Ямпіль
| Ямпіль | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна
| ||||||||
| Область | Вінницька область | ||||||||
| Район | Могилів-Подільський район | ||||||||
| Засноване | 1600 | ||||||||
| Статус міста | з 1985 року | ||||||||
| Населення | ▼ 10 421 (01.01.2022)[1] | ||||||||
| Площа | 9.5 км² | ||||||||
| Густота населення | 1190 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 24500-24503 | ||||||||
| Телефонний код | +380-4336 | ||||||||
| Координати | 48°14′42″ пн. ш. 28°16′40″ сх. д. / 48.24500° пн. ш. 28.27778° сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 81 м | ||||||||
| Водойма | р. Дністер | ||||||||
| Назва мешканців | ямпільчанин ямпільчанка ямпільчани | ||||||||
| Міста-побратими | Хирлеу  Румунія
| ||||||||
| День міста | 14 серпня | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Могилів-Подільський | ||||||||
| До станції | 51 км | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - фізична | 112 км | ||||||||
| - автошляхами | 161 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - фізична | 293 км | ||||||||
| - автошляхами | 413 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Рада | Ямпільська міська рада | ||||||||
| Адреса | 24500, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н., м. Ямпіль, вул. Замкова, 94/2 | ||||||||
| Вебсторінка | http://yampmrada.com.ua/ | ||||||||
| Міський голова | Юрченко Анатолій Володимирович | ||||||||
|
| |||||||||
Я́мпіль (МФА: [ˈjɑmpilʲ] (
прослухати)) — місто в Україні, в Могилів-Подільському районі Вінницької області. Розташоване в яру на лівому березі річки Дністер. Відстань до Вінниці — 140 кілометрів. Населення — 10,421 тис. осіб (дані на січень 2022 року).
Розміщене на кордоні з Молдовою, історично відноситься до Східного Поділля. Тут діє міжнародний поромний пункт пропуску через державний кордон Ямпіль — Косеуць.
Місцевий краєзнавець Віталій Петровський у 1990-х роках писав, що перша офіційна згадка про Ямпіль датована 1580 роком. Місцевий історик Сергій Борсуковський вважає, що до цього місто могло мати іншу назву. Є польські старовинні карти, де населений пункт на місці Ямполя називається Кременчук. А поряд із ним позначені сусідні села Гальжбіївка, Біла і молдовське місто Сороки[2].
Вважається, що місто засноване великим коронним гетьманом Яном Замойським (1541—1605) i назване за його іменем. Досить ймовірно, що коли він на сеймі 1597 р., в рамках підготовки до великої війни з Туреччиною у складі Християнської ліги держав, говорив про потребу будівництва нових фортець на Дністрі, то мав на увазі передусім Ямпіль. Бо це місце над річковими порогами - схоже за функціями з пізнішим Кодаком на Дніпрі.
Відомий з XVI століття як містечко Брацлавського воєводства з жвавою торгівлею.
Під час Хмельниччини місто якийсь час було під контролем повстанців. Під час несподіваного для повстанців та міщан нападу коронного війська взимку 1651 року було ними взяте; загинули близько 6000 козаків та волохів.[3] Місто було зруйноване загоном війська Речі Посполитої під командуванням брацлавського воєводи Станіслава Лянцкоронського.
З початку XVIII століття належав польським магнатам Потоцьким. Вони побудували пристань і склади для товарів, як доставлялися Дністром з Чорного моря.
У 1795 році місто увійшло до складу Російської імперії. З 1797 року Ямпіль став повітовим містом Ямпільського повіту Подільської губернії. 1798 року повітові установи перевели у містечко Цекинівку, проте у 1804 році повернуті в Ямпіль.
В 1896 році Ямпіль був одним з бідніших повітових міст Подільської губернії, більше схожий на село. 910 дворів, 6 135 меш. (3078 чол. і 3057 жін.); православних — 4 134, католиків — 205, лютеран — 1, євреїв — 1 795; міщан — 3 878, селян — 1 737, військових у відставці — 237, дворян — 168, купців — 35, іноземців — 26. 2 православні церкви і 1 католицька; 4 кам'яні синагоги, 255 кам'яних і 962 дерев'яних будинки, 70 кам'яних і 365 дерев'яних будівель.
