.11.2016. 
  3. Новицький Іван. Адам Кисіль, воєвода київський // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К.: Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 366. ISBN 5-319-01072-9 (рос.)
  4. Герби міст України. Брацлавщина. Ямпіль. www.uagerb.com (Українською). Процитовано 28.11.2015. 
  5. Символіка міста Ямпіль. Сайт ямпільської міської ради (Українською). Процитовано 28.11.2015. 
  6. а б Едуард Костюк. Створив герб міста і сконструював макет Ямпільського району. Дирижабль. 8.09.2015. Процитовано 28.11.2015. 
  7. Ямпіль: у пошуках дня народження. Дирижабль. Процитовано 28.11.2015. 
  8. В Ямполі замість Леніна стоятиме Хмельницький. 20 хвилин. 6.11.2013. Процитовано 2.11.2016. 
  9. Чому ямпільський Хмельницький такий низенький?. Дирижабль. 1.12.2015. Процитовано 2.11.2016. 
  10. Вулиця Леніна стане вулицею Свободи. Дирижабль. 17.02.2016. Процитовано 2.11.2016. 
  11. а б Програма соціально-економічного розвитку на 2016 рік. Сайт міської ради Ямполя. 
  12. Куди поступили цьогорічні випускники. Дирижабль. 12.09.2016. Процитовано 8.11.2016. 
  13. Де будуть вчитися ямпільські випускники. Дирижабль. 2.09.2016. Процитовано 8.11.2016. 
  14. У Польщу за знаннями: ямпільчани про освіту за кордоном. Дирижабль. 19.11.2015. Процитовано 8.11.2016. 
  15. Як у Ямполі експериментують з інклюзивною освітою. Дирижабль. 21.05.2016. Процитовано 8.11.2016. 
  16. Результати реформи у Ямполі: створили одне ОСББ. Дирижабль. 13.07.2016. Процитовано 7.11.2016. 
  17. «Квартплати немає. Збираємо гроші, лиш коли треба щось». Дирижабль. 18.04.2016. Процитовано 7.11.2016. 
  18. На громадські слухання громадськість не прийшла. Дирижабль. 7.08.2016. Процитовано 7.11.2016. 
  19. Стихійні звалища в Ямполі: три причини їх появи. Дирижабль. 21.04.2016. Процитовано 7.11.2016. 
  20. а б У Ямполі впроваджують роздільний збір сміття. Дирижабль. 5.10.2016. Процитовано 7.11.2016. 
  21. Водоканал повернув борг. На свердловини знову подали струм. Дирижабль. 22.06.2016. Процитовано 8.11.2016. 
  22. Базарний день без молдован: скільки грошей втратимо. Дирижабль. 29.02.2016. Процитовано 4.11.2016. 
  23. Чи збудують міст Ямпіль-Косеуць. Дирижабль. 19.04.2016. Процитовано 3.11.2016. 
  24. а б Хто розмалював під’їзд у центрі Ямполя. Дирижабль. 11.03.2016. Процитовано 7.11.2016. 

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.