Зіновать німецька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зіновать німецька
Chamaecytisus ratisbonensis.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Розиди (Rosidae)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Faboideae (Метеликові)
Триба: Genisteae
Рід: Зіновать (Chamaecytisus)
Вид: Зіновать німецька
Біноміальна назва
Chamaecytisus ratisbonensis
(Schaeff.) Rothm., 1944
Синоніми
Cytisus ratisbonensis Schaeff.
Посилання
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Chamaecytisus ratisbonensis
IPNI: 485981-1
ITIS logo.svg ITIS: 819648

Зіновать німецька[1], зіновать регенсбурзька[2] (Chamaecytisus ratisbonensis) — вид рослин родини бобові (Fabaceae), поширений у центральній Європі, у тому числі Україні.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічний чагарник від 10 до 30(50) см заввишки. Гілки закруглені. Молоді пагони сіро-запушені. Листки потрійно перисті; пера від 1 до 2 см. Листки довгочерешкові, чергуються, і особливо щільно волохаті на нижній поверхні. Квітки блідо-жовті, поодинокі або в бічних пучках у верхній частині гілок. Час цвітіння — з квітня по червень, часто вдруге — з вересня по жовтень. Темно-коричневі боби щільно волохаті і починають дозрівати в серпні. Число хромосом 2n = 48.

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у центральній Європі: Австрія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Польща, Словаччина, Білорусь, Молдова, Україна, Болгарія, Румунія; натуралізований: Естонія, Латвія, Литва[3][4][5].

Використання[ред. | ред. код]

Рослина іноді висаджується як декоративна.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Chamaecytisus ratisbonensis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 183. (рос.)(укр.)
  3. Euro+Med Plantbase. Процитовано 26.01.2019.  (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 26.01.2019.  (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 26.01.2019.  (англ.)