У другій половині XIX століття в Ямполі з'явилися дрібні підприємства, але питома вага їх була незначна. На початку XX століття заселена територія Ямполя становила 450 десятин. Тут було 27 незабрукованих вулиць і 5 майданів. Містечко освітлювалось лише 62 гасовими ліхтарями. Ямпіль вважався одним із найбідніших повітових міст Подільської губернії.
З березня 1917 року (після Лютневої революції в Росії) на території району влада переходить із рук у руки, а саме: Центральна Рада, Гетьманат, Директорія, Радянська влада, яка остаточно утвердилася в районі у січні-лютому 1921 року.
У 1920 році діяло споживче товариство, з 1921 року в Ямполі виникла перша промислова артіль «Пролетар». За кілька років у Ямполі виникло 11 кооперативних об'єднань, переважно виноградарських. Будували й державні підприємства.
У 1924 р. Ямпіль став селищем міського типу[4]. Також у лютому 1924 р. Ямпіль став місцем дислокації 21-го прикордонного загону ОДПУ УРСР[5].
В 1926 році в селищі діяли три електростанції, масло- та плодоконсервний заводи, млинокомбінат, хлібоприймальний пункт, артіль побутового обслуговування. В зазначений період Ямпіль був повітовим містом, а з 1932 року став районним центром.
21 липня 1941 р. місто Ямпіль було окуповане німецько-румунськими військами і ямпільщина була перетворена у так званий Джугастрянський повіт. Протягом 17-20 березня 1944 р. місто звільнено військами 2-го Українського фронту.
Після приєднання краю до Російської імперії, було розроблено герб міста у традиціях «масової герботворчості» й затверджено 22 січня 1796 року, разом з гербами інших міст Брацлавщини. В описі відзнаки докладно пояснювалися її емблеми: «У верхній частині щита герб Брацлавський. У нижній на зеленому тлі зображено срібну річку, що тече ліворуч, на якій з правого боку показано частину порогів; на березі, у нижній частині щита, видно з боку корми двоє суден з підпорами, що будуються, на знак того, що місто се стоїть нижче від порогів на річці Дністер, яка вже не має тут перешкод до вільної плавби і є зручною для влаштування тут корабельні»[6].
Переглянувши 1860 року ямпільський герб, російський герольдмейстер Бернгард Карл фон Кене, визнав порушенням геральдичних правил зображення у ньому «ландшафту», тобто річки з порогами та берегом, і запропонував свій проєкт відзнаки: «Щит розділений сріблом і зеленню, і посередині його корабель із зеленою верхньою частиною й срібною нижньою. У вільному куті герб Подільської губернії. Щит увінчано срібною міською короною з трьома зубцями й обрамлено двома золотими колосками, з'єднаними Олександрівською стрічкою». Зміст і навіть кольорову гаму свого проєкту Кене запозичив з давнішого герба міста.
22 жовтня 1985 року було затверджено новий герб міста, який використовується і досі. Герб має щитоподібну форму, фон щита світло-зелений, він означає поля, ліси району. На верхній частині щита, яка умовно відображає історичне минуле, зображені вежі фортеці, обрамлені пергаментним листом з написом «Ямпіль». У центрі герба — вінок із золотих колосків, посередині якого цукровий буряк білого кольору з зеленими листям, який одягнена на шестерню. Ці елементи — характеристика діяльності району у радянські часи[7]. У 2000-х роках було оголошено конкурс на новий макет герба Ямполя. На нього подали три проєкти, переміг макет, розроблений ямпільським ювеліром Едуардом Костюком. Герб затвердили на геральдичній експертизі у Львові, однак міська рада Ямполя офіційно і не погодила його. У новому варіанті герба використовувалося три кольори: зелений, синій і блакитний. Вони символізують поля, воду й небо. Вежа, зображена в центрі герба — символ минулого, коли Ямпіль був великим повітовим містом. Торгове судно — нагадування про те, що в минулому Дністер був судноплавним. Вінок із колосків пшениці й винограду — символ багатства краю. Рельєф міста у гербі відтворений обрисами Білої гори. На ній колись нічого не росло, а її білі схили можна було побачити з будь-якої точки міста.[8]
День міста почали відзначати 24 серпня з 1985 року, коли Ямпіль отримав цей статус (до того він вважався селищем міського типу). У 2004 році на сесії депутати міськвиконкому проголосували за те, щоб розмежувати святкування Дня міста та Дня Незалежності України — річницю Ямполя перенесли на 19 вересня. 2005 року дата знову змінилася — на 22 травня. Наступні п'ять років День міста відзначали у першу неділю червня, з 2013 — у другу неділю вересня.[9] 2016 року дату святкування вкотре змінили — перенесли на 14 серпня.
Пам'ятник Леніну, який стояв у центрі міста поряд з будівлею районної адміністрації, знесли ще у листопаді 2013 року[10]. Невдовзі на його місці встановили пам'ятник Богдану Хмельницькому[11]. 2016 року офіційно змінили назви 44 зі 103 вулиць міста[12].
Станом 1 січня 2016 року в місті проживало 11376 громадян. З них 4854 — працездатні, 3375 — пенсіонери, діти шкільного віку — 1350, дошкільного — 770. Таких, що працюють у промисловості — 1495 осіб, в освіті — 348, в медицині — 446, в культурі — 45, у сфері побуту — 53. В малому та середньому бізнесі зайнято 375 осіб[13].
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[14]:
| Національність | Відсоток |
|---|---|
| українці | 94,76% |
| росіяни | 3,07% |
| молдовани | 0,85% |
| роми | 0,67% |
| білоруси | 0,17% |
| євреї | 0,16% |
| інші/не вказали | 0,32% |
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[15]:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 11 193 | 96,07% |
| Російська | 361 | 3,10% |
| Румунська | 62 | 0,53% |
| Білоруська | 10 | 0,09% |
| Єврейська | 6 | 0,05% |
| Ромська | 3 | 0,03% |
| Гагаузька | 2 | 0,02% |
| Польська | 2 | 0,02% |
| Вірменська | 1 | 0,01% |
| Інші/Не вказали | 11 | 0,08% |
| Разом | 11 651 | 100% |
В місті працює: загальноосвітніх шкіл — 3, дошкільних закладів — 4, позашкільних — 2, музична школа. Станом на 1 січня 2016 року школи відвідують — 1231 учень, дошкільні заклади — 542 дітей[13].
Більшість випускників шкіл продовжують навчання у Вінниці[16], найпопулярніші спеціальності 2015-16 років — медицина, юриспруденція, педагогіка[17]. Щороку кілька випускників їдуть на навчання у Польщу, навчання саме там є популярним серед місцевої молоді[18].
Єдина школа Ямпільського району, в якій можуть навчатися діти з обмеженими можливостями. Вчителі займаються з ними окремо за узгодженим графіком. Таких учнів 2016 року було семеро, проблеми у них різні: синдром Дауна, ДЦП, вади слуху[19].
Більшість населення живе у приватному секторі. У місті є 30 багатоповерхівок, більшість з яких зосереджені в центрі міста. Першу звели в 1960-х роках на кошти Приладобудівного заводу, на якому у ті часи працювало 800 осіб.
Генеральний план забудови Ямполя, розробили наприкінці 1970-х років. За словами Анатолія Булейко, головного архітектора Ямпільського району 1980—2008 років, відповідно до цього плану до 2025 року мали знести майже усі приватні будинки й замість них звести п'ятиповерхівки.
Постало питання, як виконувати план, якщо житло-комунальної інфраструктури немає: теплопостачання і каналізація відсутні, водопостачання дуже погане. Почали з проєктування каналізації, адже спершу під будинками будували вигріб, куди стікали нечистоти. Невдовзі це призвело до забруднення підземних вод Ямполя. Тому в 1982-83 роках в Ямполі встановили насосні станції, проклали самопливний колектор, запустили біологічні очисні споруди. Профінансував це теж Приладобудівний завод.
З розвалом Радянського Союзу будівництва затихли.
1 липня 2016 року завершилася реформа житлово-комунального господарства, метою якої було передати щонайбільше будинків на утримання самим мешканцям. В Ямполі мешканці лише одного двоповерхового будинку на вулиці Соборній 31 вирішили створити ОСББ[20]. Це друге ОСББ у місті. Перше існує з ще 2009 року — у будинку на вулиці Соборній 124. Тоді будинок був у критичному стані. Обласна рада запропонувала відремонтувати його, але за умови, що надалі мешканці самі за нею доглядатимуть[21]. Рештою багатоквартирних будинків міста керує призначений містом управитель, обслуговує — «Ямпіль-комунгосп».
Збором і вивозом сміття у місті займається державне підприємство «Ямпіль-комунгосп». Всього у місті встановлено стоїть 70 сміттєвих баків, ще 50 — на територіях підприємств, 16 — у приватних господарствах[22].
Сміття у приватному секторі збирає вантажівка. У неї чотири маршрути, по кожному з них проходить раз на тиждень. Такі послуги прибиральників обходяться в 15 гривень на місяць з кожного дорослого члена родини. Договори на обслуговування укладені з 1500 родинами, хоча приватних будинків у місті більше[23].
Усе сміття вивозиться на полігон за 13 кілометрів від Ямполя. За нинішніми об'ємами сміття — 6700 м² на рік (або 167 вантажних вагонів), його можна використовувати ще років 20-30. Полігон сертифікований. Там є один штатний працівник, двічі на тиждень сміття перегортають трактором[24].
У вересні 2016 року місцевий підприємець Володимир Хижняк встановив у місті перші два контейнери для роздільного збору сміття. Їх поставили біля шкіл[24].
Водою місто забезпечує підприємство «Ямпіль-водоканал». Вода подається з восьми свердловин, три з них основні і забезпечують водою більшу частину Ямполя[25].
- Ямпільський приладобудівний завод
- Ямпільський винний завод
- Ямпільський цукровий завод
- Ямпільський маслозавод
- Ямпільський консервний завод
- Ямпільські шари — геологічна пам'ятка природи місцевого значення.
-
Пам'ятний хрест ямпільчанам, жертвам трагічних подій в ніч з 5 на 6 березня 1651 р. -
Військовий меморіал 1939-1945 років -
Літак МіГ-15 біля міського парку культури та відпочинку
На іншому березі Дністра — територія Молдови. В Ямполі діє міжнародний поромний пункт пропуску через державний кордон Ямпіль — Косеуць. Працює до 17.00. Найбільший потік людей — у п'ятницю в першій половині дня: тоді до Ямполя на ринок з'їжджаються молдовани[26].
Про міст через Дністер говорять ще з 1990-х, але проєкт досі не реалізований. ЄС зацікавлений у його побудові, адже міст скоротить відстань між Прибалтикою і Балканами майже на 400 кілометрів.
Ще 2013 року проєкт мосту презентували в Брюсселі. За основу взяли проєкт, який розробила чеська фірми Valbek. Вона пропонувала зробити чотири автосмуги в районі села Ульянівка, що за два кілометри від Ямполя. Попередня вартість робіт — 60 мільйонів доларів. Три європейські фірми готові були братися за його будівництво власним коштом. Але після початку війни в Україні проєкт відклали[27].
12 січня 2021 року на брифінгу після переговорів з президентом Молдови Маєю Санду, Президент України Володимир Зеленський озвучив плани по будівництву прикордонного мостового переходу через річку Дністер.[28] 5 серпня 2021 року голова Вінницької обласної ради В'ячеслав Соколовий повідомив про початок будівництва мосту Ямпіль-Косеуць. Довжина мостової переправи становитиме 1,3 км, максимальна висота опор буде більшою за стандартну дев’ятиповерхівку. На будівництві мосту будуть використані 9 тис. тон металевих конструкцій, 16 тис. м³ монолітного залізобетону. Також паралельно іде ремонт автошляхів Р08, Т 0202 та Т 0240.[29] Відкриття відновленої дороги Р08 заплановане до Дня Незалежності України 2021-го року.[30]
У грудні 2022 року було заявлено, що Україна та Молдова зведуть автомобільний міст через Дністер. Угоду про будівництво планують укласти до середини 2023 року. Найбільш імовірно йдеться про будівництво мосту в районі міста Ямпіль, роботи по якому були повністю зупиненні після початку російського вторгнення в Україну.[31]
Після реалізації мосту стає актуальним будівництво об'їзної дороги в обхід міста Ямпіль, наприклад від села Русава, бо станом нині[коли?] автошлях Р08 проходить через центр міста. Подібна ситуація була в місті Рені, через значну кількість вантажних авто, що їздили містом до митного пункту, але жителі добилися будівництва об'їзної.
| Місто | Країна | Дата угоди |
|---|---|---|
| Хирлеу | Румунія |
14 червня 2012 |
| Венерсборг |  Швеція
|
2025[32] |
- Апанасенко Василь Миколайович (1974—2022) — молодший сержант ЗСУ, учасник російсько-української війни, загинув поблизу села Котляреве Миколаївської області.[33]
- Івкун Василь Дмитрович (1983—2014) — оператор-навідник БТР, військовослужбовець ЗСУ, учасник російсько-української війни (2014‒н.ч.), загинув у боях під Іловайськом.
- Камінський Сергій Васильович (1975—2014) — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни (2014‒н.ч.).
- Каюмов Олег Ахмедович (1967—2023) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Кирган Віктор Леонідович (1990—2022) — старший лейтенант ЗСУ, учасник російсько-української війни. Командир розвідувального взводу. Загинув поблизу села Степова Долина Миколаївської області.
- Мар'янович Борис Станіславович (1982—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни (2014‒н.ч.).
- Вітковський Олександр Савич[34] (1886—1945?) — учасник Визвольних змагань (1919—1920), український громадський діяч в Китаю (1932—1945)
- Танкопій Іван Олексійович (1902—1943) — Герой Радянського Союзу.
- Печенюк Олександр (1923 по сьогоднішній день) — Старший танкіст герой радянського союзу.
- Шаманек Альфред (1883—1920) — полковник УГА, начальник Генерального штабу (булави) Української Галицької Армії.
- У місті є один під'їзд, розмальований самими мешканцями. Знаходиться у центрі, в будинку на вулиці Свободи, 91[35].
- Місцевий ювелір Едуард Костюк створив макет Ямполя у пропорціях 1:3300, тобто 3 сантиметри дорівнюють 1 кілометру. На його створення пішло 9 місяців. Карти рельєфів, доріг і річок знайшов в інтернеті. Рельєф набирав із тонких пластинок пінопласту за кресленням німецьких карт, а населені пункти і поля наносив зі знімків з космосу від Google Maps. Макет дуже деталізований. Якщо придивитись, на ньому можна знайти переправу, водонапірну вежу і будинок лісника[8].
- Будівництва мосту через річку Дністер біля Ямполя має декілька безуспішних спроб. Так, архівні документи свідчать, що перша спроба будівництва мосту між Ямполем і Косеуцами, була здійснена ще у 1903 році. Але далі проєкту справа не пішла. Вдруге до цього питання повернулись у 1940-му. Тоді почалося будівництво переходу Ямпіль - Ґирбова, однак Друга світова війна змінила плани містобудівників. Втретє у 2010 році Харківський науково-дослідний інститут розробив проєктну пропозицію, згідно з якою вартість мосту разом з під’їзними шляхами мала складати 190 мільйонів гривень. Будівництво теж не вдалося розпочати через агресію Росії у 2014 році.
-
Аерофото міста Ямпіль -
Миколаївська церква -
Міжнародний поромний пункт пропуску "Ямпіль" -
На паромній переправі Ямпіль-Косеуць -
Дністер з порому Ямпіль-Косеуць -
Старий млин -
Околиця -
Аерофото єврейське кладовище ХІХ ст. -
Єврейське кладовище ХІХ ст. -
Єврейське кладовище ХІХ ст. -
Спорткомплекс -
Костел -
Краєзнавчий музей
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 лютого 2022. Процитовано 12 червня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.] - ↑ Скільки років Ямполю. Дирижабль. 13.08.2016. Архів оригіналу за 09.11.2016. Процитовано 8.11.2016. [Архівовано 2016-11-09 у Wayback Machine.]
- ↑ Новицький Іван. Адам Кисіль, воєвода київський // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К.: Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 366. ISBN 5-319-01072-9 (рос.)
- ↑ (рос.) «Ямполь» // Украинская Советская Энциклопедия. том 12. К., «Украинская Советская энциклопедия», 1985 — стр.568.
- ↑ (рос.) «Дозорные западных рубежей: документальные очерки по истории войск Краснознамённого Западного пограничного округа» / И. А. Куроленко, В. А. Козлов, Э. Д. Брагин, Н. Д. Боровков. 2-е изд., пер. и доп., К., 1984 — с.29.
- ↑ Герби міст України. Брацлавщина. Ямпіль. www.uagerb.com (Українською) . Архів оригіналу за 08.12.2015. Процитовано 28.11.2015. [Архівовано 2015-12-08 у Wayback Machine.]
- ↑ Символіка міста Ямпіль. Сайт ямпільської міської ради (Українською) . Архів оригіналу за 08.12.2015. Процитовано 28.11.2015. [Архівовано 2015-12-08 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Едуард Костюк. Створив герб міста і сконструював макет Ямпільського району. Дирижабль. 8.09.2015. Процитовано 28.11.2015.[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Ямпіль: у пошуках дня народження. Дирижабль. Архів оригіналу за 04.03.2016. Процитовано 28.11.2015. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
- ↑ В Ямполі замість Леніна стоятиме Хмельницький. 20 хвилин. 6.11.2013. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 2.11.2016.
- ↑ Чому ямпільський Хмельницький такий низенький?. Дирижабль. 1.12.2015. Архів оригіналу за 04.11.2016. Процитовано 2.11.2016. [Архівовано 2016-11-04 у Wayback Machine.]
- ↑ Вулиця Леніна стане вулицею Свободи. Дирижабль. 17.02.2016. Архів оригіналу за 04.11.2016. Процитовано 2.11.2016. [Архівовано 2016-11-04 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Програма соціально-економічного розвитку на 2016 рік. Сайт міської ради Ямполя. Архів оригіналу за 9 листопада 2016. [Архівовано 2016-11-09 у Wayback Machine.]
- ↑ Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- ↑ Куди поступили цьогорічні випускники. Дирижабль. 12.09.2016. Архів оригіналу за 09.11.2016. Процитовано 8.11.2016. [Архівовано 2016-11-09 у Wayback Machine.]
- ↑ Де будуть вчитися ямпільські випускники. Дирижабль. 2.09.2016. Архів оригіналу за 09.11.2016. Процитовано 8.11.2016. [Архівовано 2016-11-09 у Wayback Machine.]
- ↑ У Польщу за знаннями: ямпільчани про освіту за кордоном. Дирижабль. 19.11.2015. Архів оригіналу за 09.11.2016. Процитовано 8.11.2016. [Архівовано 2016-11-09 у Wayback Machine.]
- ↑ Як у Ямполі експериментують з інклюзивною освітою. Дирижабль. 21.05.2016. Архів оригіналу за 09.11.2016. Процитовано 8.11.2016. [Архівовано 2016-11-09 у Wayback Machine.]
- ↑ Результати реформи у Ямполі: створили одне ОСББ. Дирижабль. 13.07.2016. Архів оригіналу за 07.11.2016. Процитовано 7.11.2016. [Архівовано 2016-11-07 у Wayback Machine.]
- ↑ «Квартплати немає. Збираємо гроші, лиш коли треба щось». Дирижабль. 18.04.2016. Архів оригіналу за 07.11.2016. Процитовано 7.11.2016. [Архівовано 2016-11-07 у Wayback Machine.]
- ↑ На громадські слухання громадськість не прийшла. Дирижабль. 7.08.2016. Архів оригіналу за 07.11.2016. Процитовано 7.11.2016. [Архівовано 2016-11-07 у Wayback Machine.]
- ↑ Стихійні звалища в Ямполі: три причини їх появи. Дирижабль. 21.04.2016. Архів оригіналу за 07.11.2016. Процитовано 7.11.2016. [Архівовано 2016-11-07 у Wayback Machine.]
- ↑ а б У Ямполі впроваджують роздільний збір сміття. Дирижабль. 5.10.2016. Архів оригіналу за 07.11.2016. Процитовано 7.11.2016. [Архівовано 2016-11-07 у Wayback Machine.]
- ↑ Водоканал повернув борг. На свердловини знову подали струм. Дирижабль. 22.06.2016. Архів оригіналу за 08.11.2016. Процитовано 8.11.2016. [Архівовано 2016-11-08 у Wayback Machine.]
- ↑ Базарний день без молдован: скільки грошей втратимо. Дирижабль. 29.02.2016. Архів оригіналу за 05.11.2016. Процитовано 4.11.2016. [Архівовано 2016-11-05 у Wayback Machine.]
- ↑ Чи збудують міст Ямпіль-Косеуць. Дирижабль. 19.04.2016. Архів оригіналу за 04.11.2016. Процитовано 3.11.2016. [Архівовано 2016-11-04 у Wayback Machine.]
- ↑ Міст «Ямпіль – Косеуць» збудують в транспортному коридорі між столицями: за 5 годин - із Кишинева до Києва — Вінницька обласна державна адміністрація. www.vin.gov.ua. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
- ↑ На Вінниччині стартувало будівництво мосту Ямпіль - Косеуць через Дністер. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
- ↑ До Дня Незалежності відкриють відновлену трасу Немирів-Ямпіль. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
- ↑ Україна і Молдова побудують міст через Дністер. 07.12.2022.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Від Львова до Харкова: Україна та Швеція запускають 11 нових муніципальних партнерств. decentralization.ua. Процитовано 27 травня 2025.
- ↑ На Миколаївщині загинув Герой з Ямполя | Телеканал ВІТА ТБ. vitatv.com.ua (укр.). Процитовано 7 жовтня 2022.
- ↑ В. А. Чорномаз (2005). Вітковський Олександр Савич. Енциклопедія сучасної України. 34987. Архів оригіналу за 31 жовтня 2023. Процитовано 31 жовтня 2023.
- ↑ Хто розмалював під’їзд у центрі Ямполя. Дирижабль. 11.03.2016. Архів оригіналу за 07.11.2016. Процитовано 7.11.2016. [Архівовано 2016-11-07 у Wayback Machine.]
- Д. С. Вирський, Д. Я. Вортман. Ямпіль [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 739. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- А.П. Заблоцький. Я́мпіль // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.725-734
- Ямпіль — Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР [Архівовано 5 березня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
- Ямпіль, Ямпільський район, Вінницька область [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] // Історія міст і сіл Української РСР
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Історія містечка Ямпіль та його укріплень на www.zamki-kreposti.com.ua [Архівовано 28 червня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Who is who Ямпільський район
- Yampol, Ukraine (англ.)
- Jampol // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 394. (пол.) — S. 394—396. (пол.)
- Jampol // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 632. (пол.) — S. 632. (пол.)
Міста Вінницької області | ||
|---|---|---|
 | ||
| Праві притоки |  | |
|---|---|---|
| Ліві притоки | Стривігор • Верещиця • Вікниця • Гнила Липа • Дерло • Золота Липа • Калюс • Кам'янка • Караєць • Коропець • Котлубаївка • Кучурган • Лядова • Марківка • Матірка • Мурафа • Русава • Стрипа • Серет • Немия • Нічлава • Окна • Збруч • Жванчик • Смотрич • Мукша • Тернава • Жван • Студениця • Ушиця • Ягорлик | |
| Рукави | ||
| Озера | ||
| Водосховища | ||
| Лимани | ||
| Міста | Старий Самбір • Самбір • Галич • Заліщики • Хотин • Новодністровськ • Могилів-Подільський • Атаки • Ямпіль • Сороки • Кам'янка • Рибниця • Резина • Вадул-луй-Воде • Дубоссари • Бендери • Тирасполь • Красне • Біляївка • Білгород-Дністровський | |
| Повітове місто | | |
|---|---|---|
| Міста та містечка | Горишківка • Джурин • Дзигівка • Комаргород • Краснянська • Марківка • Нова Мурафа • Стара Мурафа • Томашпіль • Цекинівка • Чернівці • Яруга | |
| Волості | Бабчинецька • Дзигівська • Клембівська • Комаргородська • Краснянська • Мурафська • Пеньківська • Рожнятівська • Тиманівська • Томашпільська • Чернівецька • Ямпільська • Ярузька | |
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1859 рік) | Бабчинці • Березівка • Велика Русава • Володіївці • Гнатівка • Гришівці • Дахталія • Деребчин • Іванківці • Качківка • Кетроси • Дранка • Кісниця • Клембівка • Копистирин • Липівка • Лісові Рахни • Мовчанська Лука • Мурафська Пеньківка • Рожнятівка • Саїнка • Стіна • Стрільники • Тарасівка • Томашпільські Вила • Тростянець • Юрківка • Яланець • Ярузька Михайлівка | |
 Населені пункти Могилів-Подільського району | |
|---|---|
| Смт | |
| Селища | |
| Села | Бандишівка • Бернашівка • Борщівці • Бронниця • Вільне • Воєводчинці • Грабарівка • Григорівка • Грушка • Жеребилівка • Івонівка • Іракліївка • Карпівка • Козлів • Конева • Кремінне • Кричанівка • Кукавка • Липчани • Ломазів • Лядова • Мервинці • Нагоряни • Немія • Нижчий Ольчедаїв • Новомикільськ • Озаринці • Оленівка • Петрівка • Пилипи • Підлісне • Садки • Садківці • Садова • Серебринці • Серебрія • Сказинці • Сліди • Слобода-Шлишковецька • Слобода-Яришівська • Суботівка • Сугаки • Тарасівка • Тропове • Хоньківці • Шлишківці • Юрківці • Яришів • Яруга • Яструбна